Ухвала суду № 44074964, 31.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"31" березня 2015 р. справа № 820/18759/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чередниченко В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 р. у справі №820/18759/14

за позовом ОСОБА_1

до Харківського апеляційного адміністративного суду

про визнання протиправною бездіяльності, -

встановив:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського апеляційного адміністративного суду в частині відмови позивачу в судовому захисті за апеляційною скаргою позивача від 15.09.2014 р., яка суперечить вимогам ст.6 Конвенції з прав людини, вимогам, ст.ст. 3, 19, 55, 92, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 9, 158, 189 КАС України, закону №1632 від 12.08.2014 р.;

- компенсувати матеріальну шкоду в сумі 3543,30 грн. за рахунок бюджету держави.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 р. позивачу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України відмовлено у відкритті провадження по справі, оскільки зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Ухвала мотивована тим, позивач фактично оскаржує процесуальну діяльність судді Харківського апеляційного адміністративного суду, а відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 12.06.2009 р. "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів", у розумінні положень частини першої ст.2 п. 1, 7 і 9 ст.3, ст.17, ч. 3 ст.50 КАС України, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративне правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження певних процесуальних дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судом справ.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права. Зокрема позивач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що ППВСУ №6 від 12.06.2009 року не є законом і не може відміняти їх дію; не враховано не виконання відповідачем вимог ст.15-1 КАС України та відмови позивачу у судовому захисті листом, а не ухвалою суду; порушив вимоги ч.6 ст.109 КАС України, якою передбачено обов'язок суду роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити постанову із задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач надіслав апеляційному суду письмові заперечення, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду від 21.11.2014 року - без змін. В обґрунтування заперечення відповідач посилається на те, що оскільки предмет позову, заявленого у даній справі, не містить вимог щодо вирішення публічно-правового спору, стосується дій суду, які не відносяться до управлінських, врегульовані нормами процесуального законодавства при здійсненні правосуддя, то розгляд і вирішення таких вимог не належить до юрисдикції адміністративного суду, визначеної статтею 17 КАС України.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 15.09.2014 р. на підставі ст.184-187 КАС України, ч.3 ст.1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» від 12.08.2014 р. та розпорядження ВАСУ №193 від 02.09.2014 року звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Луганського окружного адміністративного суду 14 травня 2014 року у справі № 812/2126/14.

Листом №05-23/1 від 30.09.2014 року апеляційну скаргу повернуто позивачу з посиланням на положення ч.1 ст.186 та ч.1. ст.188 КАС України. Лист надіслано позивачу за підписом заступника голови суду Шевцової Н.В..

На думку суду першої інстанції, повернення апеляційної скарги таким чином є процесуальною діяльністю судді Харківського апеляційного адміністративного суду у зв'язку з розглядом справи, а не владними управлінськими функціями, тому відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 12.06.2009 р. Харківський апеляційний адміністративний суд не може бути відповідачем в адміністративній справі і справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте, колегія суддів не погоджується із зазначеною позицією суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Проте абз.2 ч.3 ст.1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» передбачено, що у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі- адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд - суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ (п.2 ч.1 ст.3 КАС України).

Суд - суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів адміністративного суду (п.3 ч.1 ст.3 КАС України).

Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (п.4 ч.1 ст.3 КАС України).

Адміністративний процес - правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства (п.5 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.158 КАС України судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

Відповідно до ч.6 та ч.7 ст.189 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження разом із доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала апеляційну скаргу, а апеляційна скарга залишається у справі. Іншим особам, які беруть участь у справі, надсилається копія відповідної ухвали. Ухвали про повернення апеляційної скарги або про відмову у відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

Отже, єдиною формою рішенням про повернення апеляційної скарги позивачу в адміністративному процесі є ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Про вказаний висновок свідчить ухвала Вищого адміністративного суду від 10.10.2014 року, якою відмовлено позивачу у відкритті касаційного провадження на лист відповідача №05-23/1 від 30.09.2014 року. Вказана ухвала мотивована тим, що ст.211 КАС України визначено вичерпний перелік судових рішень, які підлягають касаційному перегляду, до яких листи судів не належать.

З наведеного вбачається, що відповідь надана позивачу не в процесуальному порядку, тобто в даному випадку заступник голови суду не здійснював розгляд і вирішення адміністративної справи, а діяв як особа, що виконує адміністративні функції, що позбавило позивача права на касаційне оскарження.

Отже, за висновком колегії суддів, позивачем може бути оскаржена в судовому порядку бездіяльність відповідача, оскільки апеляційну скаргу позивача не було передано на автоматичний розподіл, не визначено суддю-доповідача та не передано йому апеляційну скаргу позивача для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Нормами цивільного, господарського, кримінального чи конституційного судочинства не передбачено оскарження зазначеної бездіяльності відповідача, тому колегія суддів приходить до висновку, що зазначена справа підлягає розгляду саме в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що відповідно до п.3 ст.204 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду від 20.11.2014 р. - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 р. у справі №820/18759/14 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та відповідно до ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко