Ухвала суду № 44074954, 07.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"07" квітня 2015 р.

справа № 804/15236/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі №804/15236/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКЛІНЕР"

до Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

В листопаді 2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0004702204 від 21.10.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 636 290,00 грн.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду вмотивована тим, що приписи п.102.5 ст.102 ПК України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс не містить.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.

На думку апелянта ТОВ "ДНІПРОКЛІНЕР" неправомірно перенесло в рядок 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" декларації з ПДВ за серпень 2013 року залишок від'ємного значення в сумі 636 290,00 грн. термін виникнення якого понад 1095 днів.

Просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 30.09.2013 року відповідачем, на підставі п. 200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 12.09.2013 р. вх.№1300015652, за результатами якої складено акт перевірки № 710/2204/37071009 від 30.09.2013 року.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення з боку позивача п. 200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого до зменшення підлягає залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року по ТОВ "ДНІПРОКЛІНЕР" у розмірі 636 920,00 грн.

На думку відповідача, позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки право на отримання бюджетного відшкодування платником податку у відповідності до п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, може бути реалізовано не пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0004702204 від 21.10.2013 року, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 636 290,00 грн.

В ході перевірки досліджувалась податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 12.09.2013 року, з додатками Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська, поданих в електронному вигляді до відповідача та бази даних Міністерства доходів і зборів України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ДНІПРОКЛІНЕР" та контрагентом ТОВ "Ліга-Сервіс" укладено договір купівлі-продажу №050710/Д-1, відповідно якого ТОВ "ДНІПРОКЛІНЕР" були придбані три дорожні пилососи загальною вартістю 3 909 000,00 грн. в тому числі ПДВ 651 500,00 грн. Машини були отримані ТОВ "ДНІПРОКЛІНЕР" 21.07.2010 року та 20.08.2010 року згідно актів прийому-передачі до договору №050710/Д-1. Оплата ТОВ "ДНІПРОКЛІНЕР" у сумі 3 909 000,00 грн. на користь ТОВ "Ліго-Сервіс" була здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №31 від 05.07.2010 року. 05.07.2010 року ТОВ "Ліго-Сервіс", була виписана податкова накладна №37 від 05.07.2010 року на суму 3 909 000,00 грн.

На підставі ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", (чинний на час здійсненя правовідносин) у ТОВ "ДНІПРОКЛІНЕР" виникло право на податковий кредит в розмірі 651 500,00 грн., який був відображений в декларації з ПДВ за квітень 2011 року (на момент відображення податкового кредиту в силу вступив Податковий кодекс України).

05.07.2011 року ТОВ "ДНІПРОКЛІНЕР" придбало додаткове устаткування до дорожніх пилососів, а саме поливомиюча МДК-1А, та на підставі виставленого рахунку СФ-0000095 від 04.07.2011 року сплатило на користь ТОВ "ЛІГО-СЕРВІС" 239 120,00 грн., в тому числі ПДВ 39 853,33 грн. 05.07.2011 року ТОВ "Ліго-Сервіс", була виписана податкова накладна №2 від 05.07.2011 року на суму 39 853,33 грн.

На підставі ст.198 Податкового кодексу України у ТОВ "ДНІПРОКЛІНЕР" виникло право на податковий кредит в розмірі 39 853,00 грн., який був відображений в декларації з ПДВ за червень 2012 року.

У відповідності до ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Кодексу).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З вищенаведеного слідує, що від'ємне значення попередніх періодів може бути заявлено платником у складі сум бюджетного відшкодування або включене до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 4.6.6 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 p. № - 41, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач має всі правові підстави для включення зазначеної суми в податкову декларацію і за ним зберігається право на використання накопиченого податкового кредиту у майбутньому, зокрема, в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Згідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, вказана норма може бути застосована лише до правовідносин, які складаються з приводу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У даному випадку спірні правовідносини склались з приводу формування суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що за змістом Податкового кодексу України не є тотожними.

Колегія суддів зазначає, що за нормами Податкового кодексу України, подання заяви про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, як надмірно сплаченої до бюджету суми податку на додану вартість, є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України періоду, а не його обов'язком.

При цьому, у матеріалах справи відсутні дані про те, що відповідно до даних податкової звітності за податкові періоди за квітень 2011р., червень 2012р., серпень 2013р., наданої позивачем, позивач подавав заяви на бюджетне відшкодування.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду розмірі 636 290,00 грн. Таке декларування залишку від'ємного значення позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Отже, податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0004702204 від 21.10.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 636 290,00 грн. є неправомірним.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Лівобережної об’єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі №804/15236/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун