Постанова № 44073241, 05.05.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2015 р. Справа № 907/336/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Матущака О.І.

Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Довгополові А.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі ПАТ «А-Банк») від 02.04.2015 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1663/15 від 14.04.2015 р.)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.03.2015 р. про повернення позовної заяви без розгляду

у справі № 907/336/15 (суддя І.В. Івашкович )

за позовом ПАТ «А-Банк», м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця (далі ФОП) ОСОБА_2, с. Холмок, Ужгородський район, Закарпатська обл.

про стягнення суми 9 877, 87 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Жарський І.Р., представник по довіреності ПАТ «Акцент-Банк» від 29.01.2013р.;

від відповідача: не з'явились (належним чином повідомлені).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось.

Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв'язку з чим хід судового засідання фіксується у протоколі.

Причини відкладення розгляду апеляційної скарги викладені в ухвалі суду від 29.04.2015р.

Відповідач участі уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення та копією списку згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду від 30.04.2015р. (а. с. 15, 38). Апеляційна скарга розглянута в межах 15 - денного строку, встановленого процесуальним законом

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.03.2015 року (суддя І.В. Івашкович) у даній справі позовну заяву ПАТ «А-Банк» до ФОП ОСОБА_2 про стягнення суми 9877, 87 грн. і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Також даною ухвалою позивачу повернуто 1827, 00 грн. сплаченого судового збору.

Судом першої інстанції зроблено висновок, що долучена до позовної заяви довіреність № 3913-0 від 25.10.2012р. на представника ОСОБА_4 (особу, яка підписувала позовну заяву) дає цьому представнику право представляти інтереси саме ПАТ КБ «Приватбанк», а не ПАТ «А-Банк», тому позовна заява підписана особою повноваження якої на здійснення процесуального представництва позивача ПАТ «Акцент-Банк» в господарському суді належним чином не підтверджені.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач оскаржив таку в апеляційному порядку. Позивач вважає, що коло повноважень представника ОСОБА_4 щодо представлення інтересів ПАТ «А-Банк» передбачений довіреністю № 986 від 25.12.2012р., в якій зазначено, що ПАТ КБ «Приватбанк» в особі його представників (в даному випадку ОСОБА_4.) уповноважений представляти інтереси ПАТ «А-Банк». Також апелянт вказує, що у випадку виникнення у суду сумнівів щодо подання позовної заяви неналежною особою, суд мав би витребувати у позивача докази на підтвердження повноважень ОСОБА_4

Відповідач своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, не скористався та письмового відзиву на апеляційну скаргу позивача не подав.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи те, що сторони по справі про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача, оцінивши зібрані докази по справі, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.

Як вбачається з матеріалів справи, на розгляд Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява (вхідний № 02.5.1-17/335/15 від 25.03.2015р.) ПАТ «А-Банк», підписана 04.03.2015р. представником ПАТ "КБ "Приватбанк" - ОСОБА_4

На підтвердження повноважень зазначеного представника, як вважає позивач, до позовної заяви додано копію довіреності № 986 від 25.12.2012р. (додаток № 6 до позовної заяви), видану ПАТ „А-Банк" іншій юридичній особі - ПАТ КБ „Приватбанк", на представництво його інтересів на здійснення певних дій визначених довіреністю, та копію довіреності № 3913-О від 25.10.2012р., видану ПАТ КБ „Приватбанк" представнику ОСОБА_4, як заступнику керівника напрямку ПАТ "КБ "Приватбанк", представляти інтереси юридичної особи ПАТ КБ „Приватбанк" (додаток № 2 до позовної заяви).

Відповідно до п. ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Засади представництва в господарських судах визначаються нормами Господарського процесуального кодексу України.

За правилами ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та його установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, довіреність № 986 від 25.12.2012р., видана ПАТ „А-Банк", не може слугувати належним підтвердженням повноважень представника ОСОБА_4 на підписання позовної заяви від імені ПАТ „А-Банк", оскільки ця довіреність видана останнім для представництва його інтересів ПАТ КБ „Приватбанк", а довіреність № 3913-О від 25.10.2012р. на ім'я представника ОСОБА_4 була видана ПАТ КБ „Приватбанк" для представництва інтересів лише ПАТ КБ „Приватбанк".

Також в апеляційній скарзі апелянт наголошує на тому, що постановою пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено обов'язок суду в разі сумніву щодо наявності повноважень на підписання позовної заяви у особи яка її підписала, суд повинен витребувати докази таких повноважень у позивача. Апелянт стверджує, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції допустився помилки, чим порушив законні права та інтереси особи, яка подала позовну заяву.

Пунктом 3.5 згадуваної вище постанови пленуму визначено, якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності. У разі коли до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано оригіналу або належно завіреної копії довіреності, але в цій заяві вміщено посилання на номер і дату довіреності, то господарський суд, приймаючи заяву до розгляду, витребує у позивача таку довіреність, а в разі її неподання виносить ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянт помилково плутає поняття «наявність сумніву щодо права підпису» та «відсутність доказів на право підпису». Як вже зазначалось, у додатках до позовної заяви під порядковими номерами 2 та 6 (а. с. 6) містяться згадані вище довіреності, оцінені місцевим господарським судом та вище апеляційним господарським судом, тому в даному випадку мова іде не про наявність у суду сумнівів щодо наявності повноважень ОСОБА_4 на підписання позовної заяви, а про оцінку судом цих доказів.

Окрім цього, довіреність ПАТ КБ „Приватбанк" № 3913-О від 25.10.2012р. на представника ОСОБА_4, який підписав позовну заяву, видана двома місцями раніше, ніж довіреність № 986 від 25.12.2012р., видана ПАТ "А-Банк" на представництво його інтересів ПАТ КБ „Приватбанк".

Таким чином, позовна заява підписана особою, повноваження якої на здійснення процесуального представництва позивача ПАТ „А-Банк" у господарському суді належним чином не підтверджено, що є процесуальною підставою для повернення позовної зави без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України та свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Враховуючи вимоги ст. 49 ГПК України судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, вважає, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105, 106 ГПК України ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.03.2015р. у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на ПАТ «Акцент-Банк».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 07.05.2015р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Скрипчук О.С.