Рішення № 44072697, 30.04.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2015 р. Справа№ 914/2016/14

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Приватного підприємства "Мірт" (м. Львів)

до відповідача: Управління капітального будівництва Львівської міської ради (м. Львів)

третя особа 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна фінансова інспекція у Львівській області (м. Львів)

третя особа 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області (м. Львів)

про: стягнення 2523766,20 грн. суми основного боргу, 114183,61 грн. - 3% річних, 176356,57 грн. - інфляційних втрат

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Пшеничній В.С.

Представники:

від позивача: Цитульський В.І. - довіреність б/н від 25.06.2014 року.

від відповідача: Кушнір Л.О. - довіреність №05-60 від 27.01.2014 року.

від третьої особи 1: Не з'явився

від третьої особи 2: Не з'явився

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства "Мірт" (м. Львів) до Управління капітального будівництва Львівської міської ради (м. Львів) про стягнення 2523766,20 грн. суми основного боргу, 114183,61 грн. - 3% річних, 176356,57 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.06.2014 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 26.06.2014 року. Ухвалою суду від 26.06.2014 року розгляд справи відкладено до 02.07.2014 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін. 02.07.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву до 02.07.2014 року до 15:00 год., згідно клопотання відповідача, для виконання вимог суду, надання доказів по справі. Ухвалою суду від 02.07.2014 року розгляд справи відкладено до 08.07.2014 року, у зв'язку з відсутністю представника позивача та для надання доказів. 08.07.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву до 08.07.2014 року до 15:15 год., для надання оригіналів доказів, згідно клопотання сторін. Ухвалою суду від 08.07.2014 року розгляд справи відкладено до 10.07.2014 року, у зв'язку з клопотанням відповідача та відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 10.07.2014 року розгляд справи відкладено до 04.08.2014 року, для надання доказів. Ухвалою суду від 04.08.2014 року розгляд справи відкладено до 11.08.2014 року, в зв'язку з відсутністю представників третіх осіб. 11.08.2014 року по справі оголошено перерву до 12.08.2014 року для надання доказів та в зв'язку з клопотанням відповідача. 12.08.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву до 12.08.2014 року до 16:15 год., для надання доказів. Ухвалою суду від 12.08.2014 року розгляд справи відкладено до 14.08.2014 року, для надання доказів.

Ухвалою суду від 14.08.2014 року клопотання відповідача про призначення судових експертиз задоволено, провадження у справі зупинено до отримання результатів судової економічної та судової будівельно-технічної експертиз.

Ухвалою суду від 24.04.2015 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 30.04.2015 року.

Згідно з ухвалою суду від 11.08.2014 року за ініціативою суду здійснюється звукозапис судового засідання.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.06.2014 року, про відкладення від 26.06.2014 року, від 02.07.2014 року, від 08.07.2014 року, від 10.0.72014 року, від 04.08.2014 року, від 12.08.2014 року, про зупинення від 14.08.2014 року, про поновлення від 24.04.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

08.07.2014 року за вх. № 29516/14 позивач подав клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.

08.07.2014 року за вх. № 29398/14 позивач подав пояснення по справі.

08.07.2014 року за вх. № 3473/14 позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.

04.08.2014 року за вх. № 33652/14 позивач подав пояснення щодо предмету спору.

11.08.2014 року за вх. № 34566/14 позивач подав пояснення по справі.

12.08.2014 року за вх. № 34623/14 позивач подав пояснення по справі.

14.08.2014 року за вх. № 35163/14 позивач подав пояснення по справі.

29.04.2015 року за вх. № 1818/15 позивач подав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2523766,20 грн. основного боргу, 257519,70 грн. - сума 3% річних та 1288600,42 грн. інфляційних втрат за період з 02.10.2012 року по 27.04.2015 року.

30.04.2015 року за вх. № 1837/15 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2523766,20 грн. основного боргу, 181599,27 грн. - сума 3% річних та 1286834,57 грн. інфляційних втрат за період з 02.10.2012 року по 27.04.2015 року.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.06.2014 року, про відкладення від 26.06.2014 року, від 02.07.2014 року, від 08.07.2014 року, від 10.07.2014 року, від 04.08.2014 року, від 12.08.2014 року, про зупинення від 14.08.2014 року, про поновлення від 24.04.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

25.06.2014 року за вх. № 27415/14 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

02.07.2014 року за вх. № 28434/14 відповідач подав клопотання про оголошення перерви по справі.

02.07.2014 року за вх. № 28515/14 відповідач подав відзив на позовну заяву.

08.07.2014 року за вх. № 29514/14 відповідач подав додаткові пояснення на заперечення позивача.

08.07.2014 року за вх. № 29515/14 відповідач подав клопотання з переліком питань для вивчення в ході проведення судової будівельно-технічної експертизи.

08.07.2014 року за вх. № 29375/14 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

10.07.2014 року за вх. № 29810/14 відповідач подав додаткові пояснення по справі.

10.07.2014 року за вх. № 3516/14 відповідач подав клопотання про залучення в якості третіх осіб по справі - Державну фінансову інспекцію у Львівській області та Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області.

04.08.2014 року за вх.№33688/14 відповідач подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з переліком питань для вивчення в ході проведення судової будівельно-технічної експертизи.

11.08.2014 року за вх. № 34565/14 відповідач подав додаткові пояснення по справі.

11.08.2014 року за вх. № 34558/14 відповідач подав клопотання про оголошення перерви по справі.

12.08.2014 року за вх. № 34740/14 відповідач подав додаткові пояснення по справі.

12.08.2014 року за вх. № 34738/14 відповідач подав пояснення по справі.

14.08.2014 року за вх. № 35160/14 відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі Палюшинського Б.Б., який здійснював технічний нагляд на об'єкті.

14.08.2014 року за вх. № 35162/14 відповідач подав уточнення до клопотання про призначення експертизи з переліком питань для вивчення в ході проведення судової будівельно-технічної експертизи.

14.08.2014 року за вх. № 35165/14 відповідач подав додаткові матеріали по справі.

30.04.2015 року за вх. № 18148/15 відповідач подав пояснення по справі, в якому зазначив, що позбавлений можливості оплатити експертизу по даній справі.

Третя особа 1 вимог ухвали суду про відкладення від 10.07.2014 року, від 04.08.2014 року, від 12.08.2014 року, про зупинення від 14.08.2014 року, про поновлення від 24.04.2015 року не виконала, явку поважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить Реєстр № 447 на відправлення рекомендованої кореспонденції за 27.04.2015 року, а явка третьої особи 1 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Третя особа 2 вимог ухвали суду про відкладення від 10.07.2014 року, від 04.08.2014 року, від 12.08.2014 року, про зупинення від 14.08.2014 року, про поновлення від 24.04.2015 року не виконала, явку поважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить Реєстр № 447 на відправлення рекомендованої кореспонденції за 27.04.2015 року, а явка третьої особи 2 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Ухвалою суду від 14.08.2014 року клопотанням відповідача про призначення судових експертиз задоволено, провадження у справі зупинено до отримання результатів судової економічної та судової будівельно-технічної експертиз.

15.08.2014 року за вх. № 35180/14 позивач подав клопотання про видачу копії ухвали суду.

18.08.2014 року за вх. № 35357/14 позивач подав клопотання про видачу копії ухвали суду.

18.08.2014 року за вх. № 35358/14 позивач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

20.08.2014 року за вх. № 35650/14 третя особа 1 подала клопотання по справі.

20.08.2014 року за вих. № 914/2016/14/1/14 справу направлено до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

22.09.2014 року за вх. № 40407/14 з ЛНДІСЕ надійшло клопотання про оплату експертизи.

03.10.2014 року за вих. № 914/2016/14/2/14 судом було направлено сторонам вимогу про оплату експертизи.

17.10.2014 року за вих. № 914/2016/14/3/14 судом було направлено сторонам повідомлення з вимогою про надання доказів оплати експертизи.

20.10.2014 року за вх. № 44555/14 від відповідача надійшов лист про продовження терміну оплати експертизи.

22.10.2014 року за вих. № 914/2016/14/4/14 судом було скеровано лист в ЛНДІСЕ про розгляд питання щодо продовження терміну оплати експертизи.

06.11.2014 року за вх. № 47787/14 від ЛНДІСЕ надійшов лист щодо можливості відстрочення терміну оплати експертизи.

07.11.2014 року за вих. № 914/2016/14/5/14 судом було напавлено сторонам вимогу про виконання вимог експерта.

10.12.2014 року за вих. № 914/2016/14/6/14 судом повторно було направлено сторонам вимогу щодо виконання вимог експерта.

24.12.2014 року за вх. № 56256/14 від відповідача надійшов лист про вжиття заходів щодо оплати за експертизу.

29.12.2014 року за вих. № 914/2016/14/7/14 судом було направлено вимогу в Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області про реєстрацію та виконання договору на проведення експертизи.

14.01.2015 року за вх. № 806/15 від Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області надійшов лист про надання сторонами даних про угоду і акту наданих послуг.

28.01.2015 року за вих. № 914/2016/14/8/15 судом було направлено сторонам вимогу про надання інформації щодо виконання вимог експерта.

12.03.2015 року із Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 914/2016/14, у зв'язку із відсутністю оплати експертизи.

12.03.2015 року за вих. № 914/2016/14/9/15 судом було направлено відповідачу вимогу щодо надання доказів виконання вимог експерта щодо оплати експертизи.

31.03.2015 року за вх. № 13557/15 від відповідача надійшов лист про вжиття заходів щодо оплати експертизи.

06.04.2015 року за вих. № 914/2016/14/10/15 судом було направлено в ЛНДІСЕ запит про розгляд питання про можливість відтермінування оплати витрат на проведення вищезазначеної експертизи.

17.04.2015 року за вих. № 914/2016/14/11/15 судом повторно було направлено в ЛНДІСЕ запит про розгляд питання про можливість відтермінування оплати витрат на проведення вищезазначеної експертизи.

17.04.2015 року за вих. № 914/2016/14/12/15 судом було направлено відповідачу лист про виконання вимог експерта щодо оплати експертизи.

20.04.2015 року за вх. № 16267/15 від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

20.04.2015 року за вх. № 16269/15 від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі.

21.04.2015 року за вх. № 16343/15 від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі і ознайомлення з матеріалами справи.

21.04.2015 року за вх. № 16411/15 від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 30.04.2015 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, між Приватним підприємством "Мірт" (надалі - позивач) та Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради (надалі - відповідач) укладено Договір на реконструкцію проспекту Свободи (від вул. Городоцької до вул. М.Вороного) № 23 від 27.10.2011 р. (надалі - Договір) згідно якого, позивач в якості підрядника взяв на себе зобов'язання виконати замовлені відповідачем будівельні роботи загальною вартістю 12 400 тис.грн. Правовідносини, що виникли між сторонами спору на підставі вказаного договору слід кваліфікувати, як відносини з договору будівельного підряду, які урегульовано у главі 61 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору, відповідачем передано позивачу проектно-кошторисну документацію, будівельний майданчик та тротуарну плитку для замощення тротуарів (акти приймання-передачі додаються), а позивач приступив до виконання будівельних робіт. Протягом 2011 року позивачем було виконано будівельно-монтажних робіт на загальну суму 3013084,20 грн. Хід виконання будівельно-монтажних робіт та їх якість контролювалися відповідачем, про що свідчать складені за участю його представника акти огляду прихованих робіт.

Позивач звертає увагу на те, що у пункті 5.3 Договору встановлено, що оплата за фактично виконані роботи здійснюється протягом 10 календарних днів після оформлення їх виконання. Проте, посилаючись на відсутність коштів, відповідач відмовився оформляти виконання будівельно-монтажних робіт шляхом складення актів форми КБ-2 та КБ-3. З цих же причин сторонами укладено додаткову угоду №1 від 11.09.2012 р., якою зменшено обсяг робіт по договору, обмеживши їх обсяг фактично виконаним позивачем об'ємом робіт на суму 3 013 084,20 грн.

Позивач наголошує, що лише 19.10.2012 р. сторонами оформлено акти форми КБ-2 та КБ-3 на частину виконаних робіт на суму 489318,00 грн. У грудні 2012 року позивач у черговий раз надіслав відповідачу акти форми КБ-2 та КБ-3, запропонувавши оформити виконання решти робіт на суму 2 523 766,20 грн. Проте, підписати дані акти відповідач відмовився, вказавши на відсутність коштів, необхідних для оплати виконаних робіт. У той же час, сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 від 29.12.2012 р., у якій визначено, що залишкова вартість робіт на суму 2 523 766,20 грн. підлягає оформленню у 2013 році. На реалізацію приписів частини 4 статті 882 ЦК України, на вказаних актах позивачем вказано про відмову у їх підписання зі сторони відповідача, а акти підписано у односторонньому порядку позивачем.

Позивач зазначає, що листом від 27.02.2013 р. № 27/02 позивач ще раз звернувся до відповідача з вимогою документально оформити виконані роботи, підписавши акти форми КБ-2 та КБ-3. Проте, відповідач повернув позивачу запропоновані до підписання акти, про що свідчить лист відповідача від 27.12.2013 р. № 4-05-149. Зі змісту листа вбачається, що причиною відмови від документального оформлення виконаних позивачем робіт є відсутність у відповідача коштів.

Позивач наголошує, що крім наведеного, факт виконання позивачем передбачених договором робіт підтверджується Актом зустрічної звірки щодо документального підтвердження виду, обсягу та якості операцій та розрахунків приватного підприєства «Мірт» з Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради за період з 01.07.2011 р. по 30.05.2013 р., що складений Держфінінспекцією у Львівській області. Зі змісту акту вбачається, що проведеними контрольними обстеженнями по об'єкту «Реконструкція просп. Свободи (від вул. Городоцької до вул. М.Вороного)» встановлено, що ПП «Мірт» улаштовано покриттів з гранітної плитки на 10 м2 більше ніж відображено в Акті приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 за грудень 2012 року.

Крім того, за твердженням позивача, на замовлення позивача було проведено експертне дослідження щодо визначення обсягу та вартості виконаних робіт з реконструкції проспекту Свободи у м. Львів. З висновку експертного дослідження №901/13 складеного 21.02.2014 року судовим експертом Дегтяренком О.І. вбачається, що обсяг та вартість робіт фактично виконаних ПП «Мірт» відповідає обсягам та вартості, зазначеним у відповідних Актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідках про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3), які складені ПП «Мірт» для проведення взаєморозрахунків у вересні та грудні 2012 року.

Приписами частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно частини 1 статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

В силу приписів статті 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною; акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Позивач вважає неправомірною поведінку відповідача, що полягає у відмові від виконання зобов'язань по оплаті виконаних робіт із посиланням на відсутність коштів.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому, самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Позивач звертає увагу на те, що така ж правова позиція відображена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р; у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. № 11/446, що, відповідно до частини 1 статті 111-28 ГПК України, є обов'язковим при правозастосовчій діяльності; у постанові Вищого господарського суду України від 12.02.2014 р. у справі № 910/7613/13.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач звертає увагу на те, що, з огляду на встановлений у пункті 5.3 Договору десятиденний строк оплати фактично виконаних робіт з моменту оформлення їх виконання, а роботи оформлені актами форми КБ-2 та КБ-3 за вересень 2012 року, який підписано сторонами 19 вересня 2012 року, вони підлягали оплаті до 1 жовтня 2012 року. Однак, фактично сума 489318,00 грн. вартості даних робіт була сплачена позивачу лише 08 травня 2013 року. Тому, прострочення оплати даної суми становить 219 днів, а відсотки річних, нараховані за прострочення виконання даного грошового зобов'язання, становлять 8807,72 грн. Акти форми КБ-2 та КБ-3 за грудень 2012 р. підписані позивачем у односторонньому порядку 03 січня 2013 року, підлягали оплаті протягом 10 днів, тобто, - до 14 січня 2013 року. Сума 2523766,20 грн. вартості даних робіт оплачена не була. На час подання даного позову прострочення оплати даної суми становить 508 днів, а відсотки річних нараховані за прострочення виконання даного грошового зобов'язання, становлять 105375,88 грн. Разом, належна до сплати сума відсотків річних становить 114183,61 грн. Нарахована, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань, сума інфляційного відшкодування станом на квітень 2014 року включно становить 176356,57 грн.

Позивач наголошує, що у зв'язку із неплатоспроможністю позивача, Постановою Господарського суду Львівської області від 24.04.2014 р. у справі № 914/4801/13 позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. На даний час грошові кошти, необхідні для сплати судового збору, у позивача відсутні, що підтверджується довідкою банківської установи про стан ліквідаційного рахунку; господарська діяльність позивачем не здійснюється, а тому позивач з об'єктивних причин позбавлений можливості сплатити судовий збір до подання даного позову.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Пунктом 7 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.05.2012 року № 01-06/704/2012, із покликанням на статтю 8 Закону України «Про судовий збір», передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Відповідні питання вирішуються господарським судом шляхом винесення ухвал, з додержанням вимог статті 86 ГПК, України, зміст яких може бути викладено і в ухвалах про прийняття господарським судом до свого провадження заяв та скарг, за подання яких справляється судовий збір.

Позивач зазначає, що з огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 61 ГПК України, просить суд відстрочити сплату судового збору за подання даного позову до ухвалення судового рішення у справі.

У своїх поясненнях позивач зазначає, що відповідач покликається на п. 5.8 Договору на реконструкцію та зазначає, що роботи, при виконанні яких допущено відхилення від проектно-кошторисної документації чи порушення діючих норм і правил, оплачуються після ліквідації відхилень і порушень, та вважає даний пункт до застосування судом не підлягає, оскільки порядок прийняття підрядних робіт регулюється законом, зокрема, у відповідності до ч. 1 ст. 882 ЦК України, Замовник, після отримання від Підрядника відповідного повідомлення, зобов'язаний негайно розпочати прийняття робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 853 ЦК України, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, на думку позивача, не приступивши до прийняття робіт, відповідач втратив право посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Окрім того, виявити та заявити про такі недоліки це обов'язок Замовника (відповідача), тому саме на останньому лежить обов'язок доведення наявності таких недоліків на момент їх здачі.

Щодо прихованих робіт, то позивач зазначає, що усі такі роботи були належним чином прийняті замовником, про що свідчать акти огляду прихованих робіт, підписані представником технічного нагляду відповідача.

Позивач наголошує, що питання усунення недоліків, що виявлені в подальшому, вирішується у порядку, встановленому законом. Такі питання знаходяться поза межами предмету даного спору.

Щодо додаткових пояснень відповідача від 07.07.2014 року, позивач зазначає, що недоліки, виявлені в межах гарантійного строку, тобто в процесі експлуатації, після прийняття робіт, не впливають на обов'язок оплати за виконані роботи. Такий обов'язок виникає з моменту закінчення робіт та їх здачі-приймання, що в цьому випадку відбулося шляхом підписання актів в односторонньому порядку позивачем (підрядником). Відносини щодо усунення недоліків, виявлених в межах гарантійного строку є іншими, аніж предмет спору та регулюється іншими нормами закону. Окрім того, на думку позивача, такі додаткові пояснення жодним чином не спростовують, а навіть підтверджують висновки, викладені в запереченні на акт (щодо належного прийняття робіт).

Щодо судово-будівельної експертизи в межах даної справи позивач вважає, що для її проведення відсутні підстави. Зокрема, факт виконання робіт у повному обсязі підтверджується Актами форми КБ-2 та КБ-3, висновком спеціаліста. Даний факт не заперечується й відповідачем. Після направлення відповідачу відповідних актів, останній не приступив до прийняття робіт, жодних недоліків не виявив та не задекларував.

На думку позивача, підстави відмови від підписання актів відповідач сформував чітко у своєму листі, а саме: відсутність грошових коштів для оплати. Про жодні недоліки заявлено не було. Тому, на думку позивача, у відповідача виник обов'язок по оплаті за виконані роботи. Стягнення такої оплати і є предметом спору в даній справі.

Позивач наголошує, що, оскільки, недоліки (згідно Акту відповідача) було виявлено більше року після прийняття робіт, такі недоліки не повинні братися до уваги судом, оскільки не впливають на обов'язок по оплаті, а їх врегулювання є зовсім іншими відносинами, врегульованими іншими актами закону. Викладене підтверджує й відповідач у своїх запереченнях, зазначаючи про гарантійні строки.

Позивач зазначає, що грошові кошти для оплати експертизи у ПП «Мірт» відсутні. Про проведення експертизи в межах даної справи заперечує.

Позивач звертає увагу на те, що заперечуючи проти задоволення позову, відповідач покликається на наступні пункти Договору про реконструкцію проспекту Свободи (від вул. Городоцької до вул. М.Вороного) від 27.10.2011 р.:

п.4.1.9 - замовник бере зобов'язання за даним договором, в тому числі оплати за виконані роботи виконати відразу після наявності у нього відповідного бюджетного призначення в межах обсягів фактичних надходжень, які необхідні для здійснення розрахунків за даним договором.

п.4.1.16 - відсутність фактичних надходжень, які можуть бути скеровані для розрахунків за виконані роботи по даному договору, засвідчує факт відсутності заборгованості замовника перед підрядником.

Позивач вважає, що дані пункти договору не звільняють відповідача від оплати за роботи з огляду на те, що у відповідності до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач наголошує, що, у відповідності до п. 2.1 Договору, з урахуванням Додаткової угоди № 1 та Додаткової угоди № 2, відповідач надав позивачу замовлення щодо виконання протягом 2012 року будівельних робіт на суму 3013084,20 грн.

Позивач звертає увагу на те, що, відповідно до п. 5.10 Договору, про тимчасове припинення будівництва з причин відсутності фінансування замовник попереджає підрядника письмово, компенсує підряднику збитки з охорони, освітлення об'єкту на основі представлених підрядником табелів, показників лічильників та розрахунків підрядника.

Позивач зазначає, що, відповідно до п. 4.1.15 Договору, замовник має право зменшувати обсяг робіт та загальну суму цього Договору, залежно від реального фінансування видатків.

Позивач наголошує, що п. 5.3 Договору встановлено строк оплати за виконані роботи у 10 календарних днів з моменту оформлення їх виконання.

Як обґрунтовувалося позивачем раніше, роботи були прийняті шляхом підписання Сторонами актів форми КБ-2 та КБ-3 за вересень 2012 року - 19.09.2012 року, а за грудень 2012 року шляхом одностороннього підписання відповідних актів позивачем 03.01.2013 року. Враховуючи, що відповідачем замовлено роботи певного обсягу та вартості (3 013 084,20 грн.), встановлено конкретні строки виконання робіт (протягом 2012 року), обсяг робіт не зменшувався, та припинення робіт не вимагалося, останній зобов'язаний оплатити такі роботи.

Згідно приписів ч. 1 ст.41 ГПК України судова експертиза призначається лише щодо обставин, що виникли при вирішенні господарського спору.

Як роз'ярив Пленум Вищого господарського суду України в Постанові від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

У п. 12 вказаної Постанови Пленуму вказано, господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Позивач зазначає, що враховуючи, що з'ясування обставин щодо недоліків у роботі (враховуючи, що відповідач про них не заявив) не входить до предмета доказування, то призначення з цього приводу експертизи буде безпідставним та призведе виключно до затягування судового процесу. Щодо об'ємів та обсягів робіт, то призначати з цього приводу експертизу також не можна. Обґрунтування цього аналогічне наведеному вище. Враховуючи, що відповідач не заявив про відступи у роботі, він втратив право покликатися на такі відступи. Окрім того, згідно вимог закону та Договору, прийняття робіт покладається на Підрядника. Саме він повинен визначити чи усі роботи здійснені, а також виявити недоліки робіт.

Окрім того, обсяг роботи підтверджується такими письмовими доказами як: довідка зустрічної звірки фінансової інспекції та висновком спеціаліста. Більше того, протягом усього часу відповідач не заперечував проти обсягів роботи, прийняв усі приховані роботи, частину кінцевих робіт, надав позивачу плитку для замощення (останній етап робіт), виявив недоліки на мозаїковому покритті (останній етап робіт). Слід врахувати і той факт, що об'єкт відкритий для користування.

Позивач наголошує, що судом може братися до уваги виключно мотив відмови відповідача від підписання актів, а саме відсутність бюджетного фінансування. Обґрунтування з цього приводу міститься в позовній заяві та додатковому обґрунтуванні від 04.08.2014 р.

Позивач зазначає, що у долученій на підтвердження позиції судовій практиці суди, за обставин, коли Договори факт оплати пов'язували із фінансуванням з бюджету, дійшли до висновку, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках бюджетів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Позивач у вказаних вище обґрунтуваннях розкрив обов'язковість висновків, викладених у долучених рішеннях для суду.

У відповідності до ст.4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи, що в даній справі розпочався розгляд по суті, суд не вправі витребовувати докази з власної ініціативи на підставі ст. 65 ГПК України.

Фактично судочинство у господарських справах здійснюється й на засаді диспозитивності. Тобто обґрунтування позиції, вимог і заперечень покладається на сторін. Суд не може вимагати від сторін додаткового обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Правове, нормативне обґрунтування у справі дає суд. Таке обґрунтування не залежить від сторін, тому суд не вправі вимагати від сторін додаткового правового обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Сторони зазначили, що усе обґрунтування ними вказано, усі докази надано. Такі доводи обговорені, а докази досліджені неодноразово в судових засіданнях. Таким чином, просимо суд шляхом оцінки наданих доказів з урахуванням позицій сторін та встановлених на підставі такої оцінки, із застосуванням норм права, дійсних правовідносин між сторонами вирішити даний спір.

29.04.2015 року за вх. № 1818/15 позивач подав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2523766,20 грн. основного боргу, 257519,70 грн. - сума 3% річних та 1288600,42 грн. інфляційних втрат за період з 02.10.2012 року по 27.04.2015 року.

30.04.2015 року за вх. № 1837/15 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2523766,20 грн. основного боргу, 181599,27 грн. - сума 3% річних та 1286834,57 грн. інфляційних втрат за період з 02.10.2012 року по 27.04.2015 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що у відповідності до умов Договору № 23 від 27 жовтня 2011 року, укладеного між Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради (замовник) та ПП «Мірт» (підрядник), підрядник зобов'язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно - кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об'єкті «Реконструкція проспекту свободи (від вул. Городоцькоїдо вул. М.Вороного), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідач зазначає, що, згідно п. 4.4.19 Договору, Підрядник гарантує якість закінчення робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників робіт, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку. У п. 7.1. Договору вказується, що Підрядник гарантує якість зазначених робіт і змонтованих конструкції, досягнення показників об'єкту, визначених у договорі та проектно-кошторисній документації, та можливість безперервної і нормальної експлуатації об'єкта протягом - десяти років з моменту здачі його в експлуатацію. Також п. 7.2. Договору зазначається, що у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах (об'єктів будівництва) недоліків (дефектів), Замовник протягом 20-ти днів після їх виявлення повідомить про це Підрядника, запросить його для складання дефектного акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків(дефектів). Якщо Підрядник не явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, Замовник має право залучити до складання акту незалежних експертів, повідомивши про це Підрядника.

Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до Наказу № 45 від 16 червня 2014 року «Про створення комісії для здійснення обстеження по об'єкту «Реконструкція проспекту Свободи (від вул. Городоцької до вул. М.Вороного)», комісією 19.06.2014 року було складено Акт обстеження виконаних робіт на об'єкті «Реконструкція проспекту Свободи (від вул. Городоцької до вул. М.Вороного)». Комісія у складі представників Управління капітального будівництва Львівської міської ради у присутності представників ПП «Мірт» провели обстеження об'ємів та якості робіт, виконаних ПП «Мірт». Комісією виявлено наступні дефекти:

шви мозаїкового покриття проїзної частини не заповнені цементним розчином - 13,5м2;

просідання мозаїкового покриття проїзної частини - 27,5м2;

незначна колійність на смугах руху автотранспорту;

відсутнє мозаїкове покриття навколо каналізаційного колодязя, розташованого на тротуарі.

Відповідач наголошує, що Комісія також у вищезгаданому Акті зазначає, що враховуючи те, що проспект Свободи знаходиться у самому центрі м. Львова і по ньому рухається велика кількість приватного і громадського автотранспорту, комісія вважає за доцільне невідкладно виконати роботи з усунення дефектів, після чого замовником будуть розглянуті акти виконаних робіт. Адже, згідно п. 5.8 Договору № 23 від 27.10.2011 року, роботи, при виконанні яких допущено відхилення від проектно-кошторисної документації чи порушення діючих норм і правил, оплачується після ліквідації відхилень і порушень в порядку передбаченому п.4.1.3. цього Договору. А п.4.1.3. передбачено, Замовник має право вимагати від Підрядника виправлення за власний рахунок у встановлений строк неякісно виконаних робіт, та робіт, проведених з відхиленням від проекту чи з порушенням будівельних норм.

Згідно ч. 2 ст. 884 Цивільного кодексу України, Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Відповідач звертає увагу на те, що пунктом 4.32 Положення про Управління капітального будівництва Львівської міської ради, (надалі - Положення), затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1276 від 24.09.2010 р., визначено одним із повноважень управління розпорядження коштами на будівництво та виконання інших завдань, що покладені на управління, у межах, визначених міським головою, міською радою та її виконавчим комітетом, раціональне розподілення їх та контроль за їх цільовим використанням. Згідно п. 4.33. Положення, одним із повноважень управління є забезпечення цільового використання бюджетних коштів.

Відповідач зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 48 Бюджетного Кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету. Згідно п. 4 Бюджетного Кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов»язань не здійснюються.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що предбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на думку відповідача, тільки після усунення недоліків, вказаних в акті, настають умови, за яких Управлінння капітального будівництва Львівської міської ради буде мати можливість оплатити заборгованість.

У додаткових поясненнях відповідач зазначає, що, згідно п. 4.4.19 Договору, зазначено, що Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників робіт, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку. У п. 7.1. вищевказаного Договору вказується що Підрядник гарантує якість зазначених робіт і змонтованих конструкції, досягнення показників об'єкту, визначених у Договорі та проектно-кошторисній документації, та можливість безперервної і нормальної експлуатації об'єкта протягом - десяти років з моменту здачі його в експлуатацію. Також, на думку відповідача, недоречно зазначається у запереченнях на Акт комісії, що зазначені роботи були виконані в 2011 року, адже дані недоліки були виявлені протягом гарантійного строку у закінчених роботах .

Щодо здійснення прихованих робіт Підрядником, то, на думку відповідача, дані роботи повинні були бути виконані ПП «Мірт» відповідно до умов Договору, а тому посилання на акти огляду таких робіт є недоречними.

Також, відповідач зазначає, що представник ПП «Мірт» зазначав, що колійність перебуває в межах норми, дане твердження є нелогічним, адже колійність на смугах руху є дефектом (недоліком), який не повинен проявлятись протягом гарантійного термінну. Твердження, що колійність може бути в межах норми, на думку відповідача, є безпідставним. Адже, згідно п. 5.8 Договору, роботи, при виконанні яких допущено відхилення від проектно-кошторисної документації чи порушення діючих норм і правил, оплачується після ліквідації відхилень і порушень в порядку, передбаченому п.4.1.3. цього Договору. А п. 4.1.3. Договору передбачено, що Замовник має право вимагати від Підрядника виправлення за власний рахунок у встановлений строк неякісно виконаних робіт, та робіт проведених з відхиленням від проекту чи з порушенням будівельних норм.

Згідно ч.2 ст. 884 Цивільного кодексу України, Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Відповідач звертає увагу на те, що п. 4.1.16 вищевказаного Договору вказано, що відсутність фактичних надходжень, які можуть бути скеровані для розрахунків за виконані роботи по даному Договору, засвідчує факт відсутності заборгованості Замовника перед Підрядником.

Відповідач зазначає, що позивач посилався на те, що було прокладено на 10м2 гранітної плитки більше, ніж це відображено у акті приймання виконаних будівельних робіт. Проте, у п. 5.7 Договору вказується, що додаткові роботи, що виконані Підрядником без попереднього узгодження з Замовником і непередбачені цим договором, не оплачуються. Тому, посилання на попередньому судовому засіданні на вищезазначені обставини є недоречним.

30.04.2015 року за вх. № 18148/15 відповідач подав пояснення по справі, в якому зазначив, що позбавлений можливості оплатити експертизу по даній справі.

Третя особа 1 явку представника в судове засідання не забезпечила, відзиву на позов не подала.

Третя особа 1 явку представника в судове засідання не забезпечила, відзиву на позов не подала.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У частині 1 статті 837 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення; ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно частини 1 статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

В силу приписів статті 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, а в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові. Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною; акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, між Приватним підприємством "Мірт" (надалі - позивач) та Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради (надалі - відповідач) укладено Договір на реконструкцію проспекту Свободи (від вул. Городоцької до вул. М.Вороного) № 23 від 27.10.2011 р. (надалі - Договір), у межах якого, позивач в якості підрядника взяв на себе зобов'язання виконати замовлені відповідачем будівельні роботи загальною вартістю 12 400 тис.грн. Правовідносини, що виникли між сторонами спору на підставі вказаного договору слід кваліфікувати, як відносини з договору будівельного підряду, які врегульовано у главі 61 Цивільного кодексу України.

На виконання умов Договору, відповідачем передано позивачу проектно-кошторисну документацію, будівельний майданчик та тротуарну плитку для замощення тротуарів (акти приймання-передачі додаються), а позивач приступив до виконання будівельних робіт. Протягом 2011 року позивачем було виконано будівельно-монтажних робіт на загальну суму 3013084,20 грн. Хід виконання будівельно-монтажних робіт та їх якість контролювалися відповідачем, про що свідчать складені за участю його представника акти огляду прихованих робіт.

У пункті 5.3 Договору встановлено, що оплата за фактично виконані роботи здійснюється протягом 10 календарних днів після оформлення їх виконання. Проте, посилаючись на відсутність коштів, відповідач відмовився оформляти виконання будівельно-монтажних робіт шляхом складення Актів форми КБ-2 та КБ-3.

Отже, відповідно до Договору № 23 від 27.10.2011 р., відповідач замовив позивачу виконання робіт по реконструкції проспекту Свободи (від вул. Городоцької до вул. М.Вороного). Загальна сума Договору визначена у 12 400 000,00 грн. Початок робіт встановлено жовтнем 2011 року, закінчення повинно відбутися на протязі 120 днів. На виконання вказаного Договору позивач в 2011 році виконав роботи на суму 3013084,20 грн.

Згідно листа відповідача, датованого вереснем 2013 року, адресованого першому заступнику міського голови, вбачається визнання відповідачем того факту, що роботи були виконані протягом 2011 року. Окрім того, відповідачем було прийнято приховані роботи по об'єкту.

Додатковою Угодою № 1 від 11.09.2012 р. сторонами зменшено об'єм робіт, визначений предметом Договору № 23, та зафіксовано такий у сумі 3013084,20 грн. Вказаною угодою також встановлено строк виконання, а саме: до 29.12.2012 р. Цю Додаткову угоду було укладено під уже здійснені роботи.

19.10.2012 р. сторонами оформлено Акти форми КБ-2 та КБ-3 на частину виконаних робіт на суму 489318,00 грн. У грудні 2012 року позивач у черговий раз надіслав відповідачу Акти форми КБ-2 та КБ-3, запропонувавши оформити виконання решти робіт на суму 2 523 766,20 грн. Проте, підписати дані Акти відповідач відмовився, вказавши на відсутність коштів, необхідних для оплати виконаних робіт. У той же час, сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 від 29.12.2012 р., у якій визначено, що залишкова вартість робіт на суму 2 523 766,20 грн. підлягає оформленню у 2013 році. На реалізацію приписів частини 4 статті 882 ЦК України, на вказаних Актах позивачем вказано про відмову у їх підписання зі сторони відповідача, а Акти підписано у односторонньому порядку позивачем.

Листом, отриманим відповідачем 12.11.2012 р., позивач повідомив про виконання робіт на суму 3 014 939,00 грн. та просив оплатити їх. Це може вважатись доказом повідомлення про виконання робіт (п. 4.4.16 Договору). Окрім того, відповідач на вказаний лист не відповів, тобто не відхилив обґрунтування позивача про виконання робіт.

Додатковою угодою № 2 від 29.12.2012 р. зафіксовано, прийняття Актом від 19.09.2012 р. робіт на суму 489 318,00 грн., а також зафіксовано, що роботи на суму 2 523 766,20 грн. будуть оформлені у 2013 році. Фактично сторони визначили у предметі Договору, що роботи на суму 2 523 766,20 грн. підлягають лише оформленню. Згідно вимог закону та Договору таке оформлення здійснюється шляхом складення Актів та Довідок форми КБ-2 та КБ-3 відповідно. Тобто, вказана додаткова угода підтверджує факт обізнаності відповідача про виконання робіт та про необхідність їх прийняття. Викладене виключає необхідність додаткового повідомлення відповідача про здійснення робіт.

Однак, протягом усього часу відповідач Акти приймання-здавання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт не підписав, приймання робіт не здійснив. 03.01.2013 р. Акти приймання-здавання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт були підписані лише позивачем.

Листом від 27.02.2013 р. № 27/02 позивач ще раз звернувся до відповідача з вимогою документально оформити виконані роботи, підписавши Акти форми КБ-2 та КБ-3. Проте, відповідач повернув позивачу запропоновані до підписання Акти, про що свідчить лист відповідача від 27.12.2013 р. № 4-05-149. Зі змісту листа вбачається, що причиною відмови від документального оформлення виконаних позивачем робіт є відсутність у відповідача коштів. У листі від 27.02.2013 р. відповідач не заперечив проти повторності надання йому актів та проти виконання робіт на вказану в актах суму.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено звернення відповідача до позивача щодо фактів будь-яких допущених у роботі відступів від умов Договору або інших недоліків. Відповідач у своєму запереченні вказує, що недоліки робіт на об'єкті виникли протягом гарантійного строку та покликається на відповідні норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 882 ЦК України, замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

В силу вказаних приписів такі обставини справи як, підписання Актів на приховані роботи, повідомлення Замовника про виконання робіт, підписання кінцевих Актів на частину робіт, надсилання Замовнику Актів на іншу частину робіт та повернення ним Актів без підписання можуть свідчити про прийняття ним робіт в цілому. Обставина підписання Актів на приховані роботи, підписання кінцевих Актів на частину робіт та не заявлення про недоліки по всьому об'єму робіт не спростовує обставин щодо належної якості роботи та позбавляє Замовника в межах даного спору покликатися на явні недоліки роботи.

Щодо інших недоліків, а саме прихованих, тобто тих, які виявити при прийнятті неможливо, тих, які виникли в подальшому, після прийняття роботи, то такі недоліки не впливають на обставину прийняття роботи, а відповідно і на факт її оплати. Обставини щодо таких недоліків знаходяться поза межами предмету даного спору та врегульовані іншими нормами права.

Також, факт виконання позивачем передбачених договором робіт підтверджується Актом зустрічної звірки щодо документального підтвердження виду, обсягу та якості операцій та розрахунків приватного підприєства «Мірт» з Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради за період з 01.07.2011 р. по 30.05.2013 р., що складений Держфінінспекцією у Львівській області. Зі змісту акту вбачається, що проведеними контрольними обстеженнями по об'єкту «Реконструкція просп. Свободи (від вул. Городоцької до вул. М.Вороного)» встановлено, що ПП «Мірт» улаштовано покриттів з гранітної плитки на 10 м2 більше, ніж відображено в Акті приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 за грудень 2012 року.

Крім того, на замовлення позивача було проведено експертне дослідження щодо визначення обсягу та вартості виконаних робіт з реконструкції проспекту Свободи у м. Львів. З висновку експертного дослідження № 901/13, складеного 21.02.2014 року судовим експертом Дегтяренком О.І., вбачається, що обсяг та вартість робіт, фактично виконаних ПП «Мірт» відповідає обсягам та вартості, зазначеним у відповідних Актах приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) та Довідках про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3), які складені ПП «Мірт» для проведення взаєморозрахунків у вересні та грудні 2012 року.

Відповідач покликається на п. 5.8 Договору на реконструкцію та зазначає, що роботи, при виконанні яких допущено відхилення від проектно-кошторисної документації чи порушення діючих норм і правил, оплачуються після ліквідації відхилень і порушень. Однак, даний пункт до застосування не підлягає, оскільки порядок прийняття підрядних робіт регулюється Законом, зокрема, у відповідності до ч. 1 ст. 882 ЦК України, Замовник, після отримання від Підрядника відповідного повідомлення зобов'язаний негайно розпочати прийняття робіт.

Таким чином, не приступивши у встановлені строки до прийняття робіт, відповідач втратив право посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Окрім того, виявити та заявити про такі недоліки - це обов'язок Замовника (відповідача), тому, саме на останньому лежить обов'язок доведення наявності таких недоліків саме на момент їх здачі.

Щодо прихованих робіт, то усі такі роботи були належним чином прийняті замовником, про що свідчать акти огляду прихованих робіт, підписані повноважним представником технічного нагляду відповідача, що було досліджено в судовому засіданні в ході розгляду справи.

У відзиві відповідач також покликається на приписи ст. 884 ЦК України та п.4.4.19 Договору та зазначає, що недоліки виявлено в межах гарантійного строку. Однак, така позиція суперечить попередній позиції, а саме якщо такі недоліки виникли в межах гарантійного строку, то це не є явними недоліками і при прийнятті робіт їх виявити не було можливим. Також, викладена позиція не впливає на обов'язок щодо оплати за виконані роботи, який виник у відповідача після прийняття робіт (підписання Актів КБ-2, КБ-3 позивачем після ухилення відповідача від їх підписання).

Щодо відображення в довідці зустрічної звірки від 13.09.2013 року про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем станом на 13.05.2013 року, то позивач повідомляє, що в бухгалтерському обліку Сторін спору така заборгованість не передбачена, оскільки акти виконаних робіт відповідачем не підписані. Доказом наявності заборгованості є відповідні акти та довідки.

Разом з тим, ПП «Мірт» перебуває у процедурі ліквідації, тому не може здійснювати господарської діяльності. Також неможливим є зарахування зустрічних однорідних вимог. Усі вимоги відповідача щодо виявлених протягом гарантійного строку недоліків, в тому числі й виправлених за рахунок третіх осіб можуть бути включені у відповідну чергу кредиторів у випадку належного їх подання.

Питання усунення недоліків, що виявлені в подальшому, вирішується у порядку, встановленому Законом. Такі питання знаходяться поза межами предмету даного спору. Недоліки, виявлені в межах гарантійного строку, тобто в процесі експлуатації, після прийняття робіт не впливають на обов'язок оплати за виконані роботи. Такий обов'язок виникає з моменту закінчення робіт та їх здачі-приймання, що, в даному випадку, відбулося шляхом підписання Актів в односторонньому порядку позивачем (підрядником).

Відносини щодо усунення недоліків, виявлених в межах гарантійного строку є іншими, аніж предмет даного спору та регулюється іншими нормами закону. Окрім того, такі додаткові пояснення жодним чином не спростовують, а навіть підтверджують висновки, викладені в запереченні на акт (щодо належного прийняття робіт). Підстави відмови від підписання Актів відповідач сформував чітко у своєму листі, а саме: відсутність грошових коштів для оплати. Про жодні недоліки заявлено не було. Тому, у відповідача виник обов'язок по оплаті за виконані роботи. Стягнення такої оплати і є предметом спору в даній справі.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому, самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з бюджету та відсутністю у ньому коштів, не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, що, з огляду на встановлений у пункті 5.3 Договору десятиденний строк оплати фактично виконаних робіт з моменту оформлення їх виконання, а роботи оформлені Актами форми КБ-2 та КБ-3 за вересень 2012 року, які підписано сторонами 19 вересня 2012 року, вони підлягали оплаті до 1 жовтня 2012 року. Однак, фактично сума 489318,00 грн. вартості даних робіт була сплачена позивачу лише 08 травня 2013 року. Тому, прострочення оплати даної суми становить 219 днів, а відсотки річних, нараховані за прострочення виконання даного грошового зобов'язання, становлять 8807,72 грн. Акти форми КБ-2 та КБ-3 за грудень 2012 р. підписані позивачем у односторонньому порядку 03 січня 2013 року, підлягали оплаті протягом 10 днів, тобто, - до 14 січня 2013 року. Сума 2523766,20 грн. вартості даних робіт оплачена не була. На час подання даного позову прострочення оплати даної суми становить 508 днів, а відсотки річних, нараховані за прострочення виконання даного грошового зобов'язання, становлять 105375,88 грн. Разом, належна до сплати сума відсотків річних на час звернення з позовом становить 114183,61 грн. Нарахована, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань, сума інфляційного відшкодування станом на квітень 2014 року включно становить 176356,57 грн.

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках бюджетів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Така позиція наведена у: рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р. із покликанням на ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 р. у справі № 3-28гс12 із покликанням на вказане рішення Європейського суду з прав людини, ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

29.04.2015 року за вх. № 1818/15 позивач подав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2523766,20 грн. основного боргу, 257519,70 грн. - сума 3% річних та 1288600,42 грн. інфляційних втрат за період з 02.10.2012 року по 27.04.2015 року.

30.04.2015 року за вх. № 1837/15 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2523766,20 грн. основного боргу, 181599,27 грн. - сума 3% річних та 1286834,57 грн. інфляційних втрат за період з 02.10.2012 року по 27.04.2015 року.

Отже, судом встановлено, що, станом на день прийняття судового рішення, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним Договором становить 2523766,20 грн. основного боргу, 181599,27 грн. - сума 3% річних та 1286834,57 грн. інфляційних втрат за період з 02.10.2012 року по 27.04.2015 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що уточнені (збільшені) позовні вимоги Приватного підприємства "Мірт" до Управління капітального будівництва Львівської міської ради про стягнення 2523766,20 грн. основного боргу, 181599,27 грн. - сума 3% річних та 1286834,57 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Крім того, у зв'язку із неплатоспроможністю позивача, постановою Господарського суду Львівської області від 24.04.2014 р. у справі № 914/4801/13, позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. На даний час грошові кошти, необхідні для сплати судового збору, у позивача відсутні, що підтверджується довідкою банківської установи про стан ліквідаційного рахунку; господарська діяльність позивачем не здійснюється, а тому, позивач з об'єктивних причин позбавлений можливості сплатити судовий збір до подання даного позову.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктом 7 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.05.2012 року № 01-06/704/2012 із покликанням на статтею 8 Закону України «Про судовий збір», передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Відповідні питання вирішуються господарським судом шляхом винесення ухвал (з додержанням вимог статті 86 ГПК), зміст яких може бути викладено і в ухвалах про прийняття господарським судом до свого провадження заяв та скарг, за подання яких справляється судовий збір.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд задоволив заяву позивача щодо відтермінування сплати судового збору до терміну прийняття судового рішення.

29.04.2015 року за вх. № 1818/15 позивач подав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2523766,20 грн. основного боргу, 257519,70 грн. - сума 3% річних та 1288600,42 грн. інфляційних втрат за період з 02.10.2012 року по 27.04.2015 року.

30.04.2015 року за вх. № 1837/15 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2523766,20 грн. основного боргу, 181599,27 грн. - сума 3% річних та 1286834,57 грн. інфляційних втрат за період з 02.10.2012 року по 27.04.2015 року.

Проте первісний розмір позовних вимог становив 2814306,38 грн. Розмір відстроченого судом судового збору по вказаних позовних вимогах становить 56286,13 грн. Максимальний розмір судового збору, згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», обмежений сумою 73 080,00 грн.

Відтак за подання даної заяви підлягає сплаті судовий збір в сумі 16793,87 грн.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід стягнути з відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Оскільки суд відстрочив позивачу сплату судового збору до прийняття рішіння у справі, а уточнені позовні вимоги задоволено повністю, судовий збір у розмірі 56286,13 грн. підлягає до стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, м. Львів, вул. Горбачевського, 10, код ЄДРПОУ 04056049) на користь Приватного підприємства "Мірт" (79038, м. Львів, вул. Пасічна, 81/12, код ЄДРПОУ 22396799) 2523766 (два мільйона п'ятсот двадцять три тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 20 коп. основного боргу, 181599 (сто вісімдесят одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 27 коп. - сума 3% річних та 1286834 (один мільйон двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 57 коп. інфляційних втрат та 16793 (шістнадцять тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 87 коп. судового збору.

3. Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, м. Львів, вул. Горбачевського, 10, код ЄДРПОУ 04056049) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) 56286 (п'ятдесят шість тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 13 коп.

4. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлення та підписано 05.05.2015 року