Постанова № 44067663, 18.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"18" лютого 2015 р. справа № 804/7326/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного військового комісаріату на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі № 804/7326/14 за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату (далі - відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника податків у розмірі податкового боргу в сумі 2 380,00 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість по сплаті земельного податку з юридичних осіб в сумі 2380,00 грн. внаслідок несплати податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями:

- №0001241540 від 14.12.2011р. в сумі 340,00 грн.;

- № 0000431540 від 31.05.2012 р. в сумі 1020,00 грн.;

- № 0000141500 від 27.05.2013 р. в сумі 1020,00 грн..

Причиною виникнення боргу загальною сумою 2 380,00грн. є несплата відповідачем у встановлений законом термін нарахованих штрафних санкцій за неподання декларацій по платі за землю.

У зв'язку з несплатою боргу позивачем направлено податкову вимогу форми "Ю" № 3 від 04.01.2012 року, яка отримана Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом 22.02.2012 року (а.с. 8).

Оскільки заборгованість є узгодженою, а відповідачем сума боргу до бюджету не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення боргу в порядку п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача та прийняв рішення про задоволення позовних вимог, враховуючи той факт, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога відповідачем не оскаржені, а сума боргу є узгодженою.

Проте, колегія суддів з висновками суду не погоджується, з огляду на наступне.

Податковий орган під час перевірок встановив, що за результатами інвентаризації земель підприємств установ і організацій міста рішенням від 13.06.1996р П'ятихатської міської ради за П'ятихатським районним військовим комісаріатом (далі РВК) закріплено у постійному користуванні 0,1650га за адресою: вул. Саксаганська,86 та зобов'язано оформити право на користування землею і одержати державний акт. Станом на 01.01.2010р та 01.01.2011р за вказаним райвійськомматом рахуються земельні ділянки площею 0,1650га, нормативно грошова оцінка 1кв метра складає 63,50грн..

За позицією позивача, в умовах дії Закону України «Про плату за землю» (далі Закон №2535) та Податкового кодексу України Дніпропетровський обласний військовий комісаріат (відповідач у справі) є платником земельного податку по П'ятихатському району навіть за відсутності правовстановлюючих документів на землю. Вважає, що відповідач мав надавати податкову декларацію по платі за землю по П'ятихатській міськраді у строки, визначені законом. За неподання декларацій у строки, визначені законодавством, відповідальність платника податку передбачена п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України.

Проте, на думку колегії суддів така позиція позивача у даному випадку є помилковою.

Відповідач - Дніпропетровський обласний військовий комісаріат - та його структурні підрозділи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не внесені, оскільки знаходяться на відомчому обліку в Міністерстві оборони України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збройні сили України», Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Збройні Сили України мають таку загальну структуру: - Генеральний штаб Збройних Сил України як головний орган військового управління; - види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; - з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Військові комісаріати є місцевими органами військового управління та структурним підрозділом Обласного військового комісаріату, що входить до складу структури Міністерства оборони України і фінансується з державного бюджету. Загальне керівництво військовими комісаріатами і контроль за їх діяльністю здійснює командування Сухопутних військ через штаби оперативних командувань, територіальних управлінь, яке узгоджує основні питання діяльності військових комісаріатів з Генеральним штабом (Положення «Про військові комісаріати» у редакції, що діяла як на час здійснення перевірок, так і на час прийняття податкових повідомлень-рішень).

Тобто, відповідач підпадає під дію Закону України від 06.12.1991 № 1934-ХІІ "Про Збройні Сили України".

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України від 06.12.1991 № 1934-ХІІ "Про Збройні Сили України", земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.

Згідно підпункту 282.1.3 пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України від сплати податку за землю звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання «…».

В п.15.1 ст. 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність,(операції) що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Із аналізу зазначених норм законодавства можливо дійти висновку, що відповідач звільнений від сплати як податку на землю, так і інших видів податку та не зобов'язаний був подавати декларацію по платі за землю.

У даному випадку, штрафні санкції за неподання податкової декларації у строки, визначені законом, нараховані відповідачу вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями безпідставно. Тому, позовні вимоги про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі податкового боргу в сумі 2380,00 грн., задоволенню не підлягали.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202,205,207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного військового комісаріату задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі № 804/7326/14 - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак