Постанова № 44066636, 02.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2015 року 810/413/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Терлецької О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Підприємство Ірпінській виправний центр № 132»доІрпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство «Підприємство Ірпінській виправний центр № 132», звернувся до суду з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 21.08.2014 № 0005131502 є таким, що суперечать нормам чинного законодавства України, тому підлягає скасуванню.

В призначений день та час у судове засідання сторони не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Від представника позивача до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Від відповідача станом на день винесення рішення по справі заперечень на адміністративний позов, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надійшло.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи, судом встановлено таке.

Державне підприємство «Підприємство Ірпінській виправний центр № 132» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 08680224.

З матеріалів справи встановлено, що 21.08.2014 Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт про порушення правил сплати (перерахування) податків від 21.08.2014 № 737/15-01/8680244.

Згідно з висновками Акта від 21.08.2014 № 737/15-01/8680244, встановлено порушення позивачем пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено правила сплати (перерахування) ПДВ.

На підставі Акта перевірки від 21.08.2014 № 737/15-01/8680244, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2014 № 0005131502 за платежем: ПДВ на суму штрафу в розмірі 163 501, 14 гривень.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати його протиправним та скасувати, що і є предметом даного позову.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовані статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідач, встановивши порушення позивачем пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, у відповідності до вимог статті 126 Податкового кодексу України, застосував до Державного підприємства «Підприємство Ірпінській виправний центр № 132» штраф у розмірі 20% за порушення правил сплати (перерахування) податків, в сумі 163 501, 14 гривень у зв'язку з затримкою понад 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 817 505, 7 гривень.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно зі статтею 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Досліджений під час судового розгляду справи, зокрема, Акт перевірки позивача від 21.08.2014 № 737/15-01/8680244, не містить вичерпної інформації щодо суті скоєного позивачем порушення вимог податкового законодавства окрім висновків, зазначених в даному Акті; не містить інформації, яка саме перевірка проводилася (камеральна, документальна (планова або позапланова; виїзна або невиїзна) чи фактична перевірки) тощо.

Суд зазначає, що у відповідності до вимог податкового законодавства, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як встановлено судом, Акт перевірки позивач отримав 26.08.2014.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як встановлено судом, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено 21.08.2014, тобто в день проведення перевірки та складання за її результатами відповідного Акта, що суперечить вимогам пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, з огляду на те, що Акт перевірки позивач отримав не 21.08.2014, а як вказує позивач - 26.08.2014. Даний факт відповідачем в ході судового розгляду справи не спростовано.

Суд звертає увагу, зо згідно Листа ДПА України від 21.06.2011 № 17197/7/15-0617 встановлений відповідний порядок щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів та згідно з додатком до вказаного Листа, встановлена форма до Акта про результати камеральної перевірки податкової звітності.

Акт перевірки позивача, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідає встановленій формі до Акта камеральної перевірки.

Суд зазначає, що з наявних матеріалів справи не вбачається проведення відповідачем перевірки податкової звітності, а предметом перевірки позивача встановлено порушення правил сплати (перерахування) податків, за результатами чого і було складено зазначений Акт.

Тобто, виходячи з норм вищевказаної статті, саме порушення правил сплати (перерахування) податків підпадає під процедуру проведення документальної перевірки.

Порядок проведення документальних перевірок передбачений статтями 77-79 Податкового кодексу України.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені статтею 79 Податкового кодексу України.

В свою чергу, у відповідності до вимог пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів тощо.

Тобто, на думку суду, фактично повинна була здійснюватись документальна перевірка, яка, відповідно до вимог податкового законодавства, проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України).

Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (далі - Порядок № 984).

Згідно з Розділом І Порядку № 984, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з Розділом ІІ Порядку № 984, Акт документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

Перед усім іншим, вступна частина акта документальної перевірки повинна містити такі дані: місцезнаходження платника податків; повне і скорочене (за наявності) найменування платника податків відповідно до установчих документів; підстави для проведення перевірки відповідно до Кодексу та інших законодавчих актів; дата видачі та номер направлення на проведення документальної перевірки, найменування органу державної податкової служби, який його виписав. Дати та номери наказів керівника органу державної податкової служби на проведення перевірки, продовження або перенесення строків проведення перевірки, зупинення перевірки (у разі наявності) тощо; посади, назва структурного підрозділу, найменування органу державної податкової служби, звання, прізвища, імена, по батькові посадових (службових) осіб, що проводили перевірку; вид перевірки (документальна планова або позапланова, виїзна або невиїзна перевірка); період, за який проводилася документальна перевірка діяльності платника податку; інформація про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки, якщо таке передбачено законом та інше.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що Акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В Акті перевірки позивача від 21.08.2014 № 737/15-01/8680244 відсутня інформація підстав висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства; відсутня інформація про дані, які були встановлені під час перевірки; відсутня інформація про період, за який проводилась перевірка; відсутній зміст порушення, окрім посилання на норми Податкового кодексу України; яким саме чином було порушено правила сплати (перерахування) позивачем ПДВ в Акті перевірки не наведено.

Суд зазначає, що невідповідність змісту Акта перевірки вимогам проведення перевірок податковими органами, встановлених чинним законодавством, є підставою для скасування його наслідків.

У зв'язку з наведеним, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для задоволення позову та, відповідно, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 21.08.2014 № 0005131502.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідного рішення.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 53, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 21.08.2014 № 0005131502.

Стягнути на користь Державного підприємства «Підприємство Ірпінській виправний центр № 132» понесені нею судові витрати в розмірі 412 (чотириста дванадцять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.