Постанова № 44066144, 02.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 р. Справа № 804/1665/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Ломідзе Д.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСПЕЦІНВЕСТ» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.01.15 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОСПЕЦІНВЕСТ» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 21.08.2014 р. № 0002622201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 576000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Висновки акта перевірки відносно позивача, на підставі якого прийнято спірне рішення, зроблені відповідачем виключно з посиланням на акт перевірки контрагента позивача - ТОВ «Океан Груп», та є такими, що не відповідають дійсності, оскільки між позивачем та його контрагентом було укладено відповідний письмовий договір, на виконання якого всі господарські операції були здійснені та оформлені належним чином, що підтверджується відповідними первинними документами: податковою накладною, видатковою накладною, рахунками - фактури та товарно - транспортною накладною, які підтверджують факт поставки товару на користь позивача, та які були надані позивачем до перевірки. За вказаних обставин висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій є безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - протиправним.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити із викладених у позові підстав.

Відповідач - Криворізька південна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи. Мотиви незгоди зводяться до того, що відповідно до Акта перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.07.2014 № 1787/04-62-22-3/38439466 відносно ТОВ «Океан Груп», не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій від постачальника - ТОВ «Океан Груп» до покупців за березень 2014 року. Також відповідачем зазначено, що відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Позивачем же не було надано до перевірки акти приймання - передачі товару по якості та кількості, а також сертифікати якості і паспорти на отримані товари, що, на думку відповідача, свідчить про те, що фінансово - господарська діяльність позивача з ТОВ «Океан Груп» здійснювалось за межами правового поля. За вказаних обставин вважають, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи позову та заперечень, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем на підставі наказу ОДПІ від 25.07.14 № 750 та відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20,п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Океан Груп» (код ЄДРПОУ 38439466) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. Результати перевірки оформлені відповідним актом від 07.08.14 № 770/22.01-34/33143184.

За висновками вказаного Акта, проведеною перевіркою позивача не підтверджена реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Океан Груп», встановлена дефектність первинних документів, відсутність об'єктів оподаткування, та встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме, завищення податкового кредиту за березень 2014 року на суму 384000,00 грн.

За змістом Акта перевірки, підставою для наведених висновків слугував Акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.07.14 № 1787/04-62-22-3/38439466 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Океан Груп» (код ЄДРПОУ 38439466) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року», за змістом якого перевіркою встановлена відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у 2013-2014 році.

Позивачем були подані заперечення на Акт перевірки від 07.08.2014 р. №770/22.01-34/33143184, за результатами розгляду яких відповідачем було надано відповідь про розгляд заперечень від 20.08.2014 р. №17483/10/22.01-08, яким висновки ОДПІ були залишені без змін.

З посиланням на Акт перевірки від 07.08.2014 р. №770/22.01-34/33143184, відносно позивача відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.08.2014 р. №0002622201, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 576 000 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 384000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 192000,00 грн.

Позивачем податкове повідомлення - рішення від 21.08.2014 р. №0002622201 було оскаржено в порядку адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та до Державної фіскальної служби України, рішенням яких у задоволенні скарг було відмовлено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як встановлено в ході розгляду справи та вбачається з висновку акта перевірки, спірна сума податкового кредиту в розмірі 384000,00 грн. сформована позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «Океан Груп» за період - березень 2014 р.

На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування податкового кредиту позивачем подані до суду: Договір поставки № 0303 від 03.03.2014 року, згідно з умовами якого ТОВ «Океан Груп» (Продавець) зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ «Екоспецінвест») товар, вказаний в рахунках та товарних накладних, а покупець зобов'язується оплатити його на умовах цього Договору. Поставка товару здійснюється шляхом відгрузки товару Покупцю зі складу Продавця на умовах EXW склад м. Дніпропетровськ у відповідності до Інкотермс - 2000; рахунок фактуру №33 від 11.03.2014 року на суму 2304000,00 грн. в т.ч. ПДВ 384000,00 грн. на товар - двигун CUMMINS KTA-50C серійний номер № 33158597 вартістю 960000,00 грн., двигун CUMMINS KTA-50C серійний номер № 33159497 вартістю 960000,00 грн.; видаткову накладну № 33 від 11.03.2014 року на суму 2304000,00 грн. в т.ч. ПДВ 384000,00 грн., податкову накладну № 33 від 11.03.2014 р. на товар - двигун - CUMMINS KTA-50C (2 шт.) на суму 2304000,00 грн. в т.ч. ПДВ 384000,00 грн.; товаро-транспортну накладну № Р33 від 11.03.2014 року; Договір оренди № 428-52-11 від 07.03.2014 року між ПАТ «Центральний ГЗК» (Орендар) і ТОВ «Екоспецінвест» (Орендодавець) згідно з умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування майно - двигуни CUMMINS KTA-50C у кількості 2 шт.; Акти вводу в експлуатацію двигунів; Акти приймання-передачі послуг; рахунки на оплату за надані послуги; податкові накладні.

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків як витрат, так і податкового кредиту за спірний період існування вказаних господарських взаємовідносин визначений приписами Податкового кодексу України.

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

За змістом приписів п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підстави наведених законодавчих положень суд доходить до висновку, що при складанні податкової звітності, в тому числі з ПДВ, з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку відповідних господарських операцій, тобто наявність об'єкту оподаткування, в тому числі отримання позивачем таких товарів з метою використання їх у господарській діяльності позивача, а також належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підставі викладеного суд зазначає, що факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ «Океан Груп» товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, судовим оглядом яких не встановлено їх невідповідності приписам Закону №996. Більш того, за даними Акта перевірки позивача перевіряючими особами відповідача встановлено в ході перевірки, що у позивача був в наявності відповідний товар, який в подальшому був переданий на підставі Договору оренди № 428-52-11 від 07.03.2014 року ПАТ «Центральний ГЗК».

Крім того, суд відмічає, що придбаний у вказаного контрагента - ТОВ «Океан Груп» товар відповідає видам господарської діяльності позивача, якими, як встановлено відповідачем в ході перевірки та вбачається з Акту перевірки, є ремонт і технічне обслуговування машин и устаткування промислового призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, платником ПДВ - ТОВ «Океан Груп» була виписана на адресу позивача податкова накладна від 11.03.2014 р. № 33, на підставі якої позивачем сформований податковий кредит в сумі 384000,00 грн., в тому числі за березень 2014 р.

Факт наявності такої податкової накладної був встановлений і відповідачем в ході проведення перевірки позивача, про невідповідність такої податкової накладної приписам ПКУ відповідачем не зазначено, а судом в ході розгляду справи не встановлено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкової накладної, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд відмічає, що події отримання позивачем від ТОВ «Океан Груп» товару у спірному періоді, їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності (в подальшому - передача в оренду) оформлені первинними документами, наведеними вище, копії яких наявні в матеріалах справи, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону № 996-XIV, а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Як зазначено вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, останній має право на податковий кредит.

Судом в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

З приводу посилань відповідача на Акт ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.07.14 № 1787/04-62-22-3/38439466 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Океан Груп» (код ЄДРПОУ 38439466) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року», суд зазначає, що з огляду на положення ч.3 ст.70 КАС України суд не бере до уваги вказаний акт, оскільки з нього не свідчить, що в ході зустрічної звірки досліджувались фінансово - господарські відносини вказаного підприємства з ТОВ «Екоспецінвест» за березень 2014 року.

Окрім того, платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Відповідачем не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Зазначаючи про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з ТОВ «Океан Груп», податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішень суду про визнання правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «Океан Груп» недійсними ОДПІ до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, судом на виконання вимог ст.11 КАС України існування такого рішення не встановлено.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, враховуючи, що судовим розглядом справи встановлено, що позивачем правомірно сформований податковий кредит в розмірі 384000,00 грн. за період-березень 2014 року, відповідні товари придбані та отримані позивачем задля використання у власній господарській діяльності з подальшою передачею в тимчасове користування ПАТ «Центральний ГЗК», оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002622201 від 21.08.2014 року підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСПЕЦІНВЕСТ» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» № 0002622201 від 21.08.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 576000,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 384000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 192000,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСПЕЦІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 33143184, 50019, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Модрівська, 87/15) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева