Постанова № 44064079, 06.05.2015, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/407/15-а

Провадження № 2-а/515/628/15

Татарбунарський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2015 р. Татарбунарський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Сивоконь Т.І.

при секретарі Коваленко І.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про неправомірну відмову у призначенні пільгової пенсії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 16.03.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Татарбунарському районі про неправомірну відмову в призначенні пільгової пенсії, посилаючись на наступні обставини.

ОСОБА_1 з 01 вересня 1974 року почав працювати в колгоспі ім.Калініна Татарбунарського району Одесмької області, який в подальшому реорганізовувався в КСП ім.Калініна, СВК "Колос", на посаді тракториста по 2000 рік, в подальшому він працював також трактористом у ПАФ "Віпаж" та СФГ "Самі" по лютий 2015 року.

Відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивач має право на пільгове пенсійне забезпечення з 19 жовтня 2014 року, як тракторист-машиніст, безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, в зв'язку з досягненням 55-річного віку і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі з заявою про призначення йому пільгової пенсії за вказаних обставин, однак отримав відмову, у зв'язку з ненаданням уточнюючої довідки з підприємства, у якому він працював, де мало бути вказано періоди його роботи, що враховуються до спеціального стажу, первинні документи, на підставі яких видана довідка та відомості про його безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

На звернення позивача до керівника СВК "Колос" за отриманням вказаної довідки, йому була надана відповідь, згідно якої підприємство не має можливості видати йому таку довідку, в зв'язку з тим, що не збереглися первинні документи, на підставі яких видається довідка, оскільки вони під час реорганізції КСП ім."Калініна" СВК "Колос" не передавалися.

Позивач вважає, що добросовісно і сумлінно виконав перед Державою свій трудовий обов'язок, а тому і Держава повинна виконати перед ним обов'язок по соціальному захисту. Так як право позивача на соціальний захист порушено, тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Татарбунарському районі про відмову в призначенні пільгової пенсії незаконними і зобов'язати відповідача призначити вказану пенсію, відповідно до вимог п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснивши, що позивачу було відмовлено в призначенні пільгової пенсії в зв'язку з ненаданням ним уточнюючої довідки, що підтверджує його спеціальний трудовий стаж та безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, так як обов'язок надання всіх документів, необхідних для призначення пенсії покладається на осіб, які звертаються за призначенням. А тому, управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі, керуючись вимогами чинного законодавства, при вирішення питання про призначення пільгової пенсії позивачу, діяло в межах своїх повноважень і відповідно до законів України.

Представник третьої особи, керівник СВК "Колос", вважав, що позов не підлягає задоволенню, так як позивачу дійсно не було видано довідку про підтвердження його стажу, що надає йому право на отримання пільгової пенсії, в зв'язку з тим, що первинні документи в господарстві не збереглися, оскільки вони є документами тимчасового зберігання та під час реорганізації КСП ім.Калініна не передавалися правонаступнику, а саме СВК "Колос".

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд приходить до наступних висновків.

Після досягнення позивачем ОСОБА_1 19.10.2014 року, віку 55 років у нього виникло право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

На звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу, на підставі рішення від 19.01.2015 року протокол №441-6067, УПФУ у Татарбунарському районі позивачу було відмовлено у призначенні такого виду пенсії з причин ненадання довідки для підтвердження пільгового стажу (а.с.10).

Згідно вимогам п.«в»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства чоловіки після досягнення 55 років при загальному стажі роботи не менш 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній посаді.

До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві.

Як вбачається з п.1 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року за №7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства»

трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Згідно роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 17 травня 1992 року за №17 «Про порядок застосування окремих статей Закону України «Про пенсійне забезпечення», до підприємств сільського господарства відносяться підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва.

Відповідно дост.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

ОСОБА_1 працював на посаді тракториста-машиніста в період часу з 1974 року по 2014 рік на різних підприємствах, що підтверджено трудовою книжкою колгоспника серії УКР №0035570, заповненої 18.03.2000 року (а.с.6-8).

Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту, від 29.07.1993 року №58, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки про період та характер роботи, що дають право на пільгову пенсію, вимагаються у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Зазначеній нормі відповідає п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України за № 637 від 12.08.1993 року.

Згідно листа Міністерства соціального захисту населення №02-80 від 03.11.1993 року не призначається пенсія заст.13 п.«в» Закону України «Про пенсійне забезпечення»трактористам, які працюють у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі, якщо за одним трактором закріплено два трактористи, які працюють позмінно, оскільки зазначені трактористи постійноне зайняті на цій роботі і, працюючи тільки на тракторі, не виконують встановленого мінімуму людино-днів, а у вільний від роботи натракторі час працюють на різних роботах.

Судом встановлено та підтверджено в судовому засіданні наявними документальними доказами та показами свідків, що дійсно позивач працював трактористом-машиністом на різних підприємствах на тракторах протягом усього робочого року, а саме як трактористом на полі, так трактористом на фермах в зимовий час, так і зайнятий ремонтом та обслуговуванням тракторів, оскільки специфіка його роботи вимагала постійної зайнятості на машинах-тракторах та їх ремонту і обслуговування, тобто всі роботи, які виконував позивач, були пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції з використанням сільськогосподарської техніки - трактора, а неможливість отримати позивачем відповідної довідки з підприємства на якому він працював не може бути перешкодою у нарахуванні йому пенсії на пільгових умовах.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.

З пункту 6 ч.1ст.92 Конституції Українивбачається, що виключно законами визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види соціального забезпечення. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до п.18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

В даному випадку факт того, що ОСОБА_1 працював у зазначений період трактористом-машиністом протягом повного року підтверджується в судовому засіданні поясненнями свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які, в підтвердження своїх пояснень, надали суду для огляду свої трудові книжки та пояснили, що працювали разом з позивачем ОСОБА_1 спочатку в колгоспі ім.Калініна, який потім було переіменовано в КСП ім.Калініна та в СВК "Колос", в період часу з 1975 до 2000 року, як трактористи, і працювали повний, а іноді, ненормований робочий день, а взимку, коли не було роботи на полі, ремонтували трактори та виконували іншу роботу також на протязі повного робочого дня. Також, в трудовій книжці маються відповідні записи щодо кількості відпрацьованих позивачем трудоднів за кожен рік, з яких видно, що останній не тільки виконував встановлену норму, а постійно працював понаднормово.

Крім цього, факт роботи позивача на тракторах за вказаний період, підтверджується оглянутими в судовому засіданні оригіналами почесних грамот та інших документів про отримання нагород за добросовісне виконання ним своїх трудових обов'язків на посаді тракториста в різні періоди його трудової діяльності (а.с.22-30), а також копіями архівних документів, а саме протоколів загальних зборів членів колгоспу та засідань правлінь колгоспу ім.Калініна, в яких відповідно вказувалося, що ОСОБА_1 працював у даному колгоспі трактористом (механізатором) (а.с.58-70).

Таким чином, встановлено, що діяльність позивача на посаді машиніста-тракториста була безпосередньо пов'язана з виробництвом сільськогосподарської продукції рослинництва і тваринництва. Загальний стаж роботи позивача складає більше 25 років, в тому числі на посаді тракториста-машиніста більше 20 років, але документально не підтверджено у зв'язку з відсутністю у правонаступника колгоспу, а саме СВК "Колос", первинних документів (обліковий лист тракториста-машиніста, табель обліку робочого часу, відомість нарахування заробітної плати), які не збереглися та не передавалися СВК "Колос"(а.с.9,57), що також підтверджується даними архівного відділу райдержадміністрації (а.с.57). Суд вважає, що відсутність таких документальних підтверджень не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, за таких обставин, суд приходить висновку про те, що рішення відповідача пов'язане із безпідставною відмовою позивачу у призначенні йому пільгової пенсії - є протиправним та не відповідаючим діючому законодавству, а тому, відповідно, права позивача підлягають захисту.

До того ж, слід зазначити й про те, що згідно із вимогами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідност.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А у відповідності до ч.2ст.71 КАС України, в адміністративних

справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази того, що позивач у спірні періоди працював на посаді тракториста, не спростовані відповідачем та в своїй сукупності дозволяють прийти висновку про те, що у вказаний період часу позивач працював саме на посаді тракториста, тобто на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно дост.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією або з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Оскільки позивач звернувся з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах 14.11.2014 року, тому пенсія підлягає призначенню з дня, що настає за днем досягнення ним пенсійного віку, тобто з 20.10.2014 року.

Керуючись ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення", ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» п.п.2,11,18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 р. №637, ст.ст.2,6,11,71,86,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області про неправомірну відмову у призначенні пільгової пенсії - задовольнити.

Визнати незаконними дії Управління пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 пільгової пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 20 жовтня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів після її проголошення або з дня отримання копії постанови.

Суддя Сивоконь