Ухвала суду № 44063638, 08.05.2015, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа №505/4738/2014

Провадження №2-п-505/12/2015

У Х В А Л А

08.05.2015 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Нікітішина В.П.

при секретарі Шевчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Котовську Одеської області цивільну справу за заявою представника відповідачів (ОСОБА_1 та ОСОБА_2) адвоката ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 27 січня 2015 року по цивільній справі №505/478/14-ц суддя Нікітішин В.П..) за позовом ТОВ «Кей - Коллект» до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідачів - ОСОБА_1 до ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_3 який діє за договором №07-2015 від 03 березня 2015 року надав заяву від 06 квітня 2015 року, яка надійшла до суду 15 квітня 2015 року про перегляд заочного рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2015 року 09.01.2014 року у цивільній справі за позовом ТОВ «Кей - Коллект» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Зазначав, що відповідачі ОСОБА_1П, ОСОБА_4 постійно проживають у місті Києві у своїх родичів за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 14/195, що обумовлено постійним місцем роботи саме у роботодавця у м. Києві.

За адресою, направлення судового виклику та заочного рішення за місцем їх реєстрації в м.Котовську, відповідачі не мешкають майже 5 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Оскільки заочне рішення отримано поштою 31.03.2015 року, що підтверджується копіями конверту та супровідного листа, є очевидним, що відповідачі звернулися із цією заявою у десятиденний термін, встановлений законом..

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 категорично заперечують про саме таку заборгованість, яка вказана у рішенні суду. Вважають, що суд передчасно прийшов до висновку про обґрунтованість такого розміру боргу, оскільки відповідач вважає, що її розмір навмисно завищений, та розрахований в супереч з вимогами кредитного договору №11166204000 від 07.06.2007 року.

В додаткових поясненнях від 05.05.2015 року вказував, що відповідачі через відсутність сповіщення про час і місце розгляду справи були позбавлені можливості представляти докази, заявляти клопотання про застосування строків позовної давності.

Заборгованість за кредитом розрахована станом на 14.10.2014 року, тобто є очевидним, що позивачем розраховано заборгованість за процентами у розмірі 2495,37 доларів США за період дії договору факторингу. Відповідачі вважають, що неправомірним нарахування процентів за користування кредитом з 12.12.2011 року (дата укладення договору факторингу).

ТОВ «Кей Колект» зареєстрована як фінансова установа.

Відповідно до п.1.2 положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.08.2011 року № 281, банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги, передбачені ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями, тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з п. 2 ст. 5 Декрету КМУ № 15-93.

Отже, згідно чинного законодавства, як відповідна фінансова установа має право без додаткових дозволів та ліцензій укладати договори факторингу та виступати в них фактором, але на проведення валютних операцій, зокрема нарахування процентів за користування кредитом у іноземній валюті позивач повинен отримати індивідуальну чи генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансових послуг належить операції з факторингу.

Статтею 21 вказаного Закону встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Згідно з п. 13 Положення «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг», затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року, Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

Відповідно до п. п. 1.2 розпорядження № 231 від 03 квітня 2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за № 0373/16389 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», до фінансової послуги факторингу віднесено - набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників-суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

Втім у матеріалах справ, відсутні докази фактора (позивача у справі) прав на придбання права відступної вимоги до фізичної особи не суб'єкта господарювання (в даному випадку відповідачів у справі). У разі не перевірки судом цих обставини, це є порушенням вищевказаних вимого закону, таку правову позицію висловив Вищий спеціалізований суд України в ухвалі від 23 липня 2014 року.

Виходячи з наведеного, просив скасувати заочне рішення від 27 січня 2015 року по цивільній справі №505/478/14-ц за позовом ТОВ «Кей - Коллект» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості та призначити справу в загальному порядку у судове засідання.

В судове засідання відповідачі та їх представник адвокат ОСОБА_3 не зявились, однак цим представником виказана заява про розгляд заяви про перегляд заочного рішення у відсутність відповідачів та їх представника.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 заперечував у задоволенні цієї заяви, оскільки вважав що судом виконанні процесуальні норми щодо виклику відповідачів у судове засідання. Крім цього не вбачав підстав для скасування заочного рішення з викладених у заяві представника відповідачів обставин. Тому просив у задоволенні цієї заяви відмовити.

Заслухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про таке.

Заочним рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2015 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було задоволено у повному обсязі цей позов та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» загальну суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі, що становить - 18042,84 дол.США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить - 233672,82 грн. та судовий збір у розмірі - 2336,73 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки про виклик відповідачів у судові засідання направлялись їм за зареєстрованим місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, та повернулись до суду із зазначенням «за закінченням терміну зберігання».

З наданих представником відповідачів доказів свідчить, що відповідачі не проживають за місцем їх реєстрації через постійну роботу в м.Києві за трудовими договорами.

Відповідно цьому відповідачі були позбавлені у реалізації своїх процесуальних прав у судді шляхом надання доказів, оголошення заяв та клопотань щодо предмету спору.

Неявку відповідачів у судове засідання та не повідомлення причин цієї неявки, суд вважає мала місце з поважних причин, а докази на які в заяві про перегляд заочного рішення суду є посилання у спростування позовних вимог, мають істотне значення для правильного її вирішення.

За таких обставин, суд вважає за необхідне скасувати заочне рішення суду.

Керуючись ст. ст. 228; 230; 231ч.ч.1,2 ч. 3п.2; 232ч.1 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідачів (ОСОБА_1 та ОСОБА_2) адвоката ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 27 січня 2015 року - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27.01.2015 року по справі №505/478/14-ц ТОВ «Кей - Коллект» до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Призначити справу до судового розгляду у загальному порядку.

Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.

С у д д я