Постанова № 44060534, 07.05.2015, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1316/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" травня 2015 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Рудакова Д.І.,

з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Серьогінової Ю.І.,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді адміністративну справу за позовом прокурора м. Червонограда в інтересах дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_3 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Органу опіки та піклування Червоноградської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати бездіяльність відповідача щодо виплати випускнику ОСОБА_3 одноразової допомоги не в повному обсязі неправомірною, зобовязати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_3 в розмірі 7 066,00 грн. Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 з 02.02.2005 року по 30.08.2014 року навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів», де перебував на повному державному утриманні. Мати останнього померла 23.09.2007 року, а відомості про батька внесені у свідоцтво про народження за вказівкою матері. З 01.09.2014 року і по даний час ОСОБА_3 навчається у ВПУ № 11 м.Червонограда. Посилаючись на ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» вказує, що розмір одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які закінчили у 2014 році повинен бути не менше 7716,00 грн. В той же час відповідач при складанні кошторису для виплати грошової допомоги випускнику закладу ОСОБА_3 керувався п.п. 1 п.13 Постанови Кабінету міністрів України № 226 від 05.04.1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», яким передбачено виплату грошової допомоги у розмірі не менше 2,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тому виплатив ОСОБА_3 650,00 грн. одноразової грошової допомоги. Вважає таке порушенням майнового права ОСОБА_3

Представник відповідача 06.05.2015 року подав заперечення на позовну заяву, у якій просить повністю відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування заперечення послався на те, що з 2008 року грошову допомогу випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у розмірі 6 прожиткових мінімумів виплачують відповідно до двох нормативних документів: Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 року № 23424-IV, постанови КМУ «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» від 05.04.1994 року № 226. У ст.ст. 25, 39 Закону № 2342 у разі виплати не менше 6 прожиткових мінімумів йдеться про відшкодування витрат на виплату одноразової грошової допомоги саме під час працевлаштування, а не просто під час випуску зі школи-інтернату. Вказує, що на сьогодні чинні норми абз. 1 п.п. 1 п.13 та п.п. 4 п.13 постанови № 226. Саме постанова № 226 деталізує суми, які потрібно виплачувати дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, у разі закінчення навчального закладу та вступу до іншого чи в разі працевлаштування. З урахуванням наведеного, вважає, що оскільки ОСОБА_3 з 01.09.2014 року був влаштований на повне державне забезпечення для продовження навчання у ВПУ №11 та йому виплачувалась одноразова грошова допомога в розмірі 2,5 н.м.д.г., позов є необґрунтованим.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримала з підстав, вказаних у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Неповнолітній ОСОБА_3 у судове засідання не зявився.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала з підстав, вказаних у запереченні на позовну заяву. Просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, зясувавши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_3 народився 03.08.1999 року, його батьками записані: батько ОСОБА_4, мати ОСОБА_5 (а.с. 9).

Згідно з повідомленням Відділу реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції від 17.01.2005 року № 4047/01-05, зокрема, в актовому записі № 30 від 29.10.2003 року про народження ОСОБА_3 по відділу РАЦС Шевченківського району м. Львова відомості про батька внесені згідно ст.135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) (а.с. 10).

ОСОБА_5 померла 23.09.2007 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 092331 (а.с. 11).

Згідно з наказом Комунального закладу Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів» від 30.08.2014 року № 42 ОСОБА_3 відчислений з 9 класу зі списку учнів школи-інтернату (а.с. 13).

Як вбачається з довідки Комунального закладу Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів» від 24.02.2015 року № 24 ОСОБА_3 дійсно закінчив 9 класів та з 02.02.2005 року по 31.08.2014 року знаходився на повному державному утриманні (а.с. 8).

Відповідач, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» виплатив ОСОБА_3 650 грн. одноразової грошової допомоги (а.с. 15, 16).

З 01.09.2014 року і по теперішній час ОСОБА_3 навчається в Червоноградському ВПУ № 11 за спеціальністю електромонтер (а.с. 7, 12).

Прокурор м. Червонограда, вважаючи, що відповідач, виплативши ОСОБА_3 не в повному обсязі одноразову грошову допомогу, порушив вимоги Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» звернувся, в порядку п.2 ст.121 Конституції України, п.3 ч.3 ст.20 Закону України «Про прокуратуру», в суд з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно з абз. 1-3 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Відповідно до абз.7 ст.8 цього Закону випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

З аналізу вказаної правової норми слідує, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

Отже, розмір одноразової грошової допомоги випускникам навчальних закладів із числа, зокрема, дітей, позбавлених батьківського піклування повинен становити не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» визначено, що у 2014 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 1286 грн.

У звязку з цим сума недоплаченої ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги становить 7066,00 грн. ((1286*6 (сума належної до виплати одноразової грошової допомоги) - 650,00 грн. (сума виплаченої відповідачем ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги)).

З урахуванням наведеного, суд на підставі абзаців 1, 2 частини 2 статті 162 КАС України, дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виплати не в повному обсязі випускнику ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги та зобовязання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_3 7066,00 грн. недоплаченої одноразової грошової допомоги.

Також слід зазначити, що застосування відповідачем при складанні кошторису для виплати випускникам, зокрема, ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» є, на думку суду, неправильним, з огляду на таке.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з вищенаведеного, а також з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування".

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Комунального закладу Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів» щодо виплати випускнику ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги не в повному обсязі.

Зобовязати Комунальний заклад Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів» нарахувати та виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу в розмірі 7 066,00 грн.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Головуючий: Д. І. Рудаков