Ухвала суду № 44060207, 30.04.2015, Личаківський районний суд м.Львова

463/3710/14-ц

2-п/463/16/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 12.12.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Альянс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 12.12.2014 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Альянс» заборгованість за кредитним договором від 19.10.2004 року № 023-04/ПК в розмірі 141 329,19 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на дату і час ухвалення рішення еквівалентно 2 744 771,16 грн. Вирішено питання судових витрат.

Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, мотивуючи тим, що його неявка в судове засідання обумовлена поважними причинами, позаяк жодної судової повістки він не отримував, і фактично, проживає в м. Києві, про що достеменно відомо позивачу, і чого останній суду свідомо не повідомляв. Крім того, паралельно із наявністю судового спору, представником банку здійснювались перемовини з ним щодо добровільного виконання грошового зобовязання шляхом підписання мирової угоди в цивільній справі, яка перебуває на розгляді Печерського районного суду м. Києва про стягнення заборгованості за цим кредитним договором. У процесі таких перемовин він погодився на всі встановлені банком умови. Разом з поручителем направив банку гарантійний лист, однак до теперішнього часу відповіді не отримав. Відтак, вважає, що заочне рішення суду не може залишатись в силі і просить таке скасувати.

В судовому засіданні представник позивача у справі проти задоволення заяви відповідача заперечив, вказавши, що між сторонами дійсно були перемовини про мирне врегулювання спору, проте на даний час, відповідач не виконав жодної з умов банку і взагалі не повернув банку будь-якої частини кредитних коштів. Розмір кредитної заборгованості з моменту ухвалення заочного рішення через поведінку відповідача не зменшився, мирне врегулювання спору є неможливим, і тому, заяву про перегляд заочного рішення просить залишити без задоволення.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, участі повноважного представника не забезпечив. Клопотання останнього про перенесення розгляду справи суд вважає за необхідне відхилити, оскільки доказів поважності причин його неявки суду не представлено. До того ж, згідно вимог ч. 1 ст. 231 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

У відповідності до ст.231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ці дві підстави повинні бути в сукупності, є взаємозалежними і окремо одна від одної не можуть бути правовим підґрунтям для скасування заочного рішення. Верховний Суд України в своїх узагальненнях «Практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» від 01.05.2007р. визнав правильною практикою тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК України.

Судом встановлено, що справа розглянута 12.12.2014 року за відсутності відповідача. При цьому, згідно інформації відповідного органу реєстрації (а.с.133), відповідач зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. Саме на таку адресу останньому направлялись судові повістки, проте конверти не були отримані адресатом і повернулись на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Разом з тим, в мотивах заяви про перегляд заочного рішення, відповідач вказує на можливість врегулювання спору в добровільному порядку, шляхом підписання мирової угоди в цивільній справі за позовом банку до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка перебуває на розгляді Печерського районного суду м. Києва. Однак, як повідомив представник позивача, долучивши до матеріалів справи розрахунок заборгованості за кредитним договором, проведений станом на 29.04.2015р., з моменту ухвалення заочного рішення її розмір не змінився, що ставить під сумнів обєктивність позиції відповідача та виключає можливість скасування заочного рішення.

По суті, у суду відсутні докази про можливість врегулювання спору в позасудовому порядку, і задоволення заяви відповідача призведе лише до невиправданого затягування в захисті прав позивача.

Наявність на розгляді Печерського районного суду м. Києва цивільної справи з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором висновків суду не спростовує, оскільки відповідачем в такій справі виступає поручитель, а не позичальник ОСОБА_2 Будь-яких інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи, що дві обовязкові підстави для скасування заочного рішення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд залишає заяву без задоволення.

Керуючись ст.231 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 12.12.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Альянс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Леньо С. І.