Вирок № 44052605, 08.05.2015, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/6569/15-к

пр. № 1-кп/759/446/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі

головуючого - судді Скоріна А.В.;

при секретарі - Поліщук О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014100080009884 за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Києва, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, заміжньої, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, зареєстрованої в АДРЕСА_1, проживаючої в АДРЕСА_2, раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.1 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора Гуцол О.М.,

сторони захисту: обвинуваченої ОСОБА_1,

представника потерпілого: ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1, працюючи, відповідно до наказу № с/К-0214 від 01 серпня 2014 року, на посаді торгового представника ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» (ЄДРПОУ 35112619), офіс якого знаходиться за адресою: м. Київ, пр. А.Корольова, 11- А, будучи, відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.08.2014, матеріально-відповідальною особою, яка зобов'язана була вести облік, складати та представляти в установленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишках ввірених їй матеріальних цінностей, вчинила умисне корисливе кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_1, працюючи на посаді торгового представника ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод», у невстановлені слідством час, місці та при невстановлених слідством обставинах, вирішила привласнити грошові кошти ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод», отримані від продажу продукції зазначеного Товариства, які перебували у її віданні.

У подальшому, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, що належить ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод», з метою особистого збагачення, в період часу з 29 серпня 2014р. по жовтень 2014р., у невстановлені досудовим розслідуванням час та обставинах реалізувала товари ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» ФОП "ОСОБА_4" на суму 123 гривень 02 копійки, ФОП "ОСОБА_5." на суму 2609 гривень 76 копійок, ФОП "ОСОБА_6" на суму 1928 гривні 72 копійок, ФОП "ОСОБА_7" на суму 3655 гривні 94 копійок, ФОП "ОСОБА_8" на суму 1430 гривні 88 копійок, ФОП "ОСОБА_9" на суму 2609 гривень 64 копійок, ФОП "ОСОБА_10." на суму 1873 гривню 74 копійок, ФОП "ОСОБА_11." на суму 708 гривень 18 копійки, а всього на загальну суму 14939 гривні 88 копійки, для подальшого їх внесення до каси ТОВ «Сімферопольський вино- коньячний завод».

Після отримання, ОСОБА_1, ввірених їй грошових коштів в розмірі 14939 гривні 88 копійки до каси ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» не внесла, а привласнила, та розпорядилась ними на власний розсуд, чим завдала майнової шкоди ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» на загальну суму 14939 гривні 88 копійки.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ст.191 ч.1 КК України, визнала у повному обсязі, щиро покаялась і дала показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_1 показала, що працюючи на посаді торгового представника ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод», будучи матеріально-відповідальною особою, в період часу з 29 серпня 2014р. по жовтень 2014р., привласнила грошові кошти вищевказаного підприємства на суму 14 939 гривень 88 копійки.

Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, не оспорює.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені в судовому засіданні, суд знаходить винуватість обвинуваченої доведеною повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.191 ч.1 КК України правильно, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі.

Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття в скоєному, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено і вважає за необхідне обрати їй міру покарання у виді позбавлення волі.

Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, має постійне місце проживання, характеризується посередньо, знаходить за можливе її виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши їй міру покарання не пов'язану з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі згідно ст.75 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст.368, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.1 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади які пов'язані з матеріально-відповідальними обов'язками строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 1 (один) рік та на підставі ст.76 КК України зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: А.В.Скорін