20.04.2015
Справа № 369/1931/15-ц
Провадження № 2/369/1343/15
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нікушина В.В.
при секретарі Москаленко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
У лютому 2015 року позивач Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернувся до районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 21 грудня 2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 36 923,00 дол.США зі сплатою 9,5 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення заборгованості - 09 липня 2013 року. Додатковою угодою №1 від 26 січня 2009 року змінено кінцевий термін повернення кредиту - 09 липня 2015 року. 26 листопада 2009 року сторони уклали додаткову угоду №2, якою змінено графік погашення кредиту. Додатковою угодою №3 банк надав позичальнику кредит у формі кредитної лінії в національній валюті з лімітом у розмірі 361 502, 90 грн, а також банк надав відповідачці транш у розмірі 180 751, 45 грн та встановили подвійну процентну ставку за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін. Згідно умов кредитного договору та додаткових угод ОСОБА_1 мала регулярно сплачувати частину кредиту та відсотки за користування кредитом. Банк виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, а ОСОБА_1, всупереч умов кредитного договору, не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим тривалий час порушує взяті на себе договірні зобов'язання. Неодноразові звернення працівників банку результатів не дали. Оскільки у встановлений строк ОСОБА_1 кредит не погашала, відсотки за користування кредитом не сплачувала, тому банк відповідно до умов договору нарахував пеню за порушення строків погашення кредиту - 522,74 грн та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 87,21 грн. Станом на лютий 2015 року заборгованість за простроченим кредитом складає 40 534,62 грн, заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом - 2 757, 45 грн, а всього заборгованість за кредитним договором складає 43 534,62 грн. У зв'язку із зверненням до суду позивач поніс додаткові витрати: за оплату судового збору - 439,02 грн.
Тому просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11367693000 від 09 липня 2008 року у розмірі 43 534,62 грн та судові витрати у розмірі 439,02 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим суд з урахуванням заяви представника позивача вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та відповідно до положень ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено, що 09 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», яке змінило назву на ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11367693000.
Згідно п.1.1 договору банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) в сумі 36 923,00 дол. США та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, зазначених договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 178 733, 17 грн. за курсом Національного банку України на день укладення договору, при цьому сторони обумовили, що гривневий еквівалент суми кредиту має визначатися в Договорі лише в разі надання Банком кредиту в іноземній валюті.
Пунктом 1.2.2. договору ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до договору (якщо сторонами визначено такий графік погашення та укладено Додаток № 1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 09 липня 2013 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору та/або умов відповідної угоди сторін.
За користування кредитними коштами протягом перших 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 9,5% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов Договору. У випадку, якщо Банк не повідомив Позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці, що передбачено п.1.3.1. кредитного договору.
26 січня 2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11367693000.
Пунктом 1.1. додаткової угоди №1 визначено кінцевий термін повернення кредиту - 09 липня 2015 року.
Пунктом 1.2 додаткової угоди №1 змінено графік погашення кредиту.
26 листопада 2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11367693000.
Згідно умов додаткової угоди №2 сторони домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладенні, а саме №11367693000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме №11367693001, а також змінено графік погашення кредиту.
Додатковою угодою №3 від 20 вересня 2011 року банк надав позичальнику кредит у формі кредитної лінії в національній валюті з лімітом у розмірі 361 502, 90 грн, а також банк надав відповідачці транш у розмірі 180 751, 45 грн та встановили подвійну процентну ставку за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін.
Суд, проаналізувавши зміст відносини, які виникли між сторонами приходить до в висновку, що вони підпадають під регулювання ст.ст. 546-559, 1054-1056-1 ЦК України (Кредит).
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 скористалася наданими банком послугами, а саме отримала кредитні кошти в розмірі 36 923,00 дол. США, що підтверджується наданою суду довідкою-розрахунком заборгованості за кредитом, які не оскаржені та не спростовані відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність посилань представника позивача в своєму позові про належне виконання банком своїх зобов'язань за укладеним між сторонами кредитним договором.
Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на рахунок банку зазначений в п. 3.4.1. договору (п.п. 1.1., 1.2.2., 3.4.1.).
Статті 526, 525, 610 ЦК України, визначають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зі змісту статті 611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, в пункті 3.1.2. кредитного договору сторони погодили, що керуючись чинним законодавством України, зокрема, ст. 611 ЦК України, відмовити позичальнику в наданні кредиту (частково або в повному обсязі) та/або вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої суми кредиту згідно вимог договору та/або «Кредитного договору» та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 6 договору, у разі, зокрема порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань за договором та/або «Кредитним договором» строком більше ніж на один місяць.
З довідки-розрахунку вбачається, що станом на 11 лютого 2015 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитом - 40 534, 62 грн, заборгованості по процентам - 2 757, 45 грн.
Статті 546, 548 ЦК України визначають, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 та ст. 550 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно п. 4.1., 4.3. кредитного договору, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених договором та/або «Кредитним договором», зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті; пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.
Оскільки ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, які стосуються повернення кредитних коштів та процентів за їх користуванням, банк відповідно до умов договору нарахував пеню, яка складається з: 522,74 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 87,21 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.
Крім того, відповідно розділу 6 кредитного договору (Порядок дострокового повернення кредиту за вимогою), в разі застосування банком права, передбаченого пунктом 6.1.2. договору, порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним, а саме: банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) за адресою позичальника; терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов'язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 32 (тридцять другого) календарного дня, рахуючи з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту за умови, що: а) банк направив за адресою позичальника повідомлення (вимогу) про порушення зобов'язань позичальника за договором та/або «Кредитним договором» та про дострокове повернення кредиту і плати за кредит, а б) позичальник не усунув зазначених банком порушень зобов'язань позичальника за договором протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку.
Судом встановлено, що банком відповідно до розділу 6 кредитного договору на адресу ОСОБА_1 04 грудня 2014 року було направлено Вимогу №30-11/20030 про усунення порушень умов кредитного договору та дострокове повернення кредиту, яка залишилася останніми без виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з позичальника є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та умовах укладених між позивачем та відповідачами кредитного договору.
Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов відлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, оскільки суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову позивача, в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 439,02 грн.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 202, 509, 525, 526, 541, 543, 546, 548, 549, 550, 551, 553, 554, 610, 611, 612, 624, 625, 1050,1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224, 226 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005, рахунок №29090000000113) - заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11367693000 від 09 липня 2008 року в загальному розмірі 43 902 грн 02 коп (сорок три тисячі дев'ятсот дві грн. дві коп.), яка складається із заборгованості за кредитом - 40 534 грн 62 коп (сорок тисяч п'ятсот тридцять чотири грн. шістдесят дві коп.), заборгованості по процентам - 2 757 грн 45 коп ( дві тисячі сімсот п'ятдесят сім грн. сорок п'ять коп)), пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 522 грн 74 коп (п'ятсот двадцять дві грн. сімдесят чотири коп.), пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 87 грн 21 коп (вісімдесят сім грн. двадцять одна коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 439 грн 02 коп (чотириста тридцять дев`ять грн. дві коп.).
Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Києво-Святошинський районний суд Київської області. У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час ухвалення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту його отримання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: В. В. Нікушин
Судове рішення № 44050454, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 20.04.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 369/1931/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: