Постанова № 4404649, 01.07.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

h

справа №  2а-1406/09/0670 

категорія  2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01 липня 2009 р.                                                                                          м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді  Черноліхова С.В. ,

при секретарі -       Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

запозовом  приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина"  до   Державної податкової інспекції у Ружинському районі Житомирської області  про  часткове скасування податкових повідомлень - рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

встановив:

 Приватне сільськогосподарське підприємство "Батьківщина" звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ружинському районі Житомирської області від 15.01.2009 р. №0000022301/0 в частині нарахування податку на додану вартість основного платежу в сумі 17601,00грн. та штрафної санкції в сумі 8801,00грн. та №0000052301/0 про нарахування орендної плати на суму 1832,21грн. та фінансової санкції на суму 2233,79грн., а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2009 р. №0000092301 в частині нарахування 35957,90грн.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0000022301/0, оскільки, на його думку, підприємство реалізувало в 2007 році яблука власного виробництва та надало власні послуги населенню з водопостачання та помолу зернових культур, тому як сільськогосптоваровиробник податок на додану вартість, згідно підпункту 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими виробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. № 271, правомірно включив до об'єкта оподаткування в Декларацію №2 (скорочену), за якою податок на додану вартість не підлягає сплаті до бюджету. 

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій вказує на те, що підприємство надавало виключно власні послуги та реалізовувало власну продукцію, тому у своїй діяльності керувалося п.1 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", який дозволяє не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування. у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ, організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Позивач також не погоджується з податковим повідомленням-рішенням №0000052301/0 з тих підстав, що висновок перевіряючих щодо самостійного не декларування підприємством орендної плати за 9 місяців 2008 року в сумі 1832,21 грн. є безпідставним, оскільки за період з 05.07.2008 р. по 25.08.2008 р. у підприємства не було підстав для сплати орендної плати за землю, враховуючи те, що дія договору оренди земельної ділянки закінчилася 04.07.2008 р., а наступний договір був укладений лише 26.08.2005р.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Додатково пояснили, що позивач за готівкові кошти через касу підприємства реалізував яблука власного виробництва та відчужив основні засоби, а саме: трактор МТЗ-80, розкидач міндобрив, сівалку СЗУ-3,6 та зерноочисну машину, тому відповідно до вимог п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та листа ДПА України України від 10.04.2009 р. №7612/7/23-7017/264 "Щодо продажу основних фондів" не застосовував реєстратор розрахункових операцій на повну суму покупки в розмірі 7191,58 грн. і відповідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2009 р. №0000092301 в частині нарахування 35957,90 грн. підлягає скасуванню.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили, пояснивши, що позивач являючись сільськогосподарським товаровиробником не мав права до об'єкта оподаткування податком на додану вартість по декларації №2, за якою ПДВ не підлягає сплаті до бюджету, включати вартість поставлених послуг по водопостачанню населенню та послуг з помолу зернових культур, а також включати вартість проданих яблук, оскільки артезіанська свердловина, водопровід  та млин у власності позивача не знаходиться та підприємство не підтвердило що продані яблука являються продукцією власного виробництва.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій вважають правомірним, оскільки реалізовані ПСП "Батьківщина" за готівкові кошти яблука, трактор МТЗ-80, розкидач міндобрив, сівалку СЗУ-3,6 та зерноочисна машина не є продукцією власного виробництва, тому позивач повинен був провести ці розрахункові операції через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій.

Також вказують, що оскільки в період з 05.07.2008 р. по 25.08.2005 р. позивач без відповідних договорів оренди, строк дії яких закінчився, фактично користувався земельними ділянками, тому і повинен за цей період сплатити суму орендної плати в розмірі 1832,21 грн..

Суд дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, ДПІ у Ружинському районі проведено планову виїзну перевірку ПСП "Батьківщина" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт від 26.12.2008 року №366-2301/32226442.

На підставі цього акту перевірки відповідачем було прийнято оспорюванні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які платник податку оскаржує частково, а саме: податкове повідомлення-рішення від 15.01.2009 р. №0000022301/0 в частині нарахування податку на додану вартість основного платежу в сумі 17601,00грн. та штрафної санкції в сумі 8801,00грн., податкове повідомлення-рішення від 15.01.2009 р. №0000052301/0 про нарахування орендної плати на суму 1832,21грн. та фінансової санкції на суму 2233,79грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2009 р. №0000092301 в частині нарахування 35957,90грн.. 

Рішення контролюючого органу вмотивоване порушенням позивачем:

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" з посиланням на те, що позивачем до об'єкта оподаткування податком на додану вартість в спеціальну декларацію №2 (скорочену) був включений ПДВ, нарахований на вартість поставлених послуг по водопостачанню населенню села за готівкові кошти, вартість поставлених послуг з помолу зернових культур населенню села за готівку та включено вартість поставлених яблук не власного виробництва ТОВ "Сті-Трейд" в результаті чого позивачу донараховано податок на додану вартість по загальній декларації в сумі 17601,00грн.;

- ст.14 Закону України "Про плату за землю" в результаті чого платником самостійно не обчислено та не задекларовано орендної плати в сумі 3705,38 грн. та завищено суму орендної плати в сумі 1873,17 грн. у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за основним платежем 1832,21 грн.;

- п.1,2 ст.3, ст.ст.9,10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині реалізації продукції не власного виробництва без застосування реєстратора розрахункових операцій в розмірі 7191,58грн..

Суд вважає необґрунтованим визначення податковою інспекцією податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17601,00 грн. і застосування штрафної санкції в сумі 8801,00грн. та відповідно недійсним в цій частині податкове повідомлення-рішення N 0000022301/0 від 15.01.2009 р., виходячи з такого.

Відповідно до пункту 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначений Порядком акумуляції і використання коштів, що нараховується сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженим постановою КМ України від 26.02.99 р. N 271.

При цьому сільськогосподарські товаровиробники відображають результати операцій з реалізації товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (крім підакцизної), у спеціальній декларації N 2.

Право на застосування спеціального режиму обкладання ПДВ належить виключно сільськогосподарським товаровиробникам, яким є позивач у справі, що не заперечується сторонами.

Відповідно до п.п.2.2 Статуту ПСП "Батьківщина", предметом діяльності серед інших є надання послуг населенню.

01 вересня 2005 року між ПСП "Колос" та позивачем укладено договір оренди, за яким ПСП "Колос" надає в користування ПСП "Батьківщина" млин, башню БР-25, свердловину для використання з метою визначеною статутними документами в оренду строком на 10 років.

Зазначені об'єкти оренди були передані позивачу відповідно до акту прийому-передачі від 02.09.2005 р.

Згідно договору оренди багаторічних насаджень від 15 лютого 2007 р., укладеного між ПСП "Колос" та позивачем, останній приймає в користування багаторічні насадження, що знаходяться в с. Шпичинці Ружинського району, площею 43 га в оренду на строк з 15.02.2007 р. по 01.12.2007 р. Метою оренди даних насаджень є вирощування яблук.

Судом встановлено, що ПСП "Батьківщина" в 2006-2008 роках надавало послуги по водопостачанню та з помолу зернових культур населенню села та за договором поставки яблук від 10 вересня 2007 р., урожай яблук 2007 року було продано ТОВ "Сті-Трейд", а на вартість наданих послуг та проданого товару позивач нараховував ПДВ, який включив до сум податкових зобов'язань з ПДВ в спецдекларації №2 відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. N 271.

Суд вважає, що такі дії позивача щодо ведення податкового обліку відповідають правильному застосуванню пункту 11.29 ст. Закону України "Про податок на додану вартість", і ПСП "Батьківщина" мало право на перерахування на спецрахунок ПДВ по операціях з продажу яблук та послуг з водопостачання і  помолу зернових культур, оскільки багаторічні насадження, млин, башня БР-25 та свердловина знаходяться в користуванні позивача, обслуговуються його працівниками і підприємство несе витрати по утриманню орендованого майна, тому надані ПСП "Батьківщина" послуги з водопостачання і з помолу зернових культур є власними послугами, а продані яблука є продукцією власного виробництва.  

Доводи відповідача щодо відсутності у позивача права власності на орендоване майно і відповідно висновок податкового органу щодо неправомірного включення ПСП "Батьківщина" сум ПДВ по вказаних вище господарських операціях до декларації №2 (скороченої) є безпідставними, оскільки пунктом 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" право сільськогосподарського товаровиробника - платника ПДВ на залишення в своєму розпорядженні сум ПДВ з операцій продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва (крім підакцизних товарів) не ставиться в залежність від різновиду відчужуваних товарів (робіт, послуг) та від інших умов, а лише при умові, якщо товари (роботи, послуги) були вироблені (виконані, надані) власне таким платником податку.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2009 р. №0000092301 в частині нарахування 35957,90грн. було прийняте у зв'язку з тим, що ПСП "Батьківщина" при реалізації продукції не власного виробництва, а саме: трактора МТЗ-80, розкидача міндобрив, сівалки СЗУ-3,6 зерноочисної машини та яблук, не проводило розрахункові операції на повну суму покупки (наданої послуги) через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

З наведених вище мотивів, що стосується реалізації яблук врожаю 2007 року ТОВ "Сті-Трейд" без застосування реєстратора розрахункових операції, суд вважає правомірними дії позивача щодо проведення такої операції без застосування РРО згідно п.1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки, як вже було зазначено вище, продані яблука є продукцією власного виробництва ПСП "Батьківщина".

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за реалізацію основних фондів без застосування РРО, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Частиною 2 статті 139 Господарського кодексу України визначено, що залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Як свідчать матеріали справи, за перевірений період позивач  в грудні 2006 року та в квітні 2007 року здійснив продаж основних засобів, а саме: трактора МТЗ-80, розкидача міндобрив, сівалки СЗУ-3,6 зерноочисної машини, розрахунки за які проводилися готівкою у касу підприємства без застосування реєстраторів розрахункових операцій з оформленням прибуткових касових ордерів і цей факт не заперечується сторонами в судовому засіданні. Всього за вказаний період до каси позивача надійшли готівкові кошти у розмірі 2358,53 грн. від продажу основних засобів.

Враховуючи викладене суд вважає, що реалізовані підприємством основні засоби не є товаром, тому позивач правомірно не застосував реєстратор розрахункових операцій при продажу основних засобів за готівку, оскільки такі операції Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не регулюються.  Крім того, така ж позиція викладена в листі ДПА України України від 10.04.2009 р. №7612/7/23-7017/264 "Щодо продажу основних фондів" .

У зв'язку з цим рішення №0000092301 від 15.01.2009 р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в частині нарахування 35957,90 грн. підлягає скасуванню.

В задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення –рішення від 15.01.2009 р. №0000052301/0 на суму 4066 грн., в т.ч.: за основним платежем - 1832,21 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2233,79 грн. необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" (в редакції чинній на момент проведення перевірки) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначаються залежно від грошової оцінки земель.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (ст. 3 Закону).

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (ст. 15 Закону).

Як було встановлено перевіркою відповідача позивачем самостійно не задекларовано орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 3705,38 грн., в тому числі за травень 2008 року в сумі 19,04 грн., за червень 2008 року в сумі 196,81 грн., за липень 2008 року в сумі 196,81 грн., за серпень 2008 року в сумі 666,93 грн., за вересень 2008 року в сумі 2625,79 грн. та завищено суму орендної плати в розмірі 1873,17 грн. в тому числі за серпень 2008 року в сумі 303,76 грн., за вересень 2008 року в сумі 1569,41 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених Законом.

Доводи позивача що за період з 05.07.2008 р. по 25.08.2008 р. у підприємства не було підстав для сплати орендної плати за землю, враховуючи те, що дія договору оренди земельної ділянки закінчилася 04.07.2008 р., а наступний договір був укладений лише 26.08.2005р. є наслідком помилкового тлумачення законодавства, оскільки згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про плату за землю" відсутність документів, котрі підтверджують право власності або право користування земельними ділянками не може бути підставою для несплати земельного податку за умови що земля фактично перебувала у користуванні.

Таким чином, в порушення ст. 14 Закону України "Про плату за землю", ПСП "Батьківщина" не подало декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності по договорах від 29.05.2008 року та від 26.08.2008 року, у зв'язку з чим виникла вказана вище заборгованість.

За таких підстав суд прийшов до висновку, що позов ПСП "Батьківщина" в цій частині не підлягає задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ружинському району Житомирської області є правомірним.

Керуючись  Законами України "Про податок на додану вартість", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про плату за землю", постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999р. №271 "Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -                                                     

                                                                   постановив:

 Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ружинському районі від 15.01.2009 року № 0000022301/0 в частині нарахування податку на додану вартість за основним платежем в сумі 17601,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8801,00 грн..

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ружинському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій  від 15.01.2009 року №0000092301 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 35957,90 грн..

В задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ружинському районі від 15.01.2009 року №0000052301/0 відмовити за безпідставністю.

 Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

Повний текст постанови виготовлений 06 липня 2009 року.

Головуючий суддя:                                                                                                           С.В. Черноліхов