Ухвала суду № 44034999, 17.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 квітня 2015 року № 810/1603/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко» до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України про оскарження рішень та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Ніко» звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДФС у Київській області від 28.01.2015 №229/10/10-36-10-01-04, рішення ДФС України від 04.03.2015 №4516/6/99-99-10-01-07-15 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.12.2014 №Ю-35917-17;

- виключити з картки особового рахунку позивача суму збору з єдиного внеску на загальнообов’язкове деревне соціальне страхування за період 23.10.2014 – 30.11.2014 у розмірі 1 429 003,43 грн.;

- визнати суму боргу з єдиного внеску на загальнообов’язкове деревне соціальне страхування у розмірі 1 429 003,43 грн. безнадійною та списати її у порядку, передбаченому ПК України;

- зобов’язати Ірпінську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області провести перерахунок погашення зобов’язань зі збору з єдиного внеску на загальнообов’язкове деревне соціальне страхування за період з 01.12.2014 по дату набрання рішенням законної сили, а за результатами перерахунку – внести відповідні зміни до картки особового рахунку позивача.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 107 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 ст. 87 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, за подання адміністративного позову майнового характеру – 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Суд звертає увагу позивача на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб’єктів права, що пов’язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану юридичної особи, зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи.

Таким чином, вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач звернувся до суду з позовом з метою оскарження протиправної, на його думку, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.12.2014 № Ю-35917-17 у розмірі 959 106,66 грн.

Отже, вимоги позивача мають очевидний майновий характер, адже вони впливають на склад майна позивача.

Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення від 09.04.2015 № 2618 про сплату судового збору у сумі 73,08 грн. Проте, розмір такої сплати не відповідає вимогам, передбаченим ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, за подання позову майнового характеру.

Також зі змісту прохальної частини позовної заяви слідує, що ТОВ «Ніко» звернулось до суду з метою, зокрема, виключення з картки його особового рахунку як платника податків сум збору з єдиного внеску на загальнообов’язкове деревне соціальне страхування, визнання суму боргу безнадійною та списання її у порядку, передбаченому ПК України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача – суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача – суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача – суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача – суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Зі змісту викладеного слідує, що позовні вимоги в даній частині не відповідають вимогам, встановленим ч. 4 ст. 105 КАС України.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені у п’ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду позовної заяви з дотриманням вимог ст. 106 КАС України.

Керуючись ст.ст. 87, 107, 108, 160, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко» до Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України про оскарження рішень та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Встановити позивачу п’ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Лапій С.М.