Ухвала суду № 44034727, 27.04.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження у адміністративній справі

27 квітня 2015 рокум. Ужгород№ 807/443/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі -Стенавській А.М.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2 ,

відповідача: Головне управління Держземагентства у Закарпатській області - представник Хранюк Б.Б. ,

третьої особи: ОСОБА_4 - представник ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представник третьої особи в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Закарпатській області, третьої особи ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії-

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2015 року, ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління Держземагентства у Закарпатській області , третьої особи ОСОБА_4 яким просить :

1.Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Закарпатській області від 11.11.2013 року № ЗК/2122787000:01:101/00001211 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» та накази від 29.09.2014 року №№ 1484-СГ, 1485-СГ, 1486-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки».

2. Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Закарпатській області переукласти із позивачем Договір оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Сернянської сільської ради, урочище «Есром» за межами населених пунктів загальною площею 134,6344 га. ( земельна ділянка площею 58,9114 га., земельна ділянка площею 14,7635 га., земельна ділянка площею 60,9595 га.) строком на 15 ( п'ятнадцять) років.

20.04.2015 року до суду надійшла заява від представника третьої особи - ОСОБА_4 про закриття провадження у даній справі. Дане клопотання обґрунтовано тим, що предметом позову є скасування наказів, якими ОСОБА_4 3. П. надали в оренду спірні земельні ділянки. При вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав клопотання та просив суд закрити провадження у справі, посилаючись на вимоги п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення даного клопотання, зазначив, що оскаржувані накази є актами індивідуальної дії, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, то адміністративний позов має розглядатися за приписами Кодексу адміністративного судочинства.

Представник відповідача залишив вирішення даного питання на розсуд суду.

Заслухавши представника третьої особи, представника позивача, відповідача, зважаючи на доводи клопотання, оцінивши інші докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зважаючи на предмет та підстави даного адміністративного позову, суд приходить до переконання, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Наказом Держземагентства України від 28.02.2013 року № 72 "Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб" (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних наказів), головні управління Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі наділено повноваженнями щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб.

01січня 2013 року набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». Відповідно до закону, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин і його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

До цього часу землями державної власності, в тому числі і ділянками сільськогосподарського призначення, розпоряджалися районні та обласні державні адміністрації, Кабінет Міністрів України.

Рішення територіальних органів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою чи про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність або користування рекомендується приймати у вигляді наказу (далі - наказ).

Наказ рекомендується приймати по кожній земельній ділянці окремо (Наказ Державного агентства земельних ресурсів України (2), від 28.02.2013, № 72 "Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб").

Так, Наказом Головного Управління Держземагентства у Закарпатській області від 11 листопада 2013 року № ЗК/2122787000:01:101/00001211 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» надано громадянину ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду загальною орієнтовною площею 134, 6344 га із земель сільськогосподарського призначення для введення фермерського господарства розташованих за межами населеного пункту, на території Сернянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.

Наказами від 29.09.2014 року №№ 1484-СГ, 1485-СГ, 1486-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки» було надано громадянину ОСОБА_4 земельні ділянки площею : 58,9117 га, 60,9596 га та 14, 7635 га строком на 49 років із земель сільськогосподарського призначення державної власності для введення фермерського господарства розташованих за межами населеного пункту, на території Сернянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд про скасування наказів, якими ОСОБА_4 надали в оренду спірні земельні ділянки.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (право на повноважний суд), ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У даному випадку "суд встановлений законом", визначальним є принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа N 21-493а14).

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 17 частини 1 та 2 пункту КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду України у постанові від 09 грудня 2014 року (справа 21-308а14).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі у разі, зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За наведених обставин клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі слід задовольнити, провадження у справі - закрити.

На підставі викладеного та керуючись 9, 157, 160 ч.3 , ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Закарпатській області, третьої особи ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії .

Роз'яснити позивачеві, що даний спір належить до повноважень судів, що здійснюють розгляд (вирішення) цивільних справ.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05 травня 2015 року

СуддяТ.В. Скраль