Постанова № 44034505, 05.05.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2015 р. Справа № 805/1490/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

14 год. 30 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання вжити заходи примусового виконання вимоги від 05.03.2013р. № Ю148у

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області заявлено позов до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності з виконання вимоги, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ю148у від 5 березня 2013 року про стягнення з ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшин» заборгованості в сумі 170 грн. неправомірною, зобов’язання вжити заходи з примусового виконання вимоги, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ю148у від 5 березня 2013 року про стягнення з ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшин» заборгованості в сумі 170 грн. у відповідності до положень статтей 11, 32 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що провадженні відповідача знаходиться вимога № Ю148у від 5 березня 2013 року про стягнення з ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшин» заборгованості в сумі 170 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області. Просив визнати бездіяльність відповідача з виконання спірної вимоги неправомірною та зобов’язати його вжити дієві заходи з примусового виконання вимоги передбачених нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач через канцелярію суду 5 травня 2015 року надав письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу без участі представника. Відповідач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце слухання справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень не надав, заяви про розгляд справи без участі представника суду також не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

26 березня 2013 року Відділом Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції (ВДВС Волноваського РУЮ) прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №37241283 щодо стягнення з ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшин» на користь УПФУ у Волноваському районі недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 170 грн. за виконавчим документом – вимогою № Ю148у від 5 березня 2013 року.

З протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження згідно статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у Відділі Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції від 31 березня 2015 року вбачається, що запити до БТІ, згідно даних боржника - не направлялись, відповіді з МРЕВ, ВЗР, ДРРПМН – відсутні, згідно даних ДПІ - має розрахункові рахунки. З висновків вбачається, що державним виконавцем не забезпечено виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: порушено строк надсилання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, порушено строк початку примусового виконання рішення, порушено 6-місячний термін примусового виконання рішення, не здійснено привід боржника через органи внутрішніх справ. Відсутня реакція банку на постанову від 18.05.2013р, 14.11.2013р., 29.08.2014р., 03.03.2015р. Виконавчі дії проводяться не в повному обсязі. Бездіяльність державного виконавця оскаржено до начальника відділу ДВС Волноваського РУЮ. Станом на 01.03.2015р. відповідь на скаргу не надійшла.

18 травня 2013 року відповідачем при виконанні вимоги від 5 березня 2013 рок № Ю148у, виданої УПФУ у Волноваському районі про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску з ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшин» у сумі 170 грн. прийнята постанова про арешт коштів боржника в межах суми 237 грн.

Примусове виконання рішень в Україні відповідно до Законів України «Про державну виконавчу службу» № 202/98-ВР від 24 березня 1998 року та «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець, як посадова особа державної виконавчої служби за статтею 7 Закону України «Про Державну виконавчу службу» зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на статтю 6 Закону України «Про виконавче провадження» - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 цієї статті встановлені права та обов’язки державних виконавців, до яких входить, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна – суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото - і кінозйомку; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Як передбачено нормою статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Як було зазначено судом, виконавче провадження було відкрито постановою ВДВС Волноваського РУЮ 26 березня 2013 року. На час розгляду справи у суді, спірна вимога від 5 березня 2013 року № Ю148у є невиконаною. Тобто відповідачем, зокрема, порушені строки проведення виконавчих дій з виконання спірної вимоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не були прийняті міри у повному обсязі відповідно до положень статтей 11, 32 Закону України «Про виконавче провадження» щодо здійснення примусового виконання спірної вимоги 5 березня 2013 року № Ю148у протягом усього часу, що вона перебуває у провадженні виконавчої служби.

На підставі викладеного, враховуючи порушення строку здійснення виконавчого провадження та відсутність доказів вжиття дієвих заходів, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про визнання бездіяльності з виконання вимоги, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ю148у від 5 березня 2013 року про стягнення з ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшин» заборгованості в сумі 170 грн. неправомірною, зобов’язання вжити заходи з примусового виконання вимоги, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ю148у від 5 березня 2013 року про стягнення з ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшин» заборгованості в сумі 170 грн. у відповідності до положень статтей 11, 32 Закону України «Про виконавче провадження», задовольнити повністю.

Визнати неправомірною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції з виконання вимоги, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області від 5 березня 2013 року № Ю148у про стягнення з ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшин» заборгованості в сумі 170 грн.

Зобов’язати Відділ Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції вжити заходи з примусового виконання вимоги, виданої управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ю148у від 5 березня 2013 року про стягнення з ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшин» заборгованості в сумі 170 грн. у відповідності до положень статтей 11, 32 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 5 травня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.