Ухвала суду № 44028056, 29.04.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/2847/15 Головуючий у 1-й інстанції: Глянь С.І.

Є.у. № 328/2884/14-ц Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Бурима В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвали судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 12 лютого 2015 року та від 04 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, захист честі та гідності,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 13 серпня 2014 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді апеляційного суду Запорізької області від 28 січня 2015 року визначено підсудність судового розгляду справи за позовом ОСОБА_3 Чернігівському районному суду Запорізької області. Матеріали зазначеної справи направлено до Чернігівського районного суду Запорізької області.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 12.02.2015 року позовна заява ОСОБА_3 була залишена без руху з підстав невідповідності вимогам ст. 119 ЦПК України, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 04.03.2015 року позовна заява визнана неподаною та повернута позивачу.

Не погоджуючись із ухвалами судді від 12 лютого 2015 року та від 04 березня 2015 року, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвали судді та постановити нову ухвалу про відкриття провадження у справі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 293 ЦПК Україниухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху не підлягає оскарженню в апеляційному порядку за виключенням визначення розміру судових витрат. Проте, з підстав не сплати судового збору позов без руху залишено не було.

Апелянт в одній апеляційній скарзі оскаржив і ухвалу від 12.02.2015 року про залишення позову без руху, і ухвалу від 04.03.2015 року про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу, що унеможливлювало повернення апеляційної скарги до суду першої інстанції для виконання вимог ч. 2 ст. 293 ЦПК Україниі апеляційне провадження було відкрито щодо обох процесуальних документів. Разом з тим, апеляційним судом не може бути розглянута скарга щодо оскарження ухвали від 12.02.2015 року про залишення позову без руху, апеляційне провадження в цій частині підлягає закриттю.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву ОСОБА_3 на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України, виходив із того, що останній не усунув у повному обсязі недоліків позову у встановлений судом строк, позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Однак, з таким висновком погодитись не можна, оскільки він не узгоджується з нормами процесуального права.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 122 ЦПК України передбачено, що суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом, зокрема ст. 119 ЦПКУкраїни.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Залишаючи позов без руху, в ухвалі від 12.02.2015 року суддя посилається на те, що заява подана російською мовою, прізвище позивача зазначено Сибулатов, але не надано документу українською мовою, який би вказав як дане прізвище пишеться українською мовою; не вказано через які засоби масової інформації і з приводу яких незаконних дій слід вибачитися відповідачам; не надано доказів; відсутні посилання на докази щодо звинувачення позивача. Одночасно суддя вказав, що позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги.

Проте, наведені судом мотиви для залишення позову без руху, а, відповідно, і повернення позовної заяви, не ґрунтуються на вимогах закону.

З матеріалів справи вбачається, що суддя залишив позовну заяву без руху з порушенням встановленого порядку, так як визначений ст.ст. 119, 121 ЦПК Українипорядок здійснення процесуальних дій передбачає можливість їх вчинення з застосуванням відповідних наслідків лише за наявності чітко визначених підстав.

Зазначивши в якості недоліків позовної заяви, які потребують усунення, необхідність надання доказів та конкретизування позовних вимог, суд не врахував вимоги процесуального права.

За ст. 11 ЦПК України про диспозитивність цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з цих положень закону, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 131 ЦПК Українисторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Крім того, відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" № 2 від 12.06.2009 року суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Зазначивши в якості недоліків позову подання заяви російською мовою, зазначення прізвища позивача Сибулатов, але не надання документу українською мовою, який би вказав як дане прізвище пишеться українською мовою, суд не звернув уваги на те, що зазначені обставини в якості підстав для залишення позову без руху нормами ЦПК Українине визначені.

Зважаючи на викладене, колегія вважає, що за вказаних обставин висновок суду про наявність підстав для повернення в порядку ч. 2 ст. 121 ЦПК Українипозовної заяви ОСОБА_3 у зв'язку з не усуненням ним недоліків заяви не є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам процесуального законодавства.

За встановлених обставин оскаржувана ухвала від 04 березня 2015 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимога апеляційної скарги про постановлення нової ухвали про відкриття провадження у справі суперечить положенням ст.ст. 307, 312 ЦПК України, крім того, провадження по цій справі відкрито ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 13 серпня 2014 року (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Закрити апеляційне провадження щодо оскарження ухвали судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 12 лютого 2015 року про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалу судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 04 березня 2015 року по цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в частині закриття апеляційного провадження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. В іншій частині ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: