Вирок № 44024226, 07.05.2015, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 622/972/14-к

1-кп/622/29/2015

ВИРОК

іменем України

07.05.2015 року Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Шабас О.С.,

при секретарі Цилюрик Т.А., Чепель А.А.,

з участю прокурора Соболь А.Г., Маргарян А.А., Лисокобилка А.М.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Золочів Харківської області кримінальне провадження №42014220310000005 від 24.06.2014 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого менеджером з регіонального розвитку ТОВ «Агрокомплект», раніше не судимого, одруженого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

- що обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Золочівського районного центру зайнятості Харківської області та у відповідності до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III отримав статус безробітного, набувши з 10 січня 2014 року право на виплату допомоги по безробіттю на період послідуючих 12 місяців з моменту звернення до центру зайнятості.

Діючи з умислом на заволодіння грошовими коштами у вигляді отримання одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, ОСОБА_3, шляхом обману посадових осіб Золочівського районного центру зайнятості, не маючи дійсного наміру на зайняття підприємницькою діяльністю, подав до Золочівського районного центру зайнятості заяву про те, що він бажає займатися підприємницькою діяльністю. Відповідно до поданої заяви, ОСОБА_3 пройшов навчання у Харківському центрі професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості у м. Харкові за напрямком «Стратегічне планування і розвиток приватного підприємництва» в період з 25 березня 2014 року по 07 квітня 2014 року. Після цього, ОСОБА_3 подав до Золочівського районного центру зайнятості бізнес-план, згідно якого він повинен був займатися підприємницькою діяльністю.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_3 08 квітня 2014 року подав заяву на отримання одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності. На підставі наданих ОСОБА_3 документів, начальником Золочівського районного центру зайнятості наказом №НТ 140417 від 17.04.2014 року, було прийнято рішення про надання останньому одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

15 квітня 2014 року ОСОБА_3, не бажаючи припиняти свої злочинні дії, направлені на отримання грошових вкладів з бюджету, зареєструвався у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №3244110210 та подав довідку про реєстрацію в ЄДР до Золочівського районного центру зайнятості, оскільки, це є обовязковою умовою для отримання одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Після того, 30 квітня 2014 року, ОСОБА_3 отримав на особистий рахунок у ПАТ «МЕГАБАНК», одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності у сумі 5575 гривень 52 копійки, якими розпорядився на власний розсуд і витратив на свої побутові потреби, а не на організацію підприємницької діяльності, у виді надання послуг з фото та відео зйомки.

13 травня 2014 року ОСОБА_3 працевлаштувався менеджером з регіонального розвитку у ТОВ «Агрокомплект» смт Золочів.

06 червня 2014 року ОСОБА_3 подав заяву до реєстраційної служби про закриття реєстрації ФОП, яка 11 липня 2014 року повністю була закрита.

Допитаний у судовому засіданні, ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину не визнав, та пояснив суду, що дійсно, залишившись безробітним він звернувся до центру зайнятості, де йому почали виплачувати допомогу по безробіттю. Одночасно йому розяснили, що він має право на отримання передбачених йому виплат усіх разом однократно на розвиток підприємницької діяльності, за умови, що він пройде навчання та захистить відповідний бізнес план. Пройшовши навчання та зареєструвавшись як приватний підприємець, захистивши бізнес план він отримав грошові кошти на розвиток підприємницької діяльності з надання фото та відео зйомок. Придбавши фотоапарат через мережу Інтернет він за допомогою принтеру та домашнього компютеру планував надавати послуги по фото-відео зйомці урочистих подій тощо. Розклеїв по Золочеву оголошення на дошках оголошень. Проте підприємницька діяльність не розвивалася, бо реклама виявилася не ефективною і власних клієнтів він не заробив. Доходів він не отримував взагалі, приблизно через тиждень після отримання грошових коштів його колишній роботодавець знов запропонував йому роботу та ще через тиждень він працевлаштувався до ТОВ «Агрокомплект». Зауважив, що не мав наміру на заволодіння грошовими коштами, а просто підприємницька діяльність не мала успіху через відсутність клієнтів, на що він не міг вплинути. Коли його викликали до прокуратури для надання пояснень з цього приводу, він злякався та розгубився, хоча нічого незаконного не зробив. Та оскільки чек на придбання фотоапарату він втратив то через знайомих попросив надати йому чек нібито про придбання фотоапарату у іншого підприємця, цим чеком він хотів підтвердити факт цільового використання грошових коштів.

Перевіривши зібрані по справі докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що винність ОСОБА_3О, у заволодінні грошовими коштами, шляхом обману, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:

даними заяви ОСОБА_3 від 10 січня 2014 року спрямованої до Золочівського РЦЗ в якій він просить надати йому статус безробітного; даними витягу з наказів про прийняття рішення по особі ОСОБА_3 від 18 квітня 2014 року, з якого вбачається, що з 10 січня 2014 року ОСОБА_3 РЦЗ надано статус безробітного, а наказом від 17 січня 2014 року №НТ140117 призначено допомогу по безробіттю та розпочато її виплату, наказом від 17 квітня 2014 року №140417 виплачено одноразово допомогу по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності, тим же наказом припинено виплату по безробіттю та припинено реєстрацію ОСОБА_3 як безробітного; даними довідки Харківського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості від 07 квітня 2014 року №1382, відповідно до якої ОСОБА_3 пройшов курс підвищення кваліфікації за напрямом «Стратегічне планування і розвиток приватного підприємництва» в період з 25 березня 2014 року по 07 квітня 2014 року; даними, що містяться у бізнес-плані на тему «Надання послуг з фото та відеозйомки» слухача Харківського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості групи 21-ХЦ/14 ОСОБА_3, згідно яких останній планував початок нового бізнесу за рахунок одноразової виплати по безробіттю, на суму 6000 гривень та власних коштів на суму 5425 гривень, розрахунок, наведений у бізнес-плані встановлює, що самоокупність даного проекту становить 5 місяців, крапка беззбитковості датою не визначена, зазначено що вона також настає на 5 місяці. Також в бізнес плані зазначено, що ОСОБА_3 має намір здійснювати підприємницьку діяльність по наданню послуг фото та відео зйомки обробки відеоматеріалу, для цього він планує закупити розхідні матеріли та обладнання. З метою інформування потенційних покупців про появу своїх послуг, обвинувачений мав намір дати рекламне оголошення у місцевій газеті «Зоря», розповсюджувати листівки, візитні картки, використовувати принцип «сарафанного радіо». Серед організаційних витрат на здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_3 було заплановано проведення реєстрації фізичної особи підприємця, сплата податків, купівля обладнання та витратних матеріалів, витрати на рекламу, сплата комунальних послуг, транспортних витрат; показаннями свідка ОСОБА_4, яка пояснила суду, що з ОСОБА_3 знайома так як вони разом працюють, вона приймала його на роботу менеджером до ТОВ «Агрокомплект» як начальник відділу кадрів, дане підприємство відноситься до групи підприємств ОСОБА_5, у них одні господарі. Так, ОСОБА_3 раніше теж працював на одному з підприємств цієї групи, та при звільненні керівництво вказувало, що через деякий час звільнені працівники будуть прийняті знов на роботу на нове підприємство цієї групи. Це не було точно, та не всіх могли взяти, але така обіцянка дійсно існувала; показаннями свідка ОСОБА_6, який пояснив суду, що здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа підприємець, торгуючи цифровою технікою. Приблизно рік тому до нього звернувся його знайомий, який попросив надати чек, про нібито придбання фотоапарату, пояснивши це необхідністю надання цього документа до банку для якихось потреб, він (свідок) погодився та дав чек про придбання цифрового фотоапарату, подальша доля чеку йому не відома, звідки він у ОСОБА_3 йому не відомо; копією чеку ФОП ОСОБА_6 про продаж фотоапарату CANON EOS 1200 D KIT; даними, що містяться у довідці реєстраційної служби Золочівського РУЮ Харківської області та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повідомленні про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, згідно яких ОСОБА_3 припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням з 11 липня 2014 року; даними персональної картки ОСОБА_3 у Золочівському РЦЗ заведену спеціалістом ОСОБА_7, довідкою РЦЗ згідно яких обвинувачений, за фахом є бухгалтером, працював у ТОВ «ОСОБА_5 ТРЕЙД» був звільнений з останнього місця роботи за згодою сторін, 30 квітня 2014 року він отримав виплату у сумі 5752,52 гривень; даними, що містяться у податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за 2014 рік, що не містить відомості про отримані прибутки від здійснення підприємницької діяльності; даними, що містяться у довідці ТОВ «Агрокомплект» від 09 липня 2014 року та копії наказу того ж підприємства від 13 травня 2014 року, згідно яких ОСОБА_3 у той же день був прийнятий на роботу підприємством на посаду менеджера з регіонального розвитку;

Суд оцінює показання в сукупності з іншими доказами та за своїм внутрішнім переконанням, так, судом дослідженні серед інших доказів показання представника потерпілого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які пояснили, що вони є працівниками Золочівського районного центру зайнятості. В обовязки працівників вказаного центру входить процедура видачі грошових коштів особам, що перебувають на обліку як безробітні, пройшли відповідну підготовку, захистили бізнес план та зареєструвалися як приватні підприємці. У випадку, якщо особа підпадає під усі критерії визначені законом та виконала всі перелічені дії вона набуває право на отримання вказаної допомоги на розвиток підприємницької діяльності. Контроль за витратою виданих грошових коштів та чи було здійснено їх цільове використання не входить до повноважень працівників Золочівського РЦЗ. Після видачі грошових коштів РЗЦ не здійснює контроль за особами, що їх отримали та немає відповідних критеріїв оцінки справжності підприємницької діяльності. Допитані ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ОСОБА_8 не мають претензій до ОСОБА_3, порушень ані в своїх ані в її діях не вбачають. Враховуючи, що дані показання оцінюють діяльність ОСОБА_3 на предмет формального дотримання процедури отримання грошових коштів, що ніким не заперечується, суд не приймає до уваги дані показання при прийнятті рішення так як вони і не доводять вини обвинуваченого та не виправдовують його, тобто фактично не мають доказового значення для зясування справжності ведення підприємницької діяльності.

На питання учасників процесу обвинувачений пояснював, що отриманих грошових коштів йому не вистачило на повноцінну реалізацію бізнес-платну. Так як ті кошти, на які він розраховував як власні, йому відмовилися позичити. Рекламне оголошення у газеті «Зоря» він не надавав, обмежився розклеювання рекламних оголошень. Проте фотоапарат для роботи він все ж таки придбав, хоча не памятає у якому магазині. Зауважив, що мав намір надавати послуги з фото-відео зйомки використовуючи власну кімнату як лабораторію, а власні компютер та принтер в тому числі як обладнання. Вказав, що на власному компютері має відповідні програми для обробки фото та роботи з відео, дані програми він сам опанував, а його власний принтер придатний для друку фотографій.

Проте, а ні в період досудового слідства, а ні протягом судового розгляду ОСОБА_3, доказів придбання обладнання для фотозйомки (фотоапарату), наявності компютеру та відповідного принтеру для друку фото, встановлених ліцензійних компютерних програм для роботи із фото та відео матеріалами, як і доказів здійснення рекламної діяльності не надав.

Не надано доказів проходження відповідного навчання для вказаного виду діяльності. Доводи обвинуваченого, про самостійне опанування даних компютерних програм та навики роботи із фото обладнанням суд оцінює критично. Крім того, обвинувачений визнав, що наданий ним чек на придбання фотоапарату не відповідає дійсності, так як у вказаного підприємця він не придбавав фотоапарат, а даний чек йому принесли знайомі, коли в нього виникли проблеми та йому необхідно було виправдати витрату коштів для ведення підприємницької діяльності.

Суд розцінює таку позицію обвинуваченого як обраний спосіб захисту. Відповідно доказів на підтвердження своєї позиції та спростування доводів обвинувачення ОСОБА_3 не надано, клопотань про витребування доказів ані в період досудового, ані судового слідства не заявлено, хоча обвинувачений не був позбавлений такої можливості.

Відтак у сукупності з іншими доказами, суд розцінює дані обставини як доказ, того, що обвинувачений не планував реально займатися вказаною підприємницькою діяльністю, в звязку з чим не здійснював рекламної діяльності та не придбавав обладнання та розхідні матеріали, ліцензійні програми, планувавши повернутися на роботу до підприємства групи ОСОБА_5. Так, на доказ того, що обвинувачений фактично не планував здійснення підприємницької діяльності свідчить той факт, що вже через 2 тижні, після отримання грошових коштів з РЦЗ він вже офіційно працевлаштувався за фахом на підприємство, до свого колишнього роботодавця, який при звільненні вказував, що має намір прийняти його назад.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину по заволодінню грошовими коштами у вигляді одноразової грошової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство).

При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог положень ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відповідно до положень ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, відсутність обтяжуючих та помякшуючих покарання обставин, а також дані про особу обвинуваченого.

При вивченні особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_3, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, одружений, працює на підприємстві ТОВ «АГРОКОМПЛЕКТ» на посаді менеджера де позитивно характеризується, формально характеризується за місцем проживання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у мінімальних межах санкції статті, за якою він засуджується у вигляді штрафу.

Процесуальні витрати, речові докази по справі відсутні, запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3, винуватим за ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у сумі 510 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Розяснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку суду. Вручити копію вироку негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Шабас О. С.