Вирок № 44017461, 07.05.2015, Миронівський районний суд Київської області

07.05.2015 Єдиний унікальний № 371/692/15-к

Провадження

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

7 травня 2015 року Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гаврищука А.В.,

за участю секретаря Годжаєвої З.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миронівка кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015110220000093 від 18.02.2015 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на СТОВ «Зоря» с. Владиславка в будівельній бригаді, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України:

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Хахлюка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

судовим слідством Миронівський районний суд Київської області,

В С Т А Н О В И В :

12 лютого 2015 року біля 22 години до будинку, розташованого в с. Гулі по вул. Колгоспній, 1, Миронівського району, Київської області, який належить ОСОБА_3 та в якому перебував потерпілий ОСОБА_2 прибув ОСОБА_4 та вчинив сварку із останнім, після чого покинув будинок.

Того ж дня, біля 22 години 30 хвилин, до вищевказаного будинку зайшов ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_1 Після цього ОСОБА_1, тримаючи деревяну палку довжиною біля 40-50 см., бажаючи помститися ОСОБА_2 за сварку із його батьком, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, бажаючи нанести тілесні ушкодження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, припускаючи можливість спричинення шкоди здоровю, наніс три удари палкою по голові ОСОБА_2

Як наслідок, згідно з висновком судово-медичної експертизи №10 від 20.03.2015 року, ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, синця лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив, що дійсно 12 лютого 2015 року разом із батьком прийшов до будинку ОСОБА_3, який розташований в с. Гулі по вул. Колгоспній, 1, Миронівського району, Київської області, та в якому знаходився ОСОБА_2 Бажаючи помститися ОСОБА_2 за сварку, яку він вчинив із його батьком ОСОБА_5, він взяв палку та наніс декілька ударів по голові потерпілому.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України наслідки розгляду справи у такому порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого та вивчення доказів, які характеризують його особу.

З огляду на викладене суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч.2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя, кваліфіковані правильно.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

В ході кримінального провадження суд вважає за можливим визнати у відповідності до ст. 66 КК України - щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння правоохоронним органам у розкритті злочину обставинами, що пом'якшує покарання за скоєне.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних про перебування його на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога, те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (пятидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Цивільний позов, заявлений заступником прокурора Миронівського району Київської області ОСОБА_6 в інтересах держави в особі Фінансового управління Миронівської районної державної адміністрації, Миронівської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених державою на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення підлягає до задоволення.

Так, відповідно до ч.3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоровя, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно довідки Миронівської центральної лікарні № 377 від 16.03.2015 року витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 становлять 285 грн. 75 коп.

Згідно ст. 89 Бюджетного Кодексу України видатки на фінансування лікарні широкого профілю (Миронівської центральної районної лікарні) здійснюються за рахунок місцевого бюджету.

Речові докази у справі відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити покарання: у виді штрафу у розмірі 50 (пятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов, заявлений заступником прокурора Миронівського району Київської області ОСОБА_6 в інтересах держави в особі Фінансового управління Миронівської районної державної адміністрації, Миронівської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених державою на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Миронівської районної державної адміністрації (р/р №31417544700424 в ГУ ДКС України в Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 37870277) 285 грн. 75 коп, витрачених Миронівською центральною районною лікарнею на лікування ОСОБА_2

Речові докази у справі відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: підпис ОСОБА_7

Згідно з оригіналом

Суддя: А.В. Гаврищук