Рішення № 4401305, 04.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.09 Справа№ 8/55

Господарський суд Львівської області у складі: судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Габаковській Х.В.

розглянув матеріали справи за позовом: Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м.Львів

про стягнення 2 852 525,75 грн.

за участю представників:

від позивача: Яковенко П.А. –гол.юрисконсульт

від відповідача: –не з’явився

Відповідно до ст.20 ГПК України представникам позивача та відповідача було роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст. 22 ГПК України представникам сторін роз’яснено процесуальні права та обов’язки..

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ до Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м.Львів про стягнення 2 852 525,75 грн. Ухвалою від 26.06.2009 порушено провадження у справі № 8/55, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.07.2009 р.

Ухвалою суду від 14.07.2009 р. розгляд справи за клопотанням відповідача відкладено на 04.08.2009 р.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи, проте поважна причина для відкладення розгляду справи не підтверджена відповідними доказами, відповідних додатків до клопотання не додано. Вимоги позивача відповідач заперечив у відзиві без номера і без дати (вх. 15864 від 05.08.2009 р.), направленому на адресу суду, мотивуючи тим, зокрема, що у розрахунку 3% річних, поданих у поданих у позовній заяві, у графі «сплачено»суми вказаних оплат не співпадають із підсумком, вказаним у даній графі, відтак відповідач важає розрахунок не коректним, оскільки в ньому не відображено реальних оплат, проведених підприємством. У розрахунку 3% річних та інфляційних втрат терміни оплат в графі «фактично сплачено»не співпадають з оплатами, проведеними підприємством, та оплатами, які відображені при розрахунку 3% річних. Крім того, відповідач зазначив,що діючий тариф у м. Львові на теплову енергію не покривав всіх витрат підприємства на її виробництво. Особливо складною була робота підприємства в літній період, коли обсяги виробництва падали, а його умовно постійні витрати треба було покривати і необхідно було проводити підготовку до нового опалювального сезону. Підприємство постійно працювало в зоні збитковості, не досягаючи точки беззбитковості, що є підставою для висновку про дисбаланс між витратами, тарифами та обсягом продажу теплової енергії. В зв'язку з тим, що тарифи для населення протягом тривалого часу затверджувалися збитковими для підприємства і різниця у ціні не відшкодовувалась до 2005 року, виникла заборгованість перед ДК «Газ України». Висока вартість природного газу зумовлювала підвищення ціни на послуги з теплопостачання, яка була недоступною для оплати малозабезпеченим верствам населення.

Проте відповідач не надав будь-яких доказів щодо оплати заборгованості чи свого розрахунку річних та інфляції, що підтверджують помилковість розрахунку позивача.

Враховуючи, що провадження у справі порушено 26.06.2009 р., розгляд справи відкладався, спір має бути вирішений у строк, встановлений ст.69 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

1 жовтня 2007 року між ДК "Газ України" (позивач) та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго»(відповідач) був уклад.ний договір на постачання природного газу № 06/07-1262-БО-21. Згідно з цим договором ДК "Газ України" передав у власність відповідачу за період з жовтня-грудня 2007 р. та за період з березня до вересеня 2008 року природний газ на загальну суму 34 808 524,87 гри., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу. Згідно п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання у встановлені договором строки не виконав, борг за отриманий природний газ сплачував невчасно, повністю розрахувався за спожитий природний газ лише 31.12.2008 р. Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив умови договору та несвоєчасно сплатив за поставлений природний газ, позивач - ДК «Газ України»нарахував пеню в сумі 4 962 грн. 44 коп., втрати від інфляції в розмірі 2 474 398 грн. 74 коп. та 3% річних - 373 164 грн. 57 коп.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтями 525,526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України, п.7.2 договору за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідач зобов'язаний сплатити на користь ДК "Газ України" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.7.5 договору неустойка нараховується позивачем упродовж шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоеерго” (79040, м.Львів, вул. Данила Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) на користь позивача: Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827): 4 962,44 грн. –пені, 2 474 398,74 грн. –втрат від інфляції, 373 164,57 грн.- 3 % річних, 25 500,00 грн. –державного мита, 312,50 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гутьєва В.В.