Рішення № 4401301, 04.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" серпня 2009 р. Справа № 10/163-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/163-09

За позовом приватного підприємства «Лютий», м. Київ;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш», смт. Буча;

про стягнення 4375,25 грн.

Представники сторін:

від позивача : Рожкова Л.Х, довіреність № 10 від 21.07.2009р.;

від відповідача: не з’явився.

обставини справи:

Приватне підприємство «Лютий»звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш»про стягнення заборгованості в розмірі 3323,18 грн., пені –565,20 грн., індексу інфляції –416,22 грн., 3% річних –70,65 грн., в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання товару від 01.01.2008 р.

30.06.2009р. ухвалою Господарського суду Київської області порушено провадження у справі № 10/163-09 та призначено її розгляд на 21.07.2009р.

Ухвалою від 21.07.2009р. суд відклав розгляд справи на 04.08.2009р., в зв’язку з неявкою у судове засідання представників відповідача та неподанням витребуваних судом документів.

Відповідач у судове засідання вдруге не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 30.06.2009р. та ухвали від 21.07.2009р. не виконав.

Оскільки сторони про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, суд вважає, що на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008р. між приватним підприємством «Лютий»(далі –постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Флеш»(далі –покупець) було укладено договір постачання товару.

Згідно з умовами договору, постачальник зобов’язується постачати і передавати у власність (господарське відання) покупцю товар, а покупець зобов’язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п.1.1. договору). Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації або прайсі, які додаються до даного договору (п.1.2. договору).

Згідно п.1.4. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом 10 банківських днів з моменту поставки.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачеві товар загальною вартістю 3987,36 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЛЮ-0001778 від 08.08.2008р., № ЛЮ-0001898 від 22.08.2008р., № ЛЮ-0002140 від 19.09.2008р., копії яких долучені до матеріалів справи. Відповідач одержаний товар оплатив лише частково в сумі 664,18 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідачем станом на день подачі позивачем позову до суду невиконані зобов’язання за договором постачання товару від 01.01.2008р. на суму 3323,18 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.1.5. договору, в разі невиконання умов п.1.4. даного договору, покупець зобов’язаний відшкодувати на користь постачальника пеню в розмірі 0,5% від непогашеної в передбачений в даному договорі строк суми боргу за кожну прострочену добу.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 565,20 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею, тому суд перевірив правильність нарахування пені відповідно до вищевказаних вимог чинного законодавства та задовольняє її в сумі 399,63 грн. за наступним розрахунком:

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

(грн.)

607,82

накл. № ЛЮ-0001778 від 08.08.2008р.

25.08.2008 - 25.02.2009

185

12.0 %

0.066 %*

73,9

1528,80

накл. № ЛЮ-0001898 від 22.08.2008р.

1186,56

накл. № ЛЮ-0002140 від 19.09.2008р.

06.09.2008 - 06.03.2009

04.10.2008 –

04.04.2009

182

183

12.0 %

12.0 %

0.066 %*

0.066%*

182,95

142,78

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 416,22 грн. та 3 % річних –70,65 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування індексу інфляції та 3 % річних і задовольняє їх за розрахунком позивача, доданим до позовної заяви.

Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш»(08292, Київська область, смт. Буча, вул. Жовтнева, 66-а, код ЄДРПОУ 32630105) на користь приватного підприємства «Лютий»(04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 21, код ЄДРПОУ 31865256) суму основної заборгованості 3323 (три тисячі триста двадцять три) грн. 18 коп., пеню –399 (триста дев’яносто дев’ять) грн. 63 коп., індекс інфляції –416 (чотириста шістнадцять) грн. 22 коп., 3 % річних –70 (сімдесят) грн. 65 коп., державне мито –102 (сто дві) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –12.08.2009 р.