Вирок № 44007611, 10.06.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/302/2014

Справа № 428/1071/14-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді- Александрової Н.В.,

при секретарі - Голуб Т.М.,

за участю прокурора - Першиної В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

законного представника- ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

представника служби у справах дітей- ОСОБА_4,

потерпілої - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, який не працює, має середню освіту, не одруженого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2013 року, приблизно о 09-05 год., у світлий час доби, при опадах у вигляді дощу, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем «ТОYОТА CARINA», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул. Федоренка у напрямку пр-ту Радянського м. Сєвєродонецька.

В цей же час ОСОБА_5 рухалась пішки по внутрішньо-квартальній дорозі непарного боку вул. Федоренка у бік проїзної частини вул. Федоренка м. Сєвєродонецька.

Далі ОСОБА_1, діючи всупереч технічним вимогам п. 10.2 Правил дорожнього руху України, згідно якого «Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а зїжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає», а також п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», не врахувавши дорожню обстановку та не надавши дорогу пішоходу ОСОБА_5, почав виконувати маневр повороту праворуч, та на відстані 3,85 метра від умовної лінії, проведеної від краю буд. № 35 по вул. Федоренко, та 7,75 метра від правого краю непарного боку проїзної частини вул. Федоренка, автомобіль «ТОYОТА CARINA», реєстраційний номер НОМЕР_1, передньою частиною кузову скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження: «Закритий чрезвертельний перелом правого стегна з незначним зміщенням», які згідно висновку судово-медичної експертизи № 617 від 21.12.2013 року по мірі тяжкості кваліфікується, як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознаками тривалості розладу здоровя.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 19 від 03.02.2014 року, враховуючи дані медичної документації, експерт вважає, що ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_5 не змінилася і залишилася колишньою (середньої тяжкості), так як 2 група інвалідності була дана потерпілій з урахуванням супутніх захворювань.

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 612 від 29.11.2013 року в дорожній ситуації, що розглядається, водію автомобіля «ТОУОТА CARINA» слід було керуватися технічними вимогами пунктів 10.2 та 12.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ТОYОТА CARINA» мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортний пригоді, діючи у відповідності з технічними вимогами пунктів 10.2 та 12.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «ТОYОТА CARINA» не відповідали вимогам пунктів 10.2 та 12.1 Правил дорожнього руху України та перебували, з технічної точки зору, в причинному звязку з виникненням події цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та пояснив, що він взяв у знайомого машину «ТОYОТА CARINA» , який займався її ремонтом, до цього вживав спиртні напої до 24-00 г. Коли їхав, потрапив колесом до калюжі, водою забризкало скло і тому він не побачив потерпілу, на яку наїхав.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 30.08.2013 року вона йшла з дому, був дощ. Коли виходила на вул. Федоренка, побачила червону машину, зупинилась, але машина її збила. Злочином їв завдано матеріальної та моральної шкоди, яка полягає у її фізичних та моральних стражданнях.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_2 у судовому засіданні визнала повністю цивільний позов прокурора та частково позов потерпілої ОСОБА_5 в частині моральної шкоди.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, його винність підтверджується зібраними в рамках даного кримінального провадження та дослідженими у судовому засіданні доказами.

З висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 297 від 30.08.2013 року, видно, що ОСОБА_1 30.08.2013 року, о 10-50 г., перебував в стані алкогольного спяніння.

т. 2 л.д .23

З висновку судово-медичної експертизи № 617 від 06 вересня 2013 року видно, що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження: «Закритий чрезвертельний перелом правого стегна з незначним зміщенням», які по мірі тяжкості кваліфікується, як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознаками тривалості розладу здоровя.

т. 2 л.д. 34-35

З висновку судово-медичної експертизи № 19 від 03.02.2014 року видно, що ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_5 не змінилася і залишилася колишньою (середньої тяжкості), так як 2 група інвалідності була дана потерпілій з урахуванням супутніх захворювань.

т. 2 л.д. 36

З висновку автотехнічної експертизи № 612 від 29.11.2013 року видно, що в дорожній ситуації, що розглядається, водій автомобіля «ТОУОТА CARINA» слід було керуватися технічними вимогами пунктів 10.2 та 12.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ТОYОТА CARINA» мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортний пригоді, діючи у відповідності з технічними вимогами пунктів 10.2 та 12.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «ТОYОТА CARINA» не відповідали вимогам пунктів 10.2 та 12.1 Правил дорожнього руху України та перебували, з технічної точки зору, в причинному звязку з виникненням події цієї дорожньо-транспортної пригоди.

т. 2 л.д. 85-90

Аналізуючи та оцінюючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_5 у судовому засіданні та досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, доведена у судовому засіданні, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є неповнолітнім, раніше не судимий, за місцем проживання та навчання характеризується задовільно, виховувався в родині з одним із батьків, нових правопорушень не скоював, до адміністративної відповідальності не притягувався, частково відшкодував матеріальну шкоду.

Обставинами, які помякшують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою особою та добровільне часткове відшкодування шкоди .

Обставинами, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді арешту.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання у вигляді арешту, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що помякшують його покарання, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно п. «а» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України особи, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент вчинення злочину, 30.08.2013 року, був неповнолітнім, а тому відповідно до Закону України «Про амністію в Україні у 2014 році» є субєктом амністії, раніше не судимий, підстави, передбачені Законом України «Про амністію в 2014 році» та Законом України «Про застосування амністії в Україні», за яких до ОСОБА_1 не може бути застосовано положення Закону України «Про амністію в 2014 році», відсутні, враховуючи заяву ОСОБА_1 про застосування до нього положень п. «а» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році», він підлягає звільненню від відбування покарання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобовязаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини.

Як встановлено у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 на час скоєння кримінального правопорушення був неповнолітнім, не працює, власного доходу не має, перебуває на утриманні у своєї матері ОСОБА_2, а отже у нього відсутня можливість відшкодувати власним майном заподіяну шкоду, а тому вона підлягає відшкодуванню за рахунок його законного представника ОСОБА_2

Прокурором заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» витрат, які понесені в результаті лікування потерпілої ОСОБА_5 у розмірі 6643,33 грн., а враховуючи встановлену та доведену у судовому засіданні вину обвинуваченого ОСОБА_1, а також визнання останнім своєї провини та даного цивільного позову, з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_1 вчинив злочин в неповнолітньому віці та не має достатнього майна, щоб самостійно відшкодувати завдану ним шкоду, даний позов прокурора підлягає задоволенню за рахунок його законного представника ОСОБА_2

Потерпілою ОСОБА_5 також заявлено цивільний позов у справі про стягнення з законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 завданої ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 717,53 грн. та моральної шкоди у розмірі 50000 грн. На думку суду, даний позов підлягає частковому задоволенню в сумі 217,53 грн., враховуючи встановлену та доведену у судовому засіданні вину обвинуваченого ОСОБА_1, визнання останнім своєї провини та часткового погашення матеріальної шкоди в сумі 500 грн. Згідно ст. 23 ЦК України, розяснень п. 9 Постанови Пленуму ВС України № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, виходячи з принципів розумності, зваженості та справедливості, суд вважає необхідним задовольнити вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 7000 грн.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат в порядку ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 5 (пять) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п. «а» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» витрати, які понесені в результаті лікування потерпілої ОСОБА_5, у розмірі 6643,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 в якості відшкодування матеріальної шкоди 217,53 грн. та моральної шкоди 7000 грн.

Процесуальні витрати за проведення автотехнічної експертизи № 612 від 29.11.2013 року у сумі 586,80 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/м. Сєвєродонецьк/24060300, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Речові докази: транспортний засіб легковий автомобіль «ТОYОТА CARINA», реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7, залишити останньому.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяН.В. Александрова