Рішення № 4399901, 06.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.09 Справа№ 30/126

за позовом: ЗАТ “Інформаційні комп”ютерні системи”, м.Київ

до відповідача: ДТГО „Львівська залізниця”, м.Львів

про стягнення 42433,06 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від позивача: Лукін О.М.

Від відповідача: Соболь О.В.

Суть спору:

Позов заявлено закритим акціонерним товариством “Інформаційні комп”ютерні системи”, м. Київ до державного територіально-галузевого об”єднання „Львівська залізниця”, м. Львів про стягнення 42433,06 грн.

Ухвалою суду від 03.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.06.2009р.

18.06.2009р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовні й заяві.

Представник відповідача в судове засідання з»явився, подав відзив на позов №НЮ-470 від 05.08.2009р. яким позовні вимоги визнав, виникнення заборгованості пояснив важким фінансовим становищем, у зв”язку з чим заявив письмове клопотання про зменшення розміру пені та відстрочку виконання рішення суду на 2 місяці.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

15.09.2008р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір підряду № 80904-3 (Л/М-081038/НЮ).

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно до предмету договору (п. 1.1) позивач, який виступає підрядником зобов”язується за завданням відповідача, який виступає замовником, та на умовах договору, виконати робочий проект автоматизованої системи цифрового відеоспостереження за вантажем та вагонами у русі на станції Здолбунів, а замовник зобов”язується на умовах договору прийняти та оплатити вартість робіт.

В силу п. 3.3 договору, оплата відповідачем здійснюється протягом 30 банківських днів після прийому та погодження відповідачем результатів виконаних робіт.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач (підрядник) свої зобов”язання виконав в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленим актом №3 від 04.11.2008р. здачі-приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції, однак відповідачем оплата не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 35965,70 грн. Дана обставана відповідачем не заперечена.

Стаття 598 ЦК України, вказує на те, що зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.6.7 договору, за несвоєчасну оплату виконаних робіт, відповідач сплачує пеню, яка відповідно до поданого розрахунку становить 3689,19 грн. Однак, суд вважає, що застосування штрафної санкції може призвести до негативних наслідків для відповідача та з врахуванням важкого фінансового становища, суд, керуючись ст.83 ГПК України, вважає за доцільне зменшити розмір нарахованої пені до 1844,60 грн.

Крім того, у відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов”язання, зобов”язаний сплатити на вимогу кредитора 3% річних від простроченої суми, що становить 461,15 грн. та інфляційні нарахування в сумі 2409,71 грн.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи наведене, позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення частково, з відстрочкою виконання рішення на один місяць.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11,509,526,625,837 ЦК України, ст.193,216 ГК України, ст.ст.32,33,43,49,82- 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з державного територіально-галузевого об”єднання „Львівська залізниця”, м. Львів, вул. Гоголя,1 (п/р 2600700004603 в ЛФ „Експрес-банк”, МФО 325965, код ЄДРПОУ 01059900) на користь закритого акціонерного товариства „Інформаційні комп”ютерні системи” м. Київ, вул. Смоленська,31-33 (п/р 260083010178 в АБ „Національні інвестиції”, м. Київ, МФО 300498, код ЄДРПОУ 21670779) –35965,70 грн. основного боргу, 1844,60 грн. пені, 461,15 грн. -3% річних, інфляційних нарахувань в сумі 2409,71 грн. 406,81 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відстрочити виконання рішення суду на один місяць.

3. В решті позовних вимог –відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.