Рішення № 4399878, 31.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/241

31.07.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу

№ 14/241

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»

до

Спільного українсько-американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком’юнікешен Компані»

про

стягнення 841268,04 грн.

за участю представників сторін:

від позивача

- Гостищев Д.А.

від відповідача

- Добролеж К.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В травні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт»(надалі –Товариство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Спільного українсько-американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком’юнікешен Компані»(надалі –Підприємство) про стягнення 841268,04 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором про надання телекомунікаційних послуг № 0307-01 від 01.04.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2009 р. порушено провадження у справі, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2009 р. розгляд справи відкладався.

Відповідач в судовому засіданні 31.07.2009 р. в порядку ст. 59 ГПК України подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2007 р. між Товариством та Підприємством укладено договір № 0307-01 про надання телекомунікаційних послуг (надалі –Договір), предметом якого (пункт 2 Договору) визначено умови та порядок надання телекомунікаційних послуг сторонами: завершення викликів від споживачів мережі Підприємства на мережі Товариства; звершення викликів від споживачів мережі Товариства на мережі Підприємства; завершення міжнародних викликів через мережу Товариства на мережі Підприємства; передачі текстових повідомлень від центру текстових повідомлень мережі Підприємства до мережі Товариства з метою подальшої передачі текстових повідомлень абонентам мережі Товариства; передачі текстових повідомлень від центру текстових повідомлень мережі Товариства до мережі Підприємства з метою подальшої передачі текстових повідомлень абонентам мережі Підприємства; передачі мультимедійних повідомлень від центру мережі Підприємства до центру мережі Товариства; передачі мультимедійних повідомлень від центру мережі Товариства до центру мережі Підприємства. Сторони проводять розрахунки за надані телекомунікаційні послуги відповідно до умов Договору.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання договору позивач у період з 01.10.2008 р. по 28.02.2009 р. надав відповідачу послуги, вартість яких частково була оплачена відповідачем шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог згідно з протоколами заліку взаємних вимог (в матеріалах справи).

В силу ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до п. 4.2.8 Договору сума, яка підлягає оплаті на користь однієї із сторін Договору, узгоджуються в протоколі взаємних фінансових вимог, що укладається сторонами до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно протоколів заліку взаємних вимог за жовтень 2008 року –лютий 2009 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 841268,04 грн.

Позивач направив відповідачу претензію з вимогою оплатити борг в сумі 841268,04 грн., яку останній отримав 14.05.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення (в матеріалах справи).

Проте, вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.

Статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Посилання Підприємства на проставлений факсимільний підпис його же керівника на протоколах заліку взаємних вимог за Договором, як на підставу звільнення від виконання зобов’язань, не приймається судом до уваги, оскільки підписи на протоколах скріплені печаткою Підприємства.

Суд враховує, що відповідно до положень ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідач не посилається на незаконне використання печатки Підприємства, на наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Відсутні також докази звернення відповідача до правоохоронних органів стосовно обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості в оспорюваній сумі за надані, але не оплачені у повному обсязі послуги за Договором, є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Спільного українсько-американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком’юнікешен Компані» (01021, м. Київ, узвіз Кловський, 12 А, код 20057835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»(03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11 А, код 22859846) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 841268,04 грн. основного боргу, 8415 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

М.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 05.08.2009 р.