Рішення № 4399523, 08.07.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2009 р.

Справа № 16/85-09-3082

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Блануца А.В. за довіреністю № 10/06-2009 від 10.06.09р.

Від відповідача: не з’явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст.. 77 ГПК України справу за позовом науково-виробничого підприємства „Люкс-Х” (товариство з обмеженою відповідальністю) до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ВУІТОНТОРГСЕРВІС” про стягнення 6 664,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробниче підприємство „Люкс-Х” (товариство з обмеженою відповідальністю) (далі по тексту ТОВ НВП „Люкс-Х”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ВУІТОНТОРГСЕРВІС” (далі по тексту ТОВ „Торговий дім ВУІТОНТОРГСЕРВІС”) 6664,56 грн. боргу за договором поставки № 2/03 від 02.03.2005р. за отриманий товар. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням ТОВ „Торговий дім ВУІТОНТОРГСЕРВІС” договірних зобов’язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного від ТОВ НВП „Люкс-Х” товару.

Відповідач незважаючи на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, представник відповідача свою позицію з приводу заявленого позову не висловив, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно з видатковою накладною № 31/01-1 від 31.01.2008р. представником ТОВ „Торговий дім ВУІТОНТОРГСЕРВІС” на підставі довіреності сер. ЯОС № 694878 від 31.01.2008р. було одержано від ТОВ НВП „Люкс-Х” клей „Люкс” на загальну суму 9967,32 грн. з ПДВ.

Положеннями ст. 208 ЦК України передбачено обов’язкову письмову форму для правочинів між юридичними особами. В свою чергу, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, у відповідності до ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства України суд доходить висновку, що шляхом підписання між сторонами по справі накладної № 31/01-1 від 31.01.2008р. з додержанням встановленої законом форми між ТОВ НВП „Люкс-Х” та ТОВ „Торговий дім ВУІТОНТОРГСЕРВІС” було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу товарів, що були передані за вказаною накладною та позивачем належним чином, з дотриманням вимог ст. 655 ЦК України, виконані прийняті за вказаною угодою зобов’язання з передачі покупцю товарів.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи позивача, що поставка товарів була здійсненна в межах виконання договору поставки № 2/03 від 02.03.2005р., оскільки, як вбачається з п. 9.1 цього договору, його строк був обумовлений сторонами до 31.12.2005р., тобто поставка товару за вищевказаною накладною здійснювалася значно пізніше, після припинення дії договору поставки № 2/03 від 02.03.2005р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 ГК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. N 436-IV, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але, як вбачається з платіжних доручень та акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2008р. по 31.05.2008р., складеного між сторонами по справі, в порушення вимог ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України ТОВ „Торговий дім ВУІТОНТОРГСЕРВІС” було здійснено лише часткову оплату продукції, отриманої від позивача на загальну суму 3302,76 грн. Сума боргу у розмірі 6664,56 грн. до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена. З огляду на викладене, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення існуючої заборгованості, про що свідчать наявні у матеріалах справи листи, однак, відповідач зазначені звернення залишив без розгляду та задоволення.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань по оплаті вартості придбаної ним на підставі накладної № 31/01-1 від 31.01.2008р. продукції, ТОВ НВП „Люкс-Х” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ „Торговий дім ВУІТОНТОРГСЕРВІС” 6664,56 грн. заборгованості за отриманий товар.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач на неодноразові вимоги суду відзиву на позовну заяву не надав та свою позицію по справі не висловив.

На думку суду, розмір загальної заборгованості ТОВ „Торговий дім ВУІТОНТОРГСЕРВІС” перед ТОВ НВП „Люкс-Х” у сумі 6664,56 грн. витікає з умов вчиненого між сторонами по справі правочину купівлі-продажу, підтверджується накладною про передачу ТОВ „Торговий дім ВУІТОНТОРГСЕРВІС” обумовлених товарів, довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей, актом звірки взаємних розрахунків, а також обґрунтованим розрахунком позовних вимог. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем до господарського суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТОВ НВП „Люкс-Х” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 617, 655, 692 ЦК України. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ НВП „Люкс-Х” 6664,56 грн. заборгованості за отриманий товар.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 617, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ВУІТОНТОРГСЕРВІС” / м. Одеса, вул. Старосінна площа, 1, п/р 260043016920 в АКБ „Фінбанк”, МФО 328685, код ЄДРПОУ 33216079/ на користь науково-виробничого підприємства „Люкс-Х” (товариство з обмеженою відповідальністю) / юридична адреса - м. Харків, пров. Новожановський, 11, фактична адреса –м. Харків, вул.. Вишнева, 31, п/р 26008036028701 в АКИБ „Укрсиббанк”, м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31635720/ 6664 грн. 56 коп. /шість тисяч шістсот шістдесят чотири грн. 56 коп./ - основного боргу; 102 грн. 00 коп. /сто дві грн. 00 коп./ – держмита; 312 грн. 50 коп. /триста дванадцять грн. 50 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 08.07.2009р.

Суддя Желєзна С.П.