Ухвала суду № 43994725, 05.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 742/897/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Білокур В.І. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

05 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Горяйнова А.М

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу представника позивача - Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 березня 2015 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Чернігівській області Петренка С.В. про накладення штрафу в сумі 680 грн. постановою від 17.02.2015 року у виконавчому провадженні ВП №46384425 за виконавчим листом №/742/1876/14, виданим 23.01.2015 року Прилуцьким міськрайсудом Чернігівської області.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 березня 2015 року у задоволені позову - відмовлено.

На вказану постанову представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що дії головного державного виконавця управління ДВС ГУЮ в Чернігівській області Петренко С.В. при винесенні постанови від 17.02.2015 року (яка є предметом оскарження) у виконавчому провадженні ВП №46384425 про накладення на боржника (позивача) штрафу в розмірі 680 грн., за невиконання судового рішення без поважних причин є правомірними, оскільки, орган ДВС діяв відповідно до вимог ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, станом на 19.12.2014 року судове рішення Прилуцького міськрайсуду Чернігівської області, на підставі якого видано виконавчий лист ВП №46384425, не було виконано УСЗН Прилуцької міської ради і про поважність причин невиконання судового рішення державному виконавцю боржник не повідомив.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно положень частини першої статті 89 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.

Виходячи зі змісту цієї норми, судове рішення не може бути виконано лише за наявності поважних причин, які роблять неможливим його виконання у встановлений державним виконавцем строк.

Отже, як вбачається з матеріалів справи зміст позовних вимог та підстави не виконання рішення суду зводиться до того, що УСЗН Прилуцької міськради не знаходить законом передбачених конкретних шляхів погашення заборгованості по виконанню рішень суду, зокрема у виконавчому провадженні ВП №46384425 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради виплатити ОСОБА_3 щорічну компенсацію на оздоровлення за 2013 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки, як вважає позивач, не передбачено у боржників окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов позивача є безпідставним, оскільки умови і порядок виконання на території України судових рішень, визначається Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження", а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника позивача - Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: А.М. Горяйнов

О.О. Шостак

Ухвалу складено у повному обсязі 05.05.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Горяйнов А.М.