Постанова № 4399471, 21.07.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2009 № 37/131

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Моторного О.А.

суддів: Кошіля В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Цецарському А.О.

За участю представників:

від позивача - МихалюкК.О.,

від відповідачів - РогожукС.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергобуд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2009

у справі № 37/131 (суддя Кондратова І.Д.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства ”Науково-виробниче підприємство ”Більшовик”

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергобуд"

про стягнення 169131,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернулося з позовом Відкрите акціонерне товариство ”Науково-виробниче підприємство ”Більшовик” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Техенергобуд” 169 131,70 грн. збитків від інфляції та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Техенергобуд” на користь Відкритого акціонерного товариства ”Науково-виробниче підприємство ”Більшовик” 146 717,54 грн. – сума, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, 22 414,16 грн. - 3% річних від простроченої суми, 1691,32 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю ”Техенергобуд” (відповідач) подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в який просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Також відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу просить оскаржувальне рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство ”Більшовик” протягом 2001-2003 років поставило Товариству з обмеженою відповідальністю ”Техенергобуд” декілька партій товару на загальну суму 768 184,69 грн.

У вересні 2008 року Відкрите акціонерне товариство ”Більшовик” звернувся до господарського суд з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Техенергобуд” 768 184,69грн. заборгованості за поставлену протягом 2001-2003 роки продукцію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2008 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 року та постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2009 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Техенергобуд” на користь Відкритого акціонерного товариства ”Науково-виробниче підприємство ”Більшовик” 768 184,69 грн. заборгованості.

Ухвалою Верховного Суду України від 09.04.2009 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10.02.2009.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, якщо зобов’язання виконане неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки, в тому числі передбачені ст. 625 ЦК України якою передбачено, що боржник, який прострочив грошове зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Таким чином, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки основне зобов’язання відповідача, щодо оплати вартості продукції 768 184,69 грн. не було виконане ним до моменту звернення позивача до суду, то за таких умов за позивачем збереглося право на нарахування інфляційних витрат та трьох процентів за прострочення виконання зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, строк виконання зобов’язання з оплати поставленої продукції сторонами не був визначений. При цьому позивач звернувся з вимогою про оплату такої продукції 28.02.2008. Цінний лист з описом від 28.02.2008 року № 6780602 із ВПЗ Київ-57 на адресу: провулок Чугуївський, 21, м. Київ, 03067, одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю ”Техенергобуд”, надійшов до ВПЗ Київ-67 01.03.2008. Зазначений лист був виданий 14.03.2008 року уповноваженій особі відповідача Гринчук О.Ю., даний факт був встановлений у постанові Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 № 22/2.

Також, як вбачається з пояснень сторін по справі між ними існують розбіжності, щодо періоду нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, зокрема, відповідач вважає, що прострочення виконання зобов’язання у нього виникло з 22.03.2008 року, оскільки вимогу від 28.02.2008 останній отримав лише 14.03.2008. В свою чергу позивач вважає, що прострочення зобов’язання виникло з 14.03.2008 після семиденного строку від дня пред’явлення вимоги (28.02.2008).

Суд апеляційної інстанції з таким твердження позивача погодиться не може, за таких обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Таким чином, факт отримання відповідачем вимогу від 28.02.2008 саме 14.03.2008 не потребує доказування.

Отже, вимога позивача про оплату вартості поставленого товару була отримана відповідачем 14.03.2008, то семиденний строк, протягом якого мала бути оплачена вартість товару необхідно обраховувати саме від - 14.03.2008.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату з 14.03.2008 до 21.03.2008 у семиденний строк з дня отримання вимоги, тобто коли стало відомо відповідачу про існування такої вимоги.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 253 ЦК України судом першої інстанції повинен був нараховувати індексу інфляції та річні з 22.03.2008.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати.

Отже, виходячи з розрахунку суду за період з 22.03.2008 по 04.03.2009 розмір 3 % річних, який підлягає стягненню з відповідача становить 21 972,19 грн. та інфляційних витрат за період 22.03.2008 по 31.01.2009 – 146 723,28 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 підлягає зміні в частині стягнення збитків від інфляції 3 % річних, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ”Техноенергобуд” частковому задоволенню.

Керуючись ст. 101, п. 4 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Техноенергобуд” задовольнити частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Техенергобуд” (поштова адреса: 03067, м. Київ, пров. Чугуївський, 21, юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, Код ЄДРПОУ 25272797, р/р № 26008010038980 в Філії ”Центральне РУ” ВАТ ”Фінанси та кредит” м. Києва, МФО 300937, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства ”Науково-виробниче підприємство ”Більшовик” (03067, м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, Код ЄДРПОУ 14308569, п/р 26004301230004 в Філії ”Жовтневе відділення ПІБ” м. Києва, МФО 322067) 146717,54 грн. - сума, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, 21 972,19 грн. - 3% річних від простроченої суми, 1691,32 грн. витрати по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині відмовити.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 37/131 повернути Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Моторний О.А.

Судді Кошіль В.В.

Шапран В.В.