Ухвала суду № 43994598, 16.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2015 року

справа № 808/5530/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Полімер" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року у справі № 808/5530/14 за поданням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Полімер" про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – позивач) звернулась до суду з поданням, в якому просила стягнути з рахунків Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Полімер" (далі – відповідач) у всіх банках, що обслуговують даного платника податків, кошти за податковим боргом 91532 грн. 00 коп. з податку на додану вартість, 7282 грн. 39 коп. по орендній платі з юридичних осіб, 3119 грн. 48 коп. з земельного податку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року подання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задоволено.

Із судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з’явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач подав до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя податкову декларацію з податку на додану вартість за 07 місяць 2014 року (№9048070541 від 19.08.2014), в якій визначено податкове зобов’язання на суму 91 532 грн. 00 коп..

Вказана декларація визнана податковою звітністю і прийнята контролюючим органом до обліку.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно поданої декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік (№9007270298 від 17.02.2014) та уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік (№9036477122 від 26.06.2014) відповідачем нараховано орендну плати за 2014 рік по терміну сплати 30.08.2014 у сумі 7282 грн. 39 коп..

У податковій декларації з плати за землю за 2014 рік ПП ВКФ “Полімер” самостійно нараховано земельного податку всього – 37433 грн. 79 коп., щомісячний платіж за січень-листопад 2014 року складає 3119 грн. 48 коп. та 3119 грн. 51 коп. – за грудень 2014 року. ПП ВКФ “Полімер” нараховано земельного податку за 2014 рік по терміну сплати 30.08.2014 у сумі 3119 грн. 48 коп.

Як зазначено у п.285.2 ст.285 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до приписів п.288.1-п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Так, позивачем надано інтегровані картки відповідача згідно яких по терміну сплати 30.08.2014 за підприємством обліковується борг: 91532 грн. 00 коп. – з податку на додану вартість, 7282 грн. 39 коп. – з орендної плати з юридичних осіб, 3119 грн. 48 коп. – по земельному податку.

Як встановлено судом першої інстанції, даних про розстрочення (відстрочення) податкового зобов’язання, надміру та/або помилково сплачені кошти вказаний документ – не містить.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів про сплату вказаних зобов’язань.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено, що відповідач має узгоджені суми боргу: 91532,00 грн.- з податку на додану вартість, 7282,39 грн. по орендній платі з юридичних осіб, 3119,48 грн. по земельному податку, які у добровільному порядку не погашено.

Колегія суддів погоджується, що у даному випадку наявні передбачені законом підстави як для звернення податкового органу з поданням, так і для його задоволення.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма "Полімер" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року у справі № 808/5530/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак