Рішення № 4399458, 16.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.09 Справа№ 26/125

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівський обласний виробничий рибний комбінат”, с. Рудники Миколаївського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Львів

про: стягнення 133 832,80 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Шабуцька О.М. –представник (довіреність б/н від 16.06.2009 р.)

від відповідача не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство „Львівський обласний виробничий рибний комбінат”, с. Рудники Миколаївського району Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Львів про стягнення 133 832,80 грн.

Ухвалою суду від 26.05.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.06.2009 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 26.05.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень № 4355883 та № 4355875.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

02.01.2009 р. між сторонами укладено договір № ТП-054 (далі по тексту –договір).

Згідно умов договору позивач зобов’язався на умовах та в порядку, визначених цим договором, систематично поставляти відповідачу (передавати у власність) визначений цим договором товар, а відповідач зобов’язався на умовах та в порядку, визначених цим договором, примати названий товар та оплачувати його.

На виконання умов договору позивач станом на 18.02.2009 р. (без врахування поставок 18.02.2009 р.) по накладним поставив відповідачу товар на загальну суму 371 521,70 грн. (копії накладних знаходяться в матеріалах справи).

Також, з 18.02.2009 р. по 19.03.2009 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 139 246,90 грн. Даний факт поставки товару зафіксовано в підписаному обома сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 20.03.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 14 днів з моменту отримання товару від Постачальника (позивача).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбчається, що відповідач свої зобов’язання по договору перед позивачем щодо оплати отриманого товару виконав частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на загальну суму 128 136,34 грн. Факт заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 128 136,34 грн. підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 20.03.2009 р.

Слід зазначити, що 07.05.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 293 погасити заборгованість в розмірі 128 136,34 грн. до 12.05.2009 р., яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.

Згідно п. 6.2. договору, за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець (відповідач) сплачує Постачальникові (позивачу) пеню за кожний протермінований день від протермінованої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Позивачем нараховано відповідачу пеню на суму 5 106,69 грн. Розрахунок пені за неоплату поставленого товару проводився на суму боргу, що утворилась відповідно до поставок товару за період з 18.02.2009 р. по 19.03.2009 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу три проценти річних в розмірі 589,77 грн. Розрахунок 3% річних проводився на заборгованість за період 19.03.2009 р. по 14.05.2009 р.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Львів, вул. Галицька, 4 (р/р 2600900601403 у ЛФ „Укрексімбанк” м. Львів, МФО 325718, код ЄДРПОУ 13827416) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівський обласний виробничий рибний комбінат”, с. Рудники, вул. Рибгоспна, 9, Миколаївський район, Львівська область (р/р 26009211946500 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 22397707) 128 136 грн. 34 коп. основного боргу, 5 106 грн. 69 коп. пені, 589 грн. 77 коп. –3% річних, 1 338 грн. 33 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя