Ухвала суду № 43994574, 09.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2015 року

справа № 808/4284/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі № 808/4284/14 за поданням Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) звернулась до суду з поданням про стягнення з рахунків платника податків - Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" (далі - відповідач), у банках, що обслуговують такого платника податків, до державного бюджету кошти за податковим боргом по земельному податку у сумі 161998,27 грн..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року подання Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задоволено.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні подання. Відповідач зазначає, що у зв’язку з не направленням вимоги, у податкового органу відсутні передбачені законом підстави для звернення до суду з поданням, крім того наявний спір про право (оскільки відповідача не згоден із заявленою до стягнення сумою), а тому суд не повинен був розглядати подання в порядку, визначеному ст.. 183-3 КАС України.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник податкового органу заперечував проти доводів апеляційної скарги, прохав залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, суд першої інстанції встановив, що 27.01.2014 підприємство (позивач у справі) подало до податкового органу податкову декларацію з плати за землю, якою визначило податкові зобов’язання з земельного податку за 2014 рік на загальну суму 1943979,33 грн., з щомісячним платежем в сумі 161998,27 грн. та за грудень 2014 року – 161998,36 грн..

Внаслідок не сплати самостійно узгоджених відповідачем сум податкового зобов’язання, за підприємством утворився податковий борг, який складає 161998,27 грн..

Згідно довідки заявника станом на 30.06.2014 за підприємством рахується заборгованість на загальну суму 3699586,00 грн..

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

В матеріалах справи наявна копія корінця податкової вимоги від 29.10.2013 №95-15 на суму 2477571,16 грн., яка була отримана підприємством 04.11.2013, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

За приписами 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З облікової картки підприємства та розрахунку заборгованості вбачається, що податковий борг підприємства не погашений в повному обсязі, а тому податкова вимога заявником додатково не надсилалася.

Обліковою карткою підприємства підтверджується, що податковий борг підприємства з земельного податку повністю не погашений. Відтак, податкова вимога заявника від 29.10.2013 №95-15 є чинною.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобов’язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суд встановив, що за підприємством рахується заборгованість, яка виникла за попередні періоди, та станом на 30.06.2014 складає 3 699 586,00 грн..

На виконання вимог п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, заявник після надходження від підприємства коштів в розмірі 161998,27 грн. правомірно здійснив зарахування зазначених коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник за попередні періоди, згідно з черговістю його виникнення, не врахувавши визначений платником податків напрям сплати.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку наявна необхідна сукупність обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності подання, а саме: сплив 60-дненного строку з дня направлення податкової вимоги та наявність непогашеного податкового боргу. За таких обставин подання підлягало задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі № 808/4284/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 30.04.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак