Постанова № 43994519, 09.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2015 рокусправа № 2а/0470/14211/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Обласного комунального закладу "Протитуберкульозний диспансер м. Дніпродзержинська" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року у справі № 2а/0470/14211/12 за адміністративним позовом Обласного комунального закладу "Протитуберкульозний диспансер м. Дніпродзержинська" до Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції про скасування положень акту, -

ВСТАНОВИВ:

Обласний комунальний заклад "Протитуберкульозний диспансер м. Дніпродзержинська" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції (далі - відповідач) в якому, з урахуванням уточнень, просив:

1) скасувати пункт 2 Вимоги Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції № 850-17/3195 від 01.11.2012 року (далі - Вимога) щодо повернення коштів за списане повидло плодово-ягідне в сумі 8 697, 54 грн.;

2) скасувати пункт 4 Вимоги щодо повернення коштів за оренду піролізного інсеніратора в сумі 1 334, 0 грн.;

3) скасувати пункт 5 Вимоги щодо повернення коштів за заниження вартості оренди в сумі 231,11 грн.;

4) скасувати пункт 6 Вимоги щодо повернення коштів за додаткові платежі, пов'язані з орендою піролізного інсеніратора в сумі 236,10 грн.;

5) скасувати пункт 12 Вимоги щодо правильності визначення об'єкта оренди, а саме: піролізний інсеніратор «Мюллер» є обладнання, а не об'єктом нерухомого майна;

6) скасувати визначення Вимоги стосовно виплати стимулюючих надбавок працівникам закладу на суму 165 187,97 грн., як бюджетне порушення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року позов задоволено частково. Судом скасовано пункти 5, 12 Вимоги Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції № 850-17/3195 від 01.11.2012 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року в частині відмови позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач постанову суду в частині задоволення позовних вимог не оскаржив.

У судовому засіданні 27.11.2014р., представник позивача підтримав доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на її задоволені.

09 квітня 2015 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду слід скасувати, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень на проведення ревізії від 10.08.2012 № 199 та № 200 посадовими особами відповідача проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Обласного комунального закладу "Протитуберкульозний диспансер м. Дніпродзержинська".

Ревізією встановлено порушень на загальну суму 331 058,02 грн., а саме: порушення, що призвели до витрат фінансових та матеріальних ресурсів на суму 49 179,05 грн., з них: недоотриманих фінансових ресурсів на суму 1 781,61 грн., незаконних видатків на суму 47 397,44 грн., порушення що не призвели до витрат на суму 165 187,97 грн., інших порушень фінансової дисципліни на суму 116 691,00 грн..

За підсумками перевірки відповідачем складено акт ревізії № 24/055 від 27.09.2012 року та надіслано позивачу Вимогу від 01.11.2012 р. №850-17/3195 «Про усунення порушень, виявлених ревізією».

Позивач, вважаючи неправомірними висновки позивача, викладені в акті, та заявлені у пунктах 2, 4, 5, 6, 12 до обов'язкового виконання вимог протиправними, а також визначенням вимоги стосовно виплати стимулюючих надбавок працівникам закладу на суму 165 187,97 грн. як бюджетного порушення, звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, прийшов до висновку про протиправність пунктів 5,12 Вимоги,та відповідність пунктів 2, 4, 6 чинному законодавству. Стосовно виплати стимулюючих надбавок працівникам закладу на суму 16517,97, суд першої інстанції зазначив, що це є положенням акту ревізії фінансово-господарської діяльності № 24/055 від 27.09.2012 року, а не положенням Вимоги від 01.11.2012 р. №850-17/3195, тому в цій частині позовні вимоги не підлягали задоволенню.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними, виходячи з наступного.

Згідно Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (далі - Положення), Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням встановлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Наведене свідчить про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У даному випадку фінінспекція пред'явила вимогу від 01.11.2012 року № 06850-17/3195, зокрема, у п.п. 2, 4, 5, 6, щодо відшкодування коштів. Тобто, в оскаржених пунктах вимоги вказується на виявлені збитки та їхній розмір, та зобов'язано позивача вчинити дії, направлені на відшкодування такої шкоди (збитків).

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає такий позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній Верховним судом України у постановах від 15.04.2014р у справі №21-40а14, від 20.05.2014р. у справі №21-93а14, від 18.09.2014р у справі № 21-332а14.

Оскільки при вирішенні спору суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права до встановлених у справі обставин, апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обласного комунального закладу "Протитуберкульозний диспансер м. Дніпродзержинська" - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року у справі № 2а/0470/14211/12 - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог Обласного комунального закладу "Протитуберкульозний диспансер м. Дніпродзержинська" - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 30.04.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак