Постанова № 43994513, 23.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2015 рокусправа № 804/7711/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю представника відповідача: Донцова Є.Е..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інстанції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі №804/7711/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» до державної податкової інстанції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в :

04 червня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Восток» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по зменшенню товариству з обмеженою відповідальністю «Восток» об'єктів оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинами з ПП «АТМ» , ПП «Транс Атлантік Сервіс», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Лігран», ТОВ «Старт Д» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року, відображених в Акті перевірки товариства від 02.04.2013 р. №1011/22-2/32748842 «Про результати документальної виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів по взаємовідносинам з ПП «АТМ», ПП «Транс Атлантік Сервіс», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Лігран», ТОВ «Старт Д» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року;

визнати протиправними дії державної податкової інстанції в Амур - Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по визначенню товариству з обмеженою відповідальністю «Восток» грошові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 378 867,50 грн., в тому числі за основним платежем 303 094,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 75 773,50 грн.;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управліня Міндоходів у Дніпропетровській області від 22.05.2013 року №0001762220.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем було неправомірно сформовано результати перевірки позивача, які не відповідають дійсним обставинам справи, на підставі яких винесено оскаржуване податкові повідомлення - рішення про нарахування ТОВ «Восток» грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Вказане порушує права та законні інтереси позивача як платника податку, а також права його контрагентів - суб'єктів господарювання.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0001762220 від 22.05.2013 року винесене Державної податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права та просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що дії відповідача носять правомірний характер, а саме податковим органом у відповідності до вимог чинного податкового законодавства сформовано акт перевірки платника податків та відображено у ньому встановлені факти. Оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийняте на підстав висновків акту перевірки, носить правомірний характер та підстави для його скасування відсутні.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 12.03.2013 року по 18.03.2013 року посадовими особами ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі м.Дніпропетрвоська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Восток» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів по взаємовідносинам з ПП «АТМ», ПП «Транс - Атлантік Сервіс», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Лігран», ТОВ «Старт Д» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року, за результатами якого складено акт №1011/22-2/32748842 від 02.04.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 303 094 грн., у т.ч. за жовтень 2011 року на суму 360 грн., за листопад 2011 року на суму 4 800 грн., за грудень 2011 року на суму 8 876 грн., за січень 2012 року на суму 4 043 грн., за лютий 2012 року на суму 19 321 грн., за березень 2012 року на суму 27 489 грн., за квітень 2012 року на суму 20 042 грн., за липень 2012 року на суму 9 383 грн., за серпень 2012 року на суму 40 831 грн., за вересень 2012 року на суму 131 888 грн., за жовтень 2012 року на суму 19806 грн., та за листопад 2012 року на суму 16 346 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001762220 від 22.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 303094 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 75773,5 грн..

Правомірність та обґрунтованість дій податкового органу щодо зменшення в акті перевірки позивачу податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами за перевіряємий період та прийняття податкового повідомлення - рішення №0001762220 від 22.05.2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення №0001762220 від 22.05.2013 року є незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню у судовому порядку. В той же час, на думку суду першої інстанції вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення в акті перевірки позивачу податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами за перевіряємий період та прийняття податкового повідомлення - рішення задоволенню не підлягають.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Восток» з огляду на наступне.

Відповідно до акту від 02.04.2013 року №1011/22-2/32748842 для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» використано дані інформаційних ресурсів податкових органів - АІС «Облік податків та платежів», АІС «Облік платників», АІС "Податки", АРМ "Бест-Звіт", АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів; податкові декларації з додатками №5 за жовтень 2011 року по квітень 2012 року, липень 2012 року по листопад 2012 року; акти перевірок контрагентів. Будь-яких первинних документів щодо правочинів за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток», на підставі яких ним формувалися податкові зобов'язання та податковий кредит за жовтень 2011 року - квітень 2012 року, липень 2012 року - листопад 2012 року, перевіряючими не досліджувалися, оскільки, в акті про це не зазначено.

В той же час, з огляду на принцип адміністративного судочинства щодо офіційного з'ясування обставин справи, адміністративний суд, що розглядає справу про оскарження податкового повідомлення - рішення має самостійно з'ясувати зміст, характер та обсяг спірних господарський відносин, на підставі яких сформовано податкову звітність господарюючого суб'єкта.

Так, надаючи юридичну оцінку спірним відносинам з приводу правильності формування ТОВ «Восток» податкових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) суд виходить з наступного.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у перевіряємий період позивач мав господарські відносини із ТОВ «Галактика - М» на підставі договорів №0102-ЗУ від 01.02.2012 р.. про надання рекламних послуг та пошук покупців, постачальників та ніші послуги (стор. 13 акту перевірки).

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «Восток» з ТОВ «Галактика М» у перевіряємий період укладено договір №0102-2Т від 01.02.2012 р. відповідно до якого ТОВ «Галактика М» зобов'язується передати на умовах даного договору у власність позивача товар, а позивач зобов'язується оплатити товар у відповідності до ціни, визначеної договором.(стор акту перевірки 12).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем на вимогу суду надано: копії рахунків - фактур, видаткових накладних, податкових накладних, актів здачі - приймання робіт (надання послуг) (т.2 а.с.8-27).

Також, у перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ «Лігран» на підставі договору купівлі - продажу товарів №61 від 01.12.2012 року. Відповідно до договору ТОВ «Лігран» має поставляти позивачу товар в асортименті: повідомлення, книга обліку 96л., рекламну продукцію, папір, дироколи, тендера, калькулятори, папір самоклійкий.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з поставки товару позивачем до суду надано копії рахунків - фактур, видаткових та податкових накладних. (т. 2 а.с. 29 - 40)

Крім того, ТОВ «Восток» мало господарські відносини із ПП «Транс - Атлантік Сервіс» на підставі договору про надання послуг №90-Т-У від 01.10.2012 року. У відповідності до п. 2.1 договору ПП «Транс - Атлантік Сервіс» зобов'язане надати позивачу рекламні послуги та послуги з пошуку покупців та постачальників. А також, на підставі договору купівлі - продажу товарів №90-Т від 01.10.2011 року відповідно до якого ПП «Транс - Атлантік Сервіс» зобов'язується поставити на адресу позивача товар у визначеному договором асортименті.

На підтвердження зазначених господарських відносин позивачем до суду надано копії рахунків - фактур, актів здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг), податкових накладних, видаткових накладних. (т. 2 а.с. 41-48)

Також, на формування податку на додану вартість у перевіряємий період мали вплив господарські відносини, що мали місце між позивачем та ПП «АТМ» на підставі договору купівлі - продажу №0207-1Т від 27 липня 2012 року. Відповідно до даного договору ПП «АТМ» поставляє позивачу товар (наклейки, бумага, повідомлення, конверти, книги обліку, ручки олівці, файли, стержні для олівців, скоч, скоби), а позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар за ціною визначеною сторонами.

Також, між позивачем та ПП «АТМ» існував договір про надання послуг №0207-1У від 02 липня 2012 року, відповідно до якого ПП «АТМ» має надати ТОВ «Восток» послуги з розміщення реклами в буклеті «Розклад авіарейсів аеропорту м. Дніпропетровська», рекламні послуги, проведення дитячих майстер класів в ТРК «Караван», розміщення реклами в журналах, організація святкувань дня будівельника, інформаційно - довідкові послуги .

На підтвердження реальності господарських відносин, обумовлених договорами позивачем надано копії таких документів: рахунків - фактур, видаткових накладних, податкових накладних, акту прийняття - здачі робіт (надання послуг). (т. 2 а.с. 49-126)

ТОВ «Восток» мав господарські відносини з ТОВ «Старт - Д» на підставі договору купівлі - продажу товарів №0309- 1Т від 03.09.2012 року, відповідно до якого ТОВ «Стар - Д» зобов'язується поставити позивачу товари в асортименті: книга обліку, конверти, поштові повідомлення, наклейки. А також на підставі договору про надання послуг від 03.09.2012 року, відповідно до якого ТОВ «Старт - Д» зобов'язується надати позиву послуги з проведення рекламної акції присвяченої ювілею компанії, майстер класів для дітей, послуг друку, рекламних послуг, виробництва корпоративного відеофільму «Діяльність HeidelbergCement в Україні», проведення програми «Петриківський розпис» в ТЦ Караван, розміщення реклами в буклеті розклад авіаресійв аеропорту м.Дніпропетровська, проведення дитячих майстер класів, рекламні послуги та пошук оптових покупців.

На підтвердження реальності здійснення зазначеного обсягу господарських операцій позивачем до суду надано: рахунки - фактури, акти примання - здачі виконаних робіт (надання послуг), податкові накладні, видаткові накладні (т.2 а.с. 127 - 218).

Досліджені вище документи не відповідають вимогам чинного законодавства, та не визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Отже, на підтвердження реальності здійснення господарської операції з надання рекламних та інших послуг та поставки супутніх наданню послуг товарів за вищевказаними договорами позивачем надано копії актів виконаних робіт, копії видаткових накладних, рахунки-фактури та платіжні доручення.

Однак, вказаними документами неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій, оскільки вони не містять інформації щодо змісту та обсягу надання господарських операцій, порядок надання послуг особами-контрагентам, відсутні докази взаємодії представників сторін вказаних договорів.

Так, рахунки-фактури, надані позивачем на підтвердження оплати послуг, не містять обов'язкових реквізитів, а саме: не зазначена особа, що прийняла виконані послуги, не містяться підпису посадової особи позивача, скріпленої печаткою підприємства, при прийнятті послуг.

Крім того, позивачем до суду не надано документів на підтвердження існування договірних відносин із контрагентами, на виконання замовлень за яких ТОВ «Восток» придбавались послуги та товари, задля їх використання в своїй господарській діяльності з надання послуг третім особам з проведення культурно - масових заходів. Вказане зумовлює неможливість визначення судом фактичної пов'язаності придбаних товарів та послуг із господарською діяльністю позивача.

Також, матеріали справи не містять первинних документів на підтвердження обставин транспортування до офісного приміщення та фактичного отримання позивачем товарів, поставлених контрагентами на виконання укладених договорів поставки канцелярських товарів.

Акти виконаних робіт, надані позивачем на підтвердження факту надання позивачу послуг та виконання різноманітних робіт не містять відомостей, зокрема, в чому саме полягають рекламні послуги, не міститься зазначених відомостей і в матеріалах справи. Також в матеріалах справи не міститься інформації щодо того, в якому обсязі було надано позивачу зазначені рекламні послуги та послуги з приводу пошуку клієнтів, не зазначено, кількість годин затрачених на надання цих послуг, кількість осіб залучених до виконання цих послуг, їх кваліфікація.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані акти здачі - приймання робіт не є підтвердженням господарських операцій, оскільки з них неможливо встановити обсяг виконаних робіт, а також зв'язку із господарською діяльністю позивача, в тому числі із наявністю неупередженої необхідності в отриманні вказаних робіт/послуг.

При цьому, умовами права платника на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердженість цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операцій. Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою робіт з виготовлення технічної документації (які були предметом спірного договору), позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів робіт в розрізі їх обсягу та специфіки, а також докази на підтвердження пов'язаності між собою первинних документів на підтвердження фактичного виконання договору та його виконавців із його уречевленим результатом - документацією та керівництва з обслуговування та використання об'єктів виробництва.

Враховуючи те, що актами прийняття - здачі робіт (надання послуг) не підтверджено фактичної передачі робіт та послуг, що можуть бути базою оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, то надані позивачем інші документи бухгалтерського обліку на підтвердження реальності здійснення господарських відносин не можуть визначатись первинними для цілей формування позивачем податкової звітності за рахунок спірних відносин з контрагентами у перевіряємий період.

Отже, наданими позивачем первинними документами не розкрито змісту господарської операції, не підтверджено доцільності та можливості використання придбаних послуг в господарській діяльності позивача, вказане свідчить про відсутність у позивача законних підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в рахунок господарських операцій із контрагентом ТОВ «Восток».

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не доведено реальності здійснення спірних господарських операцій з метою настання наслідків ними обумовлених, у зв'язку з чим, підстави для скасування податкового повідомлення - рішення - відсутні.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інстанції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі №804/7711/13-а - скасувати та прийняти нову.

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко