Ухвала суду № 43994191, 30.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30 квітня 2015 року м. Київ№ 826/16782/14Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПідприємства зі 100% іноземними інвестиціями «УРСА»доДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби проскасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Підприємство зі 100% іноземними інвестиціями «УРСА» (далі по тексту - позивач, ПІІ «УРСА») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС) про скасування податкового повідомлення - рішення від 16 червня 2014 року №0007522206, прийнятого відповідачем на підставі Акту від 02 червня 2014 року №563/26-54-22-06/32776560 про результати планової виїзної перевірки ПІІ «УРСА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог ПІІ «УРСА» посилається на помилковість висновків податкового органу щодо непов'язаності послуг, придбаних позивачем у контрагентів, з його господарською діяльністю.

У судових засіданнях представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення без номера та дати, які у судовому засіданні 19 листопада 2014 року були приєднані до матеріалів справи. В обґрунтування заперечень представник податкового органу посилається на те, що висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а надані позивачем документи не можуть вважатись належними доказами виконання договірних відносин, що мали місце між позивачем та його контрагентом.

У судове засідання, призначене на 01 квітня 2015 року представник відповідача не з'явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду вказаної справи.

Відповідно до вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи неприбуття в судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

24 квітня 2015 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання, в якому зазначено про досягнення між сторонами податкового компромісу щодо суми заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеної в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 16 червня 2014 року №0007522206.

29 квітня 2015 року представником відповідача також подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із досягненням податкового компромісу за заявою позивача від 07 квітня 2015 року №вх.125/10.

Розглянувши подані клопотання, вивчивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25 грудня 2014 року № 63-VIII, який набрав чинності 17 січня 2015 року, передбачене право застосування сторонами процедури податкового компромісу, яке, зокрема, поширюється на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 91 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується (пункт 2 цього ж підрозділу).

Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим (пункт 7 підрозділу 91 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 8 цього ж підрозділу податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Матеріали справи містять рішення податкового органу щодо погодження застосування процедури податкового компромісу від 22 квітня 2015 року №9189/10/2654-22-03-27 за результатами розгляду заяви позивача від 07 квітня 2015 року N 125/10 та докази сплати платником податків узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідно пункту 11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 91 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за позовом ПІІ «УРСА».

Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 157, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представників позивача та відповідача задовольнити.

2. Закрити провадження у адміністративній справі № 826/16782/14 за позовом Підприємства зі 100% іноземними інвестиціями «УРСА» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення у зв'язку з примиренням сторін.

3. Копію ухвали про закриття провадження у справі невідкладно надіслати сторонам.

4. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.

5. У випадку оскарження ухвали позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя І.М. Погрібніченко