Постанова № 4399354, 03.08.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

03.08.09 Справа № 5/44

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Р. Марко суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Гулик Н.

за участю представників сторін:

Від позивача- з»явився

Від відповідача_ - не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу МПП»Фенікс»

на рішення господарського суду Чернівецької області від 28.04.09

у справі № 5/44

за позовом ТзОВ»Парк Колор»

до відповідача - МПП»Фенікс»

про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 28.04.09 по даній справі позовні вимоги ТзОВ»Парк Колор» про стягнення з МПП»Фенікс" основного боргу 359 926,25 грн., 5538,99 грн. три проценти річних, задоволено. Стягнуто з малого приватного підприємства "Фенікс", м.Чернівці, вул.І.Франка, 6/1, код 21418643, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Колор", м.Чернівці, провул. Індустріальний, 7-Б, код 34286812, основний борг у розмірі 359926,25 грн., 5538,99 грн.- три проценти річних, 3654,65 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального права, не повного з»ясування обставин справи та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зокрема апелянт зазначає, що видаткові накладні не підтверджені підписом уповноваженої особи та відтиском печатки підприємства- відповідача. Також, суд не звернув увагу на те, що довіреності на отримання товару були анульовані. Судом не звернуто увагу на період проведення податкової перевірки, акт якої суд визнав належним доказом в обґрунтування підставності позовних вимог.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено судом, позивач з травня по грудень 2008 року поставив відповідачу на умовах попередньої оплати згідно видаткових накладних, товар на суму 368512,96 грв.

Для отримання товару відповідач уповноважив Гуцула А.В. та видав у період з травня по грудень 2008р. відповідні довіреності.

У відповідності до ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними умови договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір(оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до пункту 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладено у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом.

За договором поставки, згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Поряд з цим, у ст. 664 вказаного вище кодексу зазначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар на загальну суму 368512,96 грн. поставлено позивачем у період з травня по грудень 2008р., згідно видаткових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач видав довіреності у період з травня по грудень 2008р. на одержання товару від ТОВ “Парк колор” Гуцулу А.В. Проте, згідно копій видаткових накладних про отримання товару, останні містять підписи, крім уповноваженого Гуцула А.В., підписи іншої особи, зокрема Боріна.

Відповідно до довідки відповідача та витягів з наказів №72 від 01.09.2006р. та №48-к від 12.09.2007р. працівники Гуцул А.В. та Борін С.П. прийняті на роботу в МПП “Фенікс”, однак вказані особи не є матеріально відповідальними.

Однак, слід зазначити, що в матеріалах справи наявний лист ДПІ у м.Чернівці від 27.04.2009р. №13183/10-005, у якому міститься інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” по МПП “Фенікс” та по ТОВ “Парк колор” за період з березня по грудень 2008р.

Ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.3. ст. 7 згаданого вище Закону зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Поряд з цим, датою виникнення права платника податку на податковий кредит за пунктом 7.5. ст. 7 згаданого Закону вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Оскільки у видаткових накладних про поставку товару на суму 368512,96 грн. визначено ціну товару без ПДВ, суму без ПДВ, суму з ПДВ, то вбачається про включення до ціни товару податку на додану вартість.

Згідно вище вказаного листа, у період з травня по грудень 2008р. між сторонами виникли господарські відносини, внаслідок яких у позивача виникло податкове зобовязання на суму 66600 грн., а у відповідача податковий кредит на таку ж суму ПДВ. Колегія суддів погоджується, що вказані обставини підтверджують факт отримання відповідачем від позивача товару на загальну суму 368512,96 грн.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (част. 1 ст. 693).

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України, передбачено, у разі якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідач належними доказами не спростував доводів позивача про наявність боргу у розмірі 359 926,25 грн..

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми. У звязку з чим задоволенню підлягають вимоги про стягнення трьох процентів річних за період з 27.05.2008р. по 01.02.2009р. в сумі 5 538,99 грн.

З огляду на досліджені обставини справи, колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Чернівецької області від 28.04.09 у справі № 5/44 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Чернівецької області.

Головуючий-суддя Р. Марко

Суддя Т. Бонк

Суддя С. Бойко