Постанова № 43993107, 02.03.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/10155/11

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Панкеєвої В.А.,

при секретарі - Антощук Є.С,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" до ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 27.04.2011 р. та № НОМЕР_2 від 08.07.2011 р.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції № НОМЕР_2 від 08.07.2011 р. та № НОМЕР_1 від 27.04.2011 р. В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.08.2008 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 04.08.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт № 138/01-13/23/35904775 від 12.04.2011 р., на підставі якого винесено податкове повідомлення- рішення № НОМЕР_3 від 27.04.2011 р., яким позивачу збільшено грошове зобовязання по податку з прибутку підприємств на суму 547021,00 грн. за основним платежем та 136755 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Крім того, винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.04.2011 р., яким до позиваача застосовано штрафну санкцію за порушення п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181 в сумі 510,00 грн. За результатами розгляду первинної скарги рішенням Державної податкової адміністрації в Житомирській області № 14802/Б-С/25-009 від 08.07.2011 р. податкове повідомлення рішення № НОМЕР_3 від 27.04.2011 р. скасоване в частині збільшення грошового зобовязання в сумі 293076,00 грн. за основним платежем та 73269,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в іншій частині в сумі 317431 грн. (основний платіж 253945 грн., фінансова санкція 63486 грн.) залишено без змін, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.04.2011 р. залишено без змін. Відповідно до рішення Державної податкової адміністрації в Житомирській області позивачу направлено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 08.07.2011 р., яким збільшено згошове зобовязання з податку на прибуток на суму 253945,00 грн. за основним платежем та 63486,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач вважає протиправними та необгрунтованими висновки акту перевірки, оскільки подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємства підтверджується квитанціями про її відправлення, поштовими повідомленнями з підписами посадових осіб відповідача, що підтверджують прийняття звітності, копії поштових повідомлень про прийняття звітності були надані відповідачу під час перевірки. Висновки зроблені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, зроблені на підставі припущень, без обгрунтування порушення та посилання на первинні документи бухгалтерського обліку, а отже є незаконними.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі і просили їх задовльнити.

Представник відповідача позов не визнав, з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 міжрайонною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.08.2008 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 04.08.2008 р. по 31.12.2010 р. В ході перевірки встановлено порушення позивачем, в якому зазначено порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2010 р. на суму 12602035 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 547021,00 грн.; п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, із змінами і доповненнями, платником до складу податкового кредиту, включено суи податку, у зв'язку з придбанням товарів (надання послуг), які не пов'язані із господарською діяльністю в сумі 1611947 грн.; п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. за № 889-ІV, зі змінами та доповненнями за період перевірки з 04.08.2008 р. по 31.12.2010 р., донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 1500 грн.; п.2.3 Положення № 637 Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті" підприємством перевищено граничні обмеження на здійснення готівкових розрахунків в сумі 5150 грн.

За результатами перевірки складено акт № 138/01-13/23/35904775 від 12.04.2011 р., на підставі якого 27.04.2011 р. винесено податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено грошове зобовязання по податку на прибуток в сумі 547021,00 грн. за основним платежем та 136755 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № НОМЕР_1, яким до підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 грн. за порушення п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивачем вказані податкові повідомлення- рішення оскаржені в адміністративному порядку.

Так, за результатами розгляду первинних скарг рішенням Державної податкової адміністрації у Житомирській області № 14802/Б-С/25-009 від 08.07.2011 р. скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції № НОМЕР_3 від 27.04.2011 р. в частині збільшення грошового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 366345,00 грн. (основний платіж 253945,00 грн., фінансова санкція 63486,00 грн.) в іншій частині в сумі 317431 грн. (основний платіж 253945 грн., фінансова санкція 63486 грн.) залишено без змін та залишено без змін податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.04.2011 р.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації у Житомирській області ОСОБА_1 міжрайонною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 08.07.2011 р., яким відповідачу збільшено грошове зобовязання по податку на прибуток на суму 253945,00 грн. за основним платежем та 63486,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до рішення Державної податкової служби України № 1492/6/10-2215 від 22.09.2011 р. про результати розгляду повторної скарги податкові повідомлення-рішення № № НОМЕР_3, НОМЕР_1 від 27.04.2011 р. з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у Житомирській області від 08.07.2011 р. № 14802/Б-С/25-009, прийнятого за розглядом скарг (податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції № НОМЕР_2 від 08.07.2011 р.) залишено без змін.

Щодо податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.04.2011 р.

Відповідно до п.4-6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. N 984 (далі - Порядку) акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається зі змісту акту перевірки перевіряючі дійшли висновку про те, що позивач не подавав до податкового органу декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2009 р., І півріччя 2009 р., 9 місяців 2009 р., 2009 р. та 1 квартал 2010 р. та відповідно не декларувалось від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства (а.с.68 зв.).

Суд не може погодитись з таким висновком, виходячи з наступного.

Нормативно-правовим актом, який врегульовував питання подання звітності, на час виникнення спірних правовідносин, був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, із змінами і доповненнями, у відповідності до п.4.1.7. ст.4 якого платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з п.п.4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації несе оператор поштового зв'язку у порядку, передбаченому законодавством, при цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.5.2 розділу 5 Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Зазначаючи про неподання позивачем декларацій з податку на прибуток підприємства перевіряючими не вказано на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи декларація з податку на прибуток підприємства за 3 кв. 2009 р. була отримана відповідачем 26.11.2009 р. № 23747 (а.с.38), декларація з податку на прибуток підприємства за 2009 р. була відправлена позивачем ОСОБА_1 міжрайонній державній податковій інспекції 08.02.2010 р. та отримана останньою 09.02.2010 р.(а.с.41-44), декларація з податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2010 р. була відправлена позивачем ОСОБА_1 міжрайонній державній податковій інспекції 07.05.2010 р. та отримана останньою 12.05.2010 р. (а.с.46-49), декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 р. була відправлена позивачем до центрального рівня Державної податкової адміністрації України 09.02.2011 р. та отримана останньою 09.02.2010 р., згідно повідомлення документ прийнято на районному рівні (а.с.50-54), що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (рекомендованих) та квитанціями про відправлення.

Отже, вимоги закону щодо подання декларацій з податку на прибуток підприємства позивачем виконані, а тому суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.04.2011 р., яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в сумі 510,00 грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 08.07.2011 р.

Згідно ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, із змінами і доповненнями (далі - Закону) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1. ст.5 та п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З аналізу приведених вище положень Закону, суд приходить до висновку, що для визначення повноти нарахування податку на прибуток підприємств відповідач, під час перевірки, повинен був проаналізувати весь бухгалтерський облік позивача за перевіряємий період та чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи визначити суми скоригованого валового доходу та валових витрат позивача.

Згідно п.6.1 ст.6 Закону якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п.п. 54.3.1. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

У Додатку № 4 до акту перевірки «Узагальнений перелік документів, які були використані при проведенні перевірки», перевіряючі суцільним порядком перевірили оборотно-сальдові відомості по рахунках № 10, 15, 20, 28, 30, 361, 36, 70, 71, 79, що підтверджується підписами вищезгаданих посадових осіб.

Показники декларації за 2009 р. підтверджує додаток без номера до акту перевірки «Реєстр субєктів господарювання з якими ТОВ «Коростишівземінвест» перебував у господарських відносинах (в розрізі договорів) за період 01.01.2009 по 31.12.2009», який складений та підписаний самими перевіряючими.

Згідно наведеного вище Додатку, загальна сума доходу від продажу товарів, включаючи ПДВ склала 81 768,15 грн. Тобто, сума валового доходу за 2009 р. склала 68 140,13 грн. (81 768 ,15 мінус 20% ПДВ), саме ця сума задекларована позивачем в декларації за 2009 р. в рядку 01.1 «Дохід від продажу товарів (робіт, послуг)», а також ця сума відображена в оборотно-сальдових відомостях, які суцільним порядком перевірили представники ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції.

Показники декларації за 2010 р. підтверджує додаток без номера до Акту перевірки «Реєстр субєктів господарювання з якими ТОВ «Коростишівземінвест» перебував у господарських відносинах (в розрізі договорів) за період 01.01.2010 по 31.12.2010», складений та підписаний самими перевіряючими.

Згідно цього додатку загальна сума доходу від продажу товарів, включаючи ПДВ склала 3 831 647,63 грн. Тобто, сума валового доходу за 2010 р. склала 3 195 540 грн. (3 831 647,63 мінус 20% ПДВ ), саме ця сума задекларована позивачем в декларації за 2010 р. в рядку 01.1 «Дохід від продажу товарів».

Таким чином, сума валового доходу задекларована позивачем повністю відповідає даним бухгалтерського обліку, оборотно-сальдовим відомостям та даним Додатків до акту перевірки, який складений представниками податкового органу, що у повному обсязі спростовує твердження відповідача про заниження доходу на 717 875 грн.

Стосовно твердження ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції про завищення валових витрат задекларованих в рядку 04.9 декларації за 2010 р., суд зазначає наступне.

За підсумками діяльності в 2009 р. позивачем отримано збиток в розмірі 4 421 807 грн., яка задекларована в декларації про прибуток підприємства за 2009 р. в рядку 08.

Висновки викладені відповідачем в Акті перевірки про те, що підприємством завищено відємне значення обєкта оподаткування за 2009 р. на суму 4 397 711 грн., на переконання суду ґрунтується лише на твердженні податкової про те, що підприємством не подано декларацію про прибуток за 2009 р., і тому податкова не врахувала збитки 2009 р., що ураховуючи приведені вище норми права є неприпустимим та незаконним.

В порушення п.6.1 ст.6 Закону відповідачем не враховано відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток підприємств за 2009 р. в декларації за І квартал 2010 р., і як наслідок в деклараціях які подавалися позивачем за 2010 р.

При цьому відповідач зазначає, що декларація за І квартал 2010 р. не подавалась, а отже відємне значення не декларувалося, тому на думку суду, відповідач повинен був самостійно визначити відємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що у повному обсязі кореспондується з приписами п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

У п.п.3.1.1 акту перевірки зазначено, що підприємством занижено приріст балансової вартості запасів на суму 16 589 861,0 грн. в т.ч. по періодах:

- за 2009 р. 8 057 233 грн.;

- за 2010 р. 8 532 628 грн.

За таких обставин на думку Відповідача, у звязку з цим підприємством занижено валовий дохід.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Отже, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки з наступних підстав.

У Додатку № 4 до акту перевірки «Узагальнений перелік документів, які були використані при проведенні перевірки», перевіряючі суцільним порядком перевірили оборотно-сальдові відомості по рахунках № 10, 15, 20, 28, 30, 31, 361, 70, 71, 79, що підтверджується підписами вищезгаданих посадових осіб.

Відповідно до цих оборотно-сальдових відомостей загальна вартість запасів та незавершеного виробництва станом на 01 січня 2009 р. складала 0 грн., вартість запасів та незавершеного виробництва станом на 31.12.2009 р. склала 3 092 272 грн., що повністю відповідає показникам рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток за 2009 р. та відображено в додатку К1/1 Декларації за 2009 р., з них:

по рах.20 Виробничі запаси 184,2 тис.грн.

по рах.22 Малоцінні швидкозношувані предмети 4,9 тис.грн.

по рах.23 Незавершене виробництво 2 903,2 тис.грн.

Пунктом 1.43 статті 1 Закону визначено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» до запасів належать активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції.

Тобто, у випадку з позивачем ТОВ «Коростишівземінвест», який є сільськогосподарським підприємством, до запасів відносяться добрива, засоби захисту рослин, насіння, паливомастильні матеріали, насіння та інші матеріальні цінності, які споживаються в процесі виробництва. Не відносяться до запасів основні засоби, послуги, нематеріальні активи.

Що стосується незавершеного виробництва та готової продукції, суд зазначає, що п.5.9 ст.5 Закону закріплено, що витрати, пов'язані з виробництвом (перетворенням, зберіганням) запасів, у тому числі витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, тощо, у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості незавершеного виробництва та залишків готової продукції не враховуються.

Така правова позиція наведена в листі Державної податкової адміністрації України від 27.05.2005 № 4807/6/11-1116.

За таких обставин, підприємством включено до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів лише матеріальну складову незавершеного виробництва в сумі 2 903,188 тис.грн.

Тобто, загальна вартість запасів та незавершеного виробництва станом на 31.12.2009 р. склала 3 092 272 грн., що повністю відповідає показникам рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток за 2009 рік, Додатку К1/1 до декларації та підтверджується первинними документами, оборотно-сальдовими відомостями по відповідним рахункам.

Твердження Відповідача, що підприємством занижений показник валового доходу за 2009 р. в сумі 8 057 233 грн. у рядку 01.2 «приріст балансової вартості запасів» не підтверджується жодними первинними документами та будь-якими розрахунками (в акті перевірки відсутні посилання на те, які саме запаси підприємство не врахувало при обчисленні рядка 01.2 Декларації та якими документами це підтверджується).

Відповідно до Декларації з податку на прибуток за 2010 р. балансова вартість запасів станом на 31.12.2010 р. склала 10 294 252 грн., що відображено в додатку К1/1 Декларації за 2010 рік, з них:

по рах.20 Виробничі запаси 742,994 тис.грн.

по рах.22 Малоцінні швидкозношувані предмети 31,964 тис.грн.

по рах.112 Матеріальні цінності, що використовуються більше 365 календарних

днів та вартість яких не перевищує 1000 грн. 19,327 тис.грн.

по рах.23,211 Незавершене виробництво, поточні біологічні активи 5 573,1 тис.грн.

(лише сума матеріальної складової НЗВ та поточних біологічних активів).

по рах.27 Готова продукція 3 926,853 тис.грн.

(лише сума матеріальної складової ГП).

Загальна вартість запасів, готової продукції та незавершеного виробництва станом на 31.12.2010 р. склала 10 294 252 грн., що повністю відповідає показникам рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік, додатку К1/1 до декларації.

Оскільки станом на 01.01.2010 р. балансова вартість запасів складала 3 092 727 грн., а станом на 31.12.2010 балансова вартість запасів складала 10 294 252 грн., то різниця (приріст запасів) в сумі 7 201 980 грн. (10 294 252 грн. мінус 3 092 272 грн.) відповідно до п.5.9 ст.5 Закону позивачем була включена до складу валового доходу та відображена в рядку 01.2 Декларації за 2010 р.

Твердження відповідача, що підприємством занижений показник валового доходу за 2010 р. в сумі 8 532 628 грн. у рядку 01.2 «приріст балансової вартості запасів» не підтверджується жодними первинними документами, або будь-якими розрахунками (в акті перевірки відсутні посилання на те, які саме запаси підприємство не врахувало при обчисленні рядка 01.2 Декларації та якими документами це підтверджується).

Оскільки в акті перевірки не визначено по яким саме операціям та з якими контрагентами занижено валові витрати з придбання товарів, тому є не доказаним факт заниження валового доходу при здійсненні перерахунку балансової вартості запасів.

За таких обставин, суд вважає, що висновок перевіряючих про заниження валових доходів по стр.01.2 (приріст балансової вартості запасів) за 2009 та 2010 роки зроблений виключно на підставі хибного, непідтвердженого жодним документом, твердження про те, що підприємство занизило валові витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей в 2009 р.

На думку суду ОСОБА_1 міжрайонною державною податковою інспекцією не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, хоча відповідно до ч.2 ст.71 КАС України це є її обов'язком.

За таких обставин суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, сплачений судовий збір в розмірі 06,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням, підлягає відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 міжрайонної державної податкової інспекції № НОМЕР_1 від 27.04.2011 р. та № НОМЕР_2 від 08.07.2011 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" 06,80 грн. понесених судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:В.А. Панкеєва