Постанова № 43993103, 18.11.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/8880/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Панкеєвої В.А. ,

при секретарі - Антощук Є.С.,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська ювелірна фабрика "Золото України" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2011 р. № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та від 20.05.2011 р. № № НОМЕР_4, НОМЕР_5,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі від 04.03.2011 р. № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та від 20.05.2011 р. № № НОМЕР_4, НОМЕР_5. В обґрунтування позову зазначив, що Державною податковою інспекцією у м.Житомирі було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська ювелірна фабрика "Золото України" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ за січень 2009 р., що виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у період: грудні 2007 р. За результатами перевірки був складений акт № 550/23-2/35611132 від 14.02.2011 р., на підставі якого винесені податкові повідомлення рішення від 04.03.2011 р. № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 160692,00 грн., № НОМЕР_2, яким зменшено суму відємного значення податку на додану вартість на 166667, грн. та № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість на суму 2033 грн., в т.ч. за основним платежем 1355 грн. та 678 грн. за штрафними (фінансовим) санкціями. Відповідно до рішення Державної податкової адміністрації у Житомирській області № 10552/Л-С/25-009 від 17.05.2011 р., Державною податковою інспекцією у м.Житомирі внесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 20.05.2011 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 160692 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 215 грн. та № НОМЕР_4 від 20.05.2011 р., яким збільшено грошове зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на 1355 грн. та штрафними санкціями на 339,00 грн. В обґрунтування вимог зазначає, що вказані податкові повідомлення- рішення прийняті в супереч вимогам п.114,1 ст.114 та п.102.1 ст.102 ПК України. Крім того, позивач не погоджується з висновками акту перевірки про завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту за грудень 2007 р. та зменшенням бюджетного відшкодування за січень 2009 р. в розмірі 160692 грн.

Представник позивача позов підтримала в повному обсязі і просила його задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Житомирі було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська ювелірна фабрика "Золото України" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних періодів за січень 2009 р., що виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалися у період: грудень 2007 р.. За результатами перевірки складено акт № 550/23-2/35611132 від 14.02.2011 р., яким встановлено порушення позивачем, а саме: п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97 ВР (із змінами та доповненнями) платником завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту за грудень 2007 р. на 166667 грн. та п.1.8 ст.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшено бюджетне відшкодування за січень 2009 р. в розмірі 160692 грн. та дораховано суму податку в сумі 1355 грн. На підставі акту, були прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.03.2011 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 160692 грн. за січень 2009 р., № НОМЕР_2 від 04.03.2011 р., яким зменшено відємне значення податку на додану вартість в сумі 166667 грн. за грудень 2007 р. та № НОМЕР_3 від 04.03.2011 р., яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 1355 грн. та за штрафними санкціями 678 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Житомирській області № 10552/Л-С/25-009 від 17.05.2011 р. податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.03.2011 р. було залишено без змін в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 160692 грн. та додатково застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 215 грн.; залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011 р. № НОМЕР_2 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 166667 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011 р. № НОМЕР_3 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 339 грн., в іншій частині 1355 грн. грошового зобовязання з податку на додану вартість та 339 грн. штрафних (фінансових санкцій) залишено без змін. Відповідно до рішення Державної податкової адміністрації у Житомирській області та вимог Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. Державною податковою інспекцією у м.Житомирі винесено податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_5 від 20.05.2011 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в сумі 160692 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 215 грн. та № НОМЕР_4 від 20.05.2011 р., яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1355 грн. та 339 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Державної податкової адміністрації № 13527/6/25-0515 від 27.07.2011 р. податкові повідомлення-рішення від 04.03.2011 р. № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у Житомирській області від 17.05.2011 р. № 10552/Л-С/25-009, прийнятого за розглядами первинної скарги (податкові повідомлення-рішення від 20.05.2011 р. № НОМЕР_4, НОМЕР_5), без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно підпункту 15.1.1. пункту 15.1 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III, із змінами і доповненнями (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічні положення містить і Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п.114.1. ст.14 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним ст.102 цього Кодексу.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п.102.1. ст.102 ПК України).

Оскаржувані подакові повідомлення-рішення від 04.03.2011 р. № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 прийняті на підставі висновку контролюючого органу про невизнання в складі податкового кредиту грудня 2007 р. податку на додану вартість в розмірі 166667 грн., сплаченого в ціні придбаного приміщення.

Судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2007 р. подана позивачем 20.01.2008 р. (а.с.65), отже на момент складання податкових повідомлень-рішень від 04.03.2011 р. № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 закінчився встановлений п.114,1 ст.114 та п.102.1 ст.102 ПК України термін 1095 д.

Направлення на перевірку № 177 складено 07.02.2011 р., а тому на цей момент також минуло 1095 д., а тому податковий орган не мав права проводити перевірку за грудень 2007 р.

Відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, із змінами і доповненнями, (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закону), бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підпункту 7.3.1. пункту 7.3 статті 7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.1. пункту 7.7. ст.7 даного Закону).

Підпуктом 7.7.2. пункту 7.7. ст.7 Закону передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Встановлено, що за договром купівлі-продажу від 29.12.2007 р. приватне підприємство "АВЕСТ-А" продало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська ювелірна фабрика "Золото України" придбало у власність приміщення 3-го поверху адмінбудинку літ. "А-111", що знаходиться по вул.Льва Толстого, 1-а в м.Житомирі, загальною площею 189 кв. м за ціною 1 млн. грн., в т.ч. ПДВ 166666,67 грн., які продавець повністю отримав. За актом прийому-передачі майнових активів на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2007 р. реєстр. № 7638 вказане приміщення передане позивачу. Даний договір зареєстрований комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 14.01.2008 р. (а.с.39-41, 43).

Факт придбання приміщення підтверджується також податковою накладною № 29 від 29.12.2007 р. на суму 1 млн. грн., в т.ч. ПДВ 166666,67 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту грудня 2007 р. віднесено податкову накладну № 29 від 29.12.2007 р. на загальну суму 1 млн. грн., в т.ч. ПДВ 166667 грн., в якій неповністю зазначена номенклатура товару, а саме приміщення адмінбудинку (не вказана адреса приміщення, що придбається), в графі "Умови поставки" не зазначено дати договору згідно якого відбувається сама поставка. У платіжних дорученнях № 2 від 05.02.2008 р. на суму 500000 грн., № 3 від 08.02.2008 р. на суму 200000 грн., від 04.02.2008 р. на суму 300000 грн. "Призначення платежу" не зазначено номер договору та зазначена неповна назва об'єкту, що придбавався. Отже, на порушення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту віднесено суму 166667 грн., на підставі документів які оформлені неналежним чином та не містять відповідних реквізитів, таким чином, податковий кредит за грудень 2007 р. становить 0 грн.

Такий висновок є безпідставним, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається зі змісту вказаної податкової накладної в ній зазначено:

- порядковий номер податкової накладної - 29;

- дату виписування податкової накладної - 29.12.2007 р.;

- повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця) - приватне підприємство "АВЕСТ-А" та ТОВ "Житомирська ювелірна фабрика "Золото України" із зазначенням індивідуальних податкових номерів;

- місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість - продавець: м.Житомир, вул.Кафедральна,5а, к.106, покупець: м.Житомир, вул.1а-Партизанська,33;

- опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) - приміщення 3-го поверху адмінбудинку літ. "А-ІІІ" та кількість (обсяг, об'єм) - 1,00;

- повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

- ціну поставки без врахування податку - 1 млн. грн.;

- ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні - 166666,67 грн.;

- загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку - 1 млн. грн..

Податкова накладна продавця № 29 від 29.12.2007 р. відповідає вимогам підпункту 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону, оскільки містить всі обов'язкові реквізити.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону. Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з абзацом другим підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів. Недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Таким чином, на думку суду, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, незважаючи на те, що такі накладні могли мати незначні недоліки в заповненні, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.

Що стосується висновку відповідача про те, що у платіжних дорученнях у графі "Призначення платежу" не зазначено номер договору та зазначена неповна назва об'єкту, то даний висновок з роблений з порушенням п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, згідно якого, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків.

Зі змісту акту (стор. 6) вбачається, що останній не містить посилання на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків при заповненні платіжних доручень.

Крім того, договір купівлі-продажу від 29.12.2007 р. номеру взагалі не містить.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Доказів того, що продавець ПП "АВЕСТ-А" на момент укладення правочину (29.12.2007 р.) не було платником ПДВ відповідач не надав, хоча відповідно до ч.2 ст.71 КАС України це є його обов'язком.

Посилання відповідача в акті на те, що продавець за вказаним правочином - ПП "АВЕСТ-А" перебуває у 21 стані (ліквідаційна процедура за рішенням суду), на даний час відносно директора ОСОБА_1 СВ ПМ ДПА у Житомирській області порушено кримінальну справу та на те, що вказане підприємство мало фінансово-господарські відносини з ПП "Слад", яке в свою чергу мало взаємовідносини з ТОВ "БІ ТЕК", державну реєстрацію якого скасовано на підставі рішення суду з моменту реєстрації підприємства є також безпідставним, оскільки останні ніяким чином не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Крім того, ухвалення судом рішення про припинення юридичної особи платника податку на додану вартість, у тому числі у звязку з недійсністю його установчих документів, не означає автоматичної втрати такою особою статусу платника податку на додану вартість та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ст.10 Закону та ст. ст.1 і 4 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Посилання представника відповідача про те, що здача позивачем в оренду вказаного придбаного приміщення не пов'язана з господарською діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська ювелірна фабрика "Золото України", оскільки згідно ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців видами діяльності товариства є лише роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами, виробництво ювелірних виробів, оптова торгівля золотом та іншим дорогоцінними металами суд не приймає до уваги, оскільки, як встановлено судом, акт перевірки № 550/23-2/35611132 від 14.02.2011 р. не містить висновків з цього питання.

Оскільки придбане товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська ювелірна фабрика "Золото України" приміщення підтверджено податковою накладною, тому позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму 166667 грн., що є підставою для задоволення позову та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, сплачений судовий збір в розмірі 17 грн., що підтверджується квитанцією та платіжним дорученням підлягає відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.03.2011 р. № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та від 20.05.2011 р. № № 0000482304,0000472304.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська ювелірна фабрика "Золото України" 17,00 грн. понесених судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:В.А. Панкеєва