Єдиний державний реєстр судових рішень ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.07.09Справа №2а-6275/09/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді
Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу
за позовом Закрите акціонерне товариство "Сімкомунсервіс"
до Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників:
позивача - Елєонська В.І., довіреність від01.07.2009 №111;
відповідача Тарасенко О.В., довіреність від 23.07.2008 №87/10-0;
Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 10.03.2009 №0008661703/0 про нарахування штрафу у розмірі 20% за платежем з податку з власників наземних транспортних засобів та самохідних машин і механізмів у сумі 10944,75 грн., від 10.03.2009 №0008671703/0 про нарахування штрафу у розмірі 10% за платежем з податку з власників наземних транспортних засобів та самохідних машин і механізмів у сумі 657,72 грн., від 10.03.2009 №0008651703/0 про нарахування штрафу у розмірі 50% за платежем податку з власників наземних транспортних засобів та самохідних машин і механізмів у сумі3449,62 грн.
Відповідач проти позову заперечує за підставами, що викладені у запереченнях на позов від 07.07.2009.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» є об'єктами оподаткування.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується: юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.
Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.
Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року N 2181-III, із змінами та доповненнями (надалі Закон 2181).
02.03.2009 працівниками ДПІ в м.Сімферополі була проведена невиїздна документальна перевірка своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів до бюджету.
02.03.2009 відповідачем складений акт №2057/17-3/13778729/63 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів до бюджету. Перевіркою встановлена несвоєчасність сплати податку з власників транспортних засобів за період з 30.03.2001 по 14.04.2005.
На підставі акту перевірки на адресу позивача спрямовані податкові повідомлення-рішення від 10.03.2009 №0008661703/0 про нарахування штрафу у розмірі 20% за платежем з податку з власників наземних транспортних засобів та самохідних машин і механізмів у сумі 10944,75 грн., від 10.03.2009 №0008671703/0 про нарахування штрафу у розмірі 10% за платежем з податку з власників наземних транспортних засобів та самохідних машин і механізмів у сумі 657,72 грн., від 10.03.2009 №0008651703/0 про нарахування штрафу у розмірі 50% за платежем податку з власників наземних транспортних засобів та самохідних машин і механізмів у сумі3449,62 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2001 між позивачем та відповідачем був укладений акт звірки розрахунків з бюджетом станом на 15.06.2006 з податку з власників транспортних засобів за яким вбачається наявність недоїмки у сумі 1446,27грн. (а.с.63). Згідно акту звірки від 31.07.2001 (а.с.64) встановлена недоїмка у розмірі 1446,27 грн. та пеня у сумі 2196,73 грн.
16.05.2005 відповідач звернувся до Господарського суду АР Крим із заявою про відкриття провадження по справі про визнання ЗАТ «Сімкомунсервіс» банкрутом. До суми грошової вимоги 815992,33 грн. надійшла ї сума недоїмки з податку з власників транспортних засобів у сумі 2739,24 грн., та пені 12,33 грн., яка визначена кредитором станом на день звернення до суду.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 16.06.2005 до позивача застосована судова процедура банкрутства розпорядження майном боржника, визначена грошова вимога ініціюючого кредитора у розмірі 815992,33 грн.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 21.12.2005 по справі №2-8/8860-2005 до боржника застосована процедура банкрутства санація строком на 12 місяців. Ухвалою від 07.08.2006 затверджений план санації ЗАТ «Сімкомунсервіс». Процедуру санації продовжено до 19.06.2008. Керуючий санацією звернувся до суду та надав протокол збору комітету кредиторів від 17.06.2008 про погашення заборгованості з текучих зобовязань та про припинення провадження по справі про визначення ЗАТ «Сімкомунсервіс» банкрутом. Ухвалою від 19.06.2008 провадження по справі припинено.
Як вбачається з наданих матеріалів: акту перевірки від 02.03.2009, копій платіжних доручень (а.с.27-62) недоїмка з податку була погашена цілком станом на 30.05.2005. 15.06.2005 між позивачем та відповідачем був укладений акт звірки розрахунків з бюджетом станом на 15.06.2006 з податку з власників транспортних засобів, за яким вбачається наявність недоїмки у сумі 583,58 грн. (а.с.23). Згідно акту звірки від 23.03.2005 (а.с.24) встановлено нарахування податку за поточний рік у розмірі 3358,00 грн. недоїмка відсутня.
Відповідно до п.17.1.7. ст.17 Закону 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 №110, зареєстрованим в Мінюсті України 23.03.2001 за №268/5459, затверджена Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби. Згідно п.6.1.7. Інструкції передбачено складення податкового повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (зі змінами та доповненнями).
Повідомлення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів повідомлення про застосування штрафу приймається у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) за цей період податкового боргу.
2) при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів повідомлення про застосування штрафу приймається у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) за цей період податкового боргу.
3) при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, повідомлення приймається у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) податкового боргу.
Таким чином вбачається, що відповідно до Інструкції, якою повинен керуватися відповідач, встановлений строк складення повідомлення про нарахування штрафних санкцій тобто наступний день після сплати заборгованості відповідно до терміну прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення, у встановлений термін про стягнення штрафних санкцій з позивача, складені та спрямовані на його адресу не були.
Відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону 2181, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином податковий орган не мав законних підстав для проведення перевірки позивача за період з 2000-2005 років, у зв'язку зі спливом строку давності, а також застосовувати до позивача штрафні санкції.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності його дій.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у м.Сімферополі від 10.03.2009 №0008661703/0 про нарахування штрафу у розмірі 20% за платежем з податку з власників наземних транспортних засобів та самохідних машин і механізмів у сумі 10944,75 грн., від 10.03.2009 №0008671703/0 про нарахування штрафу у розмірі 10% за платежем з податку з власників наземних транспортних засобів та самохідних машин і механізмів у сумі 657,72 грн., від 10.03.2009 №0008651703/0 про нарахування штрафу у розмірі 50% за платежем податку з власників наземних транспортних засобів та самохідних машин і механізмів у сумі3449,62 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. З урахуванням викладеного, з метою повного та всебічного захисту прав позивача суд вказує про протиправність податкових повідомлень-рішень, яка полягає у невідповідності іншому правовому акту з вищою юридичною силою, та про скасування вказаних повідомлень-рішень, оскільки мова їде про правові акті індивідуальної дії.
Частиною 1 ст.94 КАС України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.
Постанова складена у повному обсязі 31.07.2009.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити.
2. Визнати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про нарахування Закритому акціонерному товариству «Сімкомунсервіс» штрафів за платежем з податку з власників наземних транспортних засобів та самохідних машин і механізмів від 10.03.2009 №0008661703/0 про нарахування штрафу у розмірі 20% у сумі 10944,75 грн., від 10.03.2009 №0008671703/0 про нарахування штрафу у розмірі 10% у сумі 657,72 грн., від 10.03.2009 №0008651703/0 про нарахування штрафу у розмірі 50% у сумі3449,62 грн. протиправними та скасувати.
3. Стягнути на користь Закритого акціонерного товариства «Сімкомунсервіс» (95000, м.Сімферополь, пр.Кірова, 52) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Цикуренко А.С.
Судове рішення № 4399197, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 27.07.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6275/09/9/0170. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: