Рішення № 43991466, 30.04.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2015 р. Справа№ 914/927/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі: Львівської міської ради в особі: Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» (м. Львів)

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Рембуд» (м. Львів)

про: стягнення 12054,52 грн. суми основного боргу, 286,67 грн. - пені, 30,71 грн. - 3% річних, 289,31 грн. інфляційних збитків

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від прокурора: Шевчук В.В. - прокурор відділу прокуратури Львівської області, посвідчення № 027882 від 30.07.2014 р.

від позивача: Терех-Лагодюк О.М. - довіреність № 212/10 від 28.01.2015 року.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі: Львівської міської ради в особі: Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» (м. Львів) до Львівського комунального підприємства «Рембуд» (м. Львів) про стягнення 12054,52 грн. суми основного боргу, 286,67 грн. - пені, 30,71 грн. - 3% річних, 289,31 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.03.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 08.04.2015 року. Ухвалою суду від 08.04.2015 року розгляд справи відкладено до 16.04.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 16.04.2015 року розгляд справи відкладено до 23.04.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 23.04.2015 року розгляд справи відкладено до 30.04.2015 року, в зв'язку з відсутністю прокурора та для надання доказів.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.03.2015 року, про відкладення від 08.04.2015 року, від 16.04.2015 року, від 23.04.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.03.2015 року, про відкладення від 08.04.2015 року, від 16.04.2015 року, від 23.04.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

28.04.2015 року за вх. № 17475/15 позивач подав додаткові пояснення по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.03.2015 року, про відкладення від 08.04.2015 року, від 16.04.2015 року, від 23.04.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить підпис повноважного представника на бланку оголошення про відкладення розгляду справи на 30.04.2015 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

16.04.2015 року за вх. № 15660/15 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

23.04.2015 року за вх. № 17044/15 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги щодо стягнення 12054,52 грн. суми основного боргу, 286,67 грн. - пені, 30,71 грн. - 3% річних, 289,31 грн. інфляційних збитків визнав повністю, однак, просить суд розтермінувати виконання судового рішення протягом шести місяців шляхом оплати рівними частинами щомісячно.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 30.04.2015 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, за результатами розгляду звернення позивача, прокуратурою Залізничного району м. Львова виявлено порушення з боку відповідача, що виразилось у невиконанні договірних зобов'язань перед постачальницькою організацією ЛКП «Залізничнетеплоенерго».

Прокурор зазначає, що між ЛКП «Рембуд» (надалі - відповідач) та ЛКП «Залізничнетеплоенерго» (надалі - позивач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1485 від 01.10.2003 року (надалі - Договір).

Прокурор наголошує, що, відповідно до п. п. 6.3 зазначеного Договору, споживач до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації - позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії. Однак, всупереч умовам договору, відповідач з 01.12.2014 року по 01.03.2015 року не здійснював розрахунки з позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаним договором у розмірі 12054 грн. 52 коп.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Прокурор зазначає, що за невиконання грошових зобов'язань перед позивачем, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу. Відповідно до розрахунку, інфляційна сума становить 289 грн. 31 коп. Окрім того, підлягає нарахуванню 3% річних від простроченої суми, що становить 30 грн. 71 коп.

Прокурор наголошує, що, відповідно до п. 7.2.3 вказаного Договору, відповідачу нарахована пеня за несвоєчасне виконання розрахунків за виконані роботи у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. На момент подання позовної заяви, розмір пені становить 286 грн. 67 коп.

Таким чином, на думку прокурора, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 12661,21 грн.

У своїх поясненнях позивач заперечує проти розстрочки виконання рішення, оскільки на даний час ЛКП "Залізничнетеплоенерго" перебуває у надзвичайно складному фінансовому становищі. Підприємство заборгувало 38 мільйонів гривень за спожитий природній газ. Така ситуація пов'язана зі злісною несплатою споживачами за надані підприємством послуги теплопостачання.

Окрім цього, на думку позивача, відповідач не надав доказів наявності виняткового випадку або обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання зобов'язань перед ЛКП "Залізничнетеплоенерго".

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов подав, в якому позовні вимоги щодо стягнення 12054,52 грн. суми основного боргу, 286,67 грн. - пені, 30,71 грн. - 3% річних, 289,31 грн. інфляційних збитків визнав повністю, однак, просить суд розтермінувати виконання судового рішення протягом шести місяців шляхом оплати рівними частинами щомісячно.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до положень Ухвали Львівської міської ради №567 від 22.02.2007 року (Далі - Ухвала), ЛКП «Залізничнетеплоенерго» віднесено до господарських організацій, що належать до комунальної власності м. Львова, за галуззю «Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води». Відповідно до Додатку 2 Ухвали, 30 % прибутку позивача підлягає зарахуванню до загального бюджету м. Львова. Відтак, невиконання відповідачем зобов'язань зумовлює ненадходження коштів у місцевий бюджет м. Львова, а, відповідно, завдає шкоди державним інтересам в цілому.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Право на звернення прокурора до господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 2 ГПК України.

Враховуючи те, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави або в чому існує загроза інтересам держави з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов.

Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» організоване, засноване і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності, надання послуг проводить за встановленими, відповідно до чинного законодавства, тарифами. Доходи позивача становлять суттєве джерело надходжень як у місцевий бюджет, так і у бюджет України у вигляді своєчасної сплати податків, внесків до Пенсійного фонду, а також інших обов'язкових платежів. Несвоєчасне виконання умов Договору контрагентами призводить до зменшення фінансових надходжень у бюджети різних рівнів, що веде до заподіяння шкоди інтересам Держави.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів господарювання, яку закріплено в законах та інших нормативно-правових актах.

У відповідності до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. У вказаній статті також передбачено, що однією із форм представництва прокурором є звернення до суду з позовами.

Окрім того, позивач не звільнений від сплати судового збору, а відтак, з метою заощадження комунальних коштів та компенсації витрат до місцевого бюджету, прокурор здійснює представництво інтересів Держави в особі Львівської міської ради в особі ЛКП «Залізничнетеплоенерго». Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, за результатами розгляду звернення позивача, прокуратурою Залізничного району м. Львова виявлено порушення з боку відповідача, що виразилось у невиконанні договірних зобов'язань перед постачальницькою організацією - ЛКП «Залізничнетеплоенерго».

Між ЛКП «Рембуд» (надалі - відповідач) та ЛКП «Залізничнетеплоенерго» (надалі - позивач) укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1485 від 01.10.2003 року (надалі - Договір).

Судом встановлено, що, відповідно до п. п. 6.3 зазначеного Договору, споживач до 25 числа місяця, наступного за звітним сплачує енергопостачальній організації - позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії. Однак, всупереч умовам Договору, відповідач з 01.12.2014 року по 01.03.2015 року не здійснював розрахунки з позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаним договором у розмірі 12054 грн 52 коп.

За невиконання грошових зобов'язань перед позивачем, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу. Відповідно до розрахунку, сума втрат від інфляціїстановить 289 грн. 31 коп. Окрім того, підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми, що становить 30 грн. 71 коп.

Відповідно до п. 7.2.3 вказаного Договору, відповідачу нарахована пеня за несвоєчасне виконання розрахунків за виконані роботи у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. На момент подання позовної заяви, розмір пені становить 286 грн. 67 коп.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, відзив на позов подав, в якому позовні вимоги щодо стягнення 12054,52 грн. суми основного боргу, 286,67 грн. - пені, 30,71 грн. - 3% річних, 289,31 грн. інфляційних втрат визнав повністю, однак, просить суд розтермінувати виконання судового рішення протягом шести місяців шляхом оплати рівними частинами щомісячно.

Отже, судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 12054,52 грн. суми основного боргу, 286,67 грн. - пені, 30,71 грн. - 3% річних, 289,31 грн. інфляційних втрат.

У своїх поясненнях позивач заперечує проти розстрочки виконання рішення, оскільки на даний час ЛКП "Залізничнетеплоенерго" перебуває у надзвичайно складному фінансовому становищі. Підприємство заборгувало 38 мільйонів гривень за спожитий природній газ. Така ситуація пов'язана зі злісною несплатою споживачами за надані підприємством послуги теплопостачання. Окрім цього, відповідач не надав доказів наявності виняткового випадку або обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання зобов'язань перед ЛКП "Залізничнетеплоенерго", що потребує розстрочення виконання судового рішення саме на шість місяців.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, а також враховуючи те, що позивач подав обґрунтування правової позиції, в якому заперечує проти розстрочення на строк, що зазначений у заяві відповідача, суд прийшов до висновку, що, з метою надання можливості добровільного виконання відповідачем судового рішення, з урахуванням фінансового становища відповідача, необхідно розстрочити виконання рішення суду протягом трьох місяців шляхом оплати рівними частинами щомісячно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не заперечив та не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги визнав повністю, суд прийшов до висновку, що позов Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі: Львівської міської ради в особі: Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» (м. Львів) до Львівського комунального підприємства «Рембуд» (м. Львів) про стягнення 12054,52 грн. суми основного боргу, 286,67 грн. - пені, 30,71 грн. - 3% річних, 289,31 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Рембуд» (79000, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 20775826, р/р 2600500012488 в ЛОФ АК УСБ, МФО 325019) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а, код ЄДРПОУ 20784943, р/р 26001709049713 а АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) суму основного бору у розмірі 12054,52 грн., 286,67 грн. - пені, 30,71 грн. - 3% річних, 289,31 грн. інфляційних втрат шляхом стягнення заборгованості протягом трьох місяців у таких розмірах:

- до 31 травня 2015 року - 4220,40 грн.

- до 30 червня 2015 року - 4220,40 грн.

- до 31 липня 2015 року - 4220,41 грн.

3. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Рембуд» (79000, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 20775826, р/р 2600500012488 в ЛОФ АК УСБ, МФО 325019) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.05.2015 року