Рішення № 43991124, 05.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/35/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2015 Справа № 908/1556/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Котелевський К.В., дов. б/н від 16.02.2015р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Кранкомплект", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ

про стягнення 38 830, 31грн.

ВСТАНОВИВ:

11.03.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Кранкомплект" до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення 36485, 62грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 10.07.2013р. між сторонами укладено договір поставки № 15/854, згідно з яким ТОВ "Завод Кранкомплект" зобов'язався передати у власність ПАТ "Енергомашспецсталь", а останній зобов'язався прийняти та оплати продукцію, зазначену у специфікації № 1. Позивач відвантажив товар на загальну суму 109824 грн., проте відповідач, в порушення умов договору частково оплатив отриману продукцію, несплачена сума складає 32947,20 грн., на які позивачем відповідно до п. 10.5 договору нараховано пеню в розмірі 3240,55 грн. та 3 % річних в сумі 297,87 грн.

11.03.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 11.03.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/1556/15-г та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/35/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 21.04.2015 о/об 12 год. 00 хв.

15.04.2015р. через канцелярію господарського суду відповідачем надано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю з'явитись в дане судове засідання, а також надано документи для долучення до матеріалів справи.

21.04.2015р. в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а також надав документи для долучення до матеріалів справи.

В судове засідання 21.04.2015р. представник відповідач не з'явився, відзив не надав.

Ухвалою від 21.04.2015р. розгляд справи відкладено на 05.05.2015р.

29.04.2015р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що договором та специфікацією № 1 постачальник мав передати покупцю товар на загальну суму 208020 грн., проте поставив товар лише на 109824 грн., а також не надав рахунок на поставлений товар. Відповідач вважає, що не поставка всієї продукції по специфікації № 1 та ненадання позивачем рахунка свідчить про ненастання факту поставки продукції, а отже, й ненастання у відповідача зобов'язань по сплаті продукції. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

05.05.2015 р. через канцелярію господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній збільшив період нарахування пені та 3 % річних, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 38830,31 грн., з яких: основний борг за поставлений товар в розмірі 32947,20 грн.; 446,82 - 3% річних; 5436,29 грн. пені.

Відповідно до ст. 22 ГПК України заява позивача про збільшення позовних вимог задоволена. Судом розглядається справа з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 09.04.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахування збільшення позовних вимог на підставах, викладених в позові та просить суд стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар в розмірі 32947,20 грн.; 446,82 - 3% річних; 5436,29 грн. пені та судовий збір в розмірі 1827 грн.

В судове засідання 05.05.2015р. представник відповідача вдруге не з'явився. Витребувані судом документи не надіслав. Причини неявки суду невідомі.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України та за заявою представника позивача - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 05.05.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

10.07.2013 р. між ТОВ "Завод Кранкомплект" (далі - постачальник) та ПАТ "Енергомашспецсталь" (далі - покупець) було укладено договір поставки № 15/854.

Згідно з п. 1.1 договору постачальник передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує продукцію, загальну кількість, одиницю виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник зазначені у Специфікації № 1, додатках № 1, № 2.

Постачальник зобов'язаний поставити продукцію в строк, зазначений в Специфікації № 1, який, з урахуванням протоколу розбіжностей від 07.10.2013р. складає:

- обмежувач вантажопід'ємності по ТЗ № 09А/104 - 60 робочих днів з моменту оплати 50 %

- система дистанційного управління СДУ - ЕЗ 3683-01- 60 робочих днів з моменту оплати 50 %

Датою фактичної поставки продукції вважається дата її вручення покупцю або отримувачу з доданим пакетом документів (п. 5.2 договору)

Відповідно до видаткової накладної №З-00000097 від 18.11.2014р. позивачем було передано систему дистанційного керування СДУ - Е3683-01 на суму 109824 грн.

Товар прийнятий уповноваженою особою покупця на підставі довіреності № 2381 від 13.11.2014р. без заперечень та зауважень, що підтверджується підписом на видатковій накладній.

Відповідно до п. 9.1 договору оплата проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України.

Покупець проводить 10% передплату від загальної суми договору протягом 5-и календарних днів з дня підписання договору та отримання рахунку (п. 9.3 договору)

Покупець проводить 50% оплату протягом 2-х банківських днів після підписання та надання «акта передачі документації» (п. 9.4 договору)

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ "Енергомашспецсталь" 13.11.2013р. було перераховано 10982,40 грн. та 04.09.2014р. - 54912 грн. оплати відповідно до п. 9.3, 9.4 договору.

Пунктом 9.5 договору встановлено, що покупець проводить 30 % оплату протягом 2 банківських днів по факту поставки обладнання в обсязі, згідно специфікації № 1 додатку № 1 до договору, та отримання рахунку.

Як вже було встановлено вище, товар постачальником був переданий покупцю 18.11.2014р. , отже до 21.11.2014р. покупець мав сплатити 30 % вартості поставленого товару, а саме 32947,20 грн.

В судовому засіданні 05.05.2015р. представник позивача пояснив, що 18.11.2014р. ним було надано відповідачу рахунок на сплату поставленого товару. Оскільки останній заперечував переданого йому рахунку разом із накладною на товар, позивачем 17.02.2015р. повторно був виставлений рахунок, в якому зазначено, що оплата по рахунку становить 30% в сумі 32947,20 грн., згідно п.п. 9.5 договору № 15/854 від 10.07.2013р. Вказаний рахунок був направлений відповідачу 18.02.2015р., про що свідчать опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек, копії яких є в матеріалах справи.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність у нього рахунку є безпідставними.

Відповідач своїх зобов'язань не виконав, оплату 30 % вартості поставленого товару не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість зі сплати за товар в сумі 32947,20 грн.

На адресу відповідача позивачем була направлена претензія вих. № 101 від 17.12.2014р., в якій позивач повідомляє відповідача про наявну суму основної заборгованості в розмірі 32947,20 грн., на які ним нараховані 856,53 грн. пені та 70,41 грн. 3% річних та просить погасити заборгованість в загальній сумі 33874,24 грн., а також попереджає, що у разі несплати суми заборгованості ТОВ "Завод Кранкомплект" змушене буде звернутися до суду для стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, з покладанням на ПАТ "Енергомашспецсталь" всіх судових витрат, в тому числі й оплату послуг адвоката.

Претензія відповідачем залишена без відповіді, оплата не здійснена, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості по оплаті 30 % вартості поставленого товару в розмірі 32947,20 грн. ПАТ "Енергомашспецсталь" перед ТОВ "Завод Кранкомплект" підтверджений належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи, поясненнями представника позивача в судовому засіданні.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 32947,20 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що договором та специфікацією № 1 постачальник мав передати покупцю товар на загальну суму 208020 грн., проте поставив товар лише на 109824 грн., а тому у відповідача відсутні зобов'язання по сплаті продукції судом не приймаються, виходячи з наступного.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір 15/854 від 10.07.2013р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Істотними для договору поставки є умови щодо предмету, кількості, асортименту та якості товару, що вбачається із змісту ст.ст. 266, 268 ЦК України.

В даному випадку, договір визначає загальні умови поставки товару. Умови щодо предмету договору, якості товару, порядку оплати та строку дії договору узгоджено сторонами в розділах 1, 3, 9 та 13 договору та специфікацією № 1 від 15.07.2013р.

За змістом пункту 9.5 договору покупець проводить 30 % оплату протягом 2 банківських днів по факту поставки обладнання.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що датою фактичної поставки продукції вважається дата її вручення покупцю або отримувачу

В даному випадку, видаткова накладна № З-00000097 від18.11.2014р. яка міститься в матеріалах справи, має підписи уповноважених представників сторін та засвідчена печатками обох підприємств. Будь-яких заперечень або зауважень щодо поставки товару не в повному обсязі, вказана видаткова накладна не містить.

При цьому суд відзнначає, що протягом всього часу з моменту отримання товару і до звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач жодного разу не висловлював претензій позивачу щодо недопоставки товару.

Представник відповідача у своєму відзиві не спростував та не заперечив факт отримання товару від позивача.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що товар за договором був поставлений позивачем у відповідності до його умов.

Як вже зазначалось, статті 712 та 692 ЦК України до обов'язків покупця, зокрема, відносять оплату товару після отримання його від продавця, якщо інше не встановлено законом або договором. Факт отримання товару за договором підтверджений матеріалами справи.

Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обов'язку щодо належного виконання умов договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 10.5 договору, у разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Оплата 30 % вартості поставленого товару повинна була бути здійснена протягом 2 банківських днів з моменту поставки товару (додаток № 3 до договору № 15/854 від 10.07.2013р.).

Дата поставки відображена в видатковій накладній та є 18.11.2014р., тобто товар мав бути оплачений до 20.11.2014р. включно.

Оскільки оплата 30 % вартості поставленого товару у визначений термін здійснена не була, згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, позивачем була нарахована пеня за період з 21.11.2014р. по 04.05.2015р. в загальному розмірі 5436,29 грн.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що пеня нарахована вірно.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивачем правомірно була нарахована пеня в розмірі 5436,29 грн., яка задовольняється судом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахована позивачем сума 3 % річних за період з 21.11.2014р. по 04.05.2015р. складає 446,82 грн.

Суд зазначає, що право вимоги про сплату 3% річних є правовими наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання, способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті 30 % вартості поставленого товару за договором поставки № 15/854 від 10.07.2013 р., то вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 32947,20 грн., 3 процентів річних в сумі 446,82 грн., пені в розмірі 5436,29 грн., нарахування яких перевірені судом, суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача, в повному обсязі, в розмірі 1827 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", 84306 Донецька область м. Краматорськ код ЄДРПОУ 00210602 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Кранкомплект" 69096 м. Запоріжжя вул. Північне шосе, 4 оф. 313 код ЄДРПОУ 37647946 основний борг в розмірі 32947 (тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок сім) грн. 20 коп., 3 процентів річних в сумі 446 (чотириста сорок шість) грн. 82 коп., пеню в розмірі 5436 (п'ять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 29 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 06.05.2015 р.

Суддя О.А. Топчій