Рішення № 43991076, 28.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/41/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015 Справа № 908/1366/15-г

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (04073, м. Київ, пр-т Московський, буд. 9)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, м. Донецьк, пр-т Ілліча, буд. 100; поштова адреса: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5)

про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування", м. Київ звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", м. Донецьк страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 22286,55 грн.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на наступні обставини.

16.10.2012 року між ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» та Загребельною О.А було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0397812.062, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб «Реugeot 308». реєстраційний № АН 8059 НС.

23.08.2013 року в м. Донецьк на проспекті Ленінський, трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ІVЕСО» державний реєстраційний № АН 0023 ІЕ під керуванням Малова І.Л., автомобіля «Volkswagen» державний реєстраційний № АН 0320 АХ та автомобіля «Реugeot 308» реєстраційний № АН 8059 НС. Відповідно до довідки ДАІ матеріали справи про адміністративне правопорушення по факту ДТП, були направлені для прийняття рішення стосовно громадянина Малова І.Л. в Кіровський районний суд м. Донецька, який в свою чергу визнав останнього винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. 27.08.2013р.

Загребельна О.А. звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» із Заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, яка мала місце 23.08.2013 р. в м. Донецьк. Оскільки даний випадок є страховим, за Договором добровільного страхування № 046.0397812.062, страховиком вищевказана Заява була прийнята та були здійснені дії по встановленню всіх обставин події, визначенню розміру збитку та виплаті страхового відшкодування. Так ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» па підставі Акту виконаних робіт № ТО-13-13463, враховуючи Висновок автотоварознавчого дослідження № 186-060913-у та інших зібраних по справі документів, враховуючи умови Договору добровільного страхування, здійснила виплату страхового відшкодування, у розмірі 22286,55 грн. Позивач відзначає, що відповідно до ст. 27 ЗУ "Про страхування", після виплати страхового відшкодування Страхувальнику, до Страховика (позивача) перейшло право вимоги до відповідальної особи в порядку регресу. Зауважує, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ІVЕСО» реєстраційний № АН 0023 ІЕ під керуванням Малова І.Л., на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «УАСК «АСКА» за полісом АВ/4355964. Посилаючись на положення статей 611,993 Цивільного кодексу України, ст. 175, 193 ГК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1366/15-г, розгляд якої призначено на 07.04.2015 р.

Ухвалою господарського суду від 07.04.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 28.04.2015 р.

20.04.2015 р. на адресу суду надійшло повторне клопотання відповідача про витребування у позивача: читабельну та повну копію договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 049.0397812.062; належним чином оформлені платіжні доруче ння (чи інші документи), які підтверджують сплату страхувальником (Загребельною О.А.) страхових премій по договору страхування та які підтверджують чинність вказаного договору на момент ДТП. Також, відповідач просив зобов'язати позивача надіслати відповідачу вказані документи на адресу: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5; перенести розгляд справи на іншу дату.

Розглянувши клопотання відповідача, суд залишив його без задоволення оскільки, по-перше, аналогічне клопотання відповідача вже було задоволено судом і вказані відповідачем документи вже були витребувані ухвалою господарського суду від 07.04.2015 р. та були надані позивачем до матеріалів справи. По-друге, представник відповідача двічі не з'явився на виклик суду у судові засідання 07.04.2015 р. та 28.04.2015 р. та не скористався наданим йому ст.22 ГПК України процесуальним правом на ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. В даному випадку, суд вважає, що неявка представника відповідача, повідомленого належним чином про час та місце судового розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні.

Згідно зі ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

В даному випадку, відповідач є юридичною особою і у разі зайнятості одного зі своїх працівників, мав право направити іншого повноважного представника для участі в судовому засіданні 28.04.2015 р. для представництва своїх інтересів або керівника. Відповідач не підтвердив факту неможливості явки свого представника до господарського суду.

Крім того, господарський суд обмежений визначеним ст. 69 ГПК України двохмісячним строком розгляду справи, внаслідок чого суд позбавлений можливості повторно відкласти розгляд справи, оскільки процесуальний строк у справі № 908/1366/15-г закінчується 03.05.2015р.

З огляду на викладені обставини клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення.

Відповідач - у письмовому відзиві проти позову заперечив. Зокрема, посилаючись на ст. ст. 509, 512 та 993 Цивільного кодексу України, відповідач вважає, що у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача. На думку відповідача, вказані правовідносини за своєю природою є заміною кредитора у зобов'язанні, що передбачено п. 4 ст. 512 Цивільного кодексу України. Таким чином, до позивача, у зв'язку з тим, що відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, перейшли права в обсязі, належному первісному кредитору (потерпілому в ДТП). Також, вважає, що всі заявлені вимоги позивача мають бути розглянуті у відповідності до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Статтею 32 та статтею 37 Закону передбачені випадки, коли шкода не відшкодовується та підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Згідно з підпунктом 37.1.4. пункту 37.1 ст. 37 Закону, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки дорожньо-транспортна пригода (страхова подія) сталася 23.08.2013 року, а позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення страхового відшкодування 27.02.2015 року, тобто більше як через рік з моменту ДТП, та до подання позову до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування не звертався, відповідач не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача. Посилаючись на вищевикладене, у задоволенні позову просить відмовити. При цьому, у своєму відзиві відповідач просить розгляд справи здійснити за відсутності його представника.

Позивач свого представника в судове засідання 28.04.2015 р. не направив, натомість, надіслав письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Із урахуванням факту повідомлення обох сторін про час і місце судового розгляду справи в судовому засіданні 28.04.2015р., в судовому засіданні 28.04.2015 р. прийнято і проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд знаходить підстави для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 16.10.2012 р. між ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» (Страховиком, позивачем у справі) та Загребельною О.А (Страхувальником) був укладений договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0397812.062 (надалі - Договір), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб «Реugeot 308». реєстраційний № АН 8059 НС.

23.08.2013 року в м. Донецьк на проспекті Ленінський трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ІVЕСО» державний реєстраційний № АН 0023 ІЕ під керуванням Малова І.Л., автомобіля «Volkswagen» державний реєстраційний № АН 0320 АХ та автомобіля «Реugeot 308» державний реєстраційний № АН 8059 НС.

Внаслідок вказаної ДТП зазначені автомобілі зазнали пошкоджень.

23.08.2013 р. Відділом ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції, гр. Загребельній О.А було видано Довідку, в якій зазначено, що внаслідок ДТП, яка сталася 23.08.2014 р. на проспекті Ленінський, транспортний засіб «Реugeot 308» реєстраційний № АН 8059 НС отримав механічні пошкодження: задній бампер, лівий задній фонарь, ліве заднє крило, кришка багажника, ліва задня дверь.

Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 02.12.2013 р. по справі № 261/6917/13 Малова І.Л. було визнано винним у скоєнні правопорушення, що передбачено ст. 124 КпАП України.

27.08.2013р. Загребельна О.А. звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» із Заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

06.09.2013 р. оцінювачем Мармелюк І.А., було здійснено огляд пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу Страхувальника (автомобіля «Реugeot 308» реєстраційний № АН 8059 НС).

За результатом огляду вищеназваним спеціалістом було складено Протокол огляду транспортного засобу, в якому зафіксовано пошкодження застрахованого автомобіля.

За результатом проведеного автотоварознавчого дослідження пошкодженого в ДТП автомобіля «Реugeot 308» реєстраційний № АН 8059 НС оцінювачем було складено Звіт № 186-060913-у від 26.09.2013 р., згідно якого збиток, завданий власникові автомобіля «Реugeot 308» в результаті пошкодження при ДТП, складає суму 23005,28 грн.

Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вищевказаної ДТП складає 22999,05 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт від 26.11.2013 р. № ТО-13-13463 та рахунком-фактурою № 0000027371 від 11.09.2013 р.

27.09.2013 р. власник автомобіля «Реugeot 308» реєстраційний № АН 8059 НС звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» з заявою про виплату страхового відшкодування.

23.10.2013 р. позивачем було складено Страховий акт (арк. справи 15), який передбачав страхове відшкодування Страхувальнику у розмірі 16536,79 грн. Крім того, 12.12.2013 р. позивачем було складено Страховий акт (арк. справи 16), який передбачав страхове відшкодування Страхувальнику у розмірі 5749,76 грн.

Сума страхового відшкодування в розмірі 22286,55 грн. була виплачена Страхувальнику у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 22893 від 01.11.2013 р. на суму 16536,79 грн. та № 26474 від 16.12.2013 р. на суму 5749,76 грн.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність Малова І.Л., як власника транспортного засобу (автомобіля «ІVЕСО» реєстраційний № АН 0023 ІЕ) станом на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «УАСК «АСКА» за полісом АВ/4355964, згідно з яким на 23.08.2013 р. поліс є дійсним.

Позовна вимога про стягнення з ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 22286,55 грн., стала предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з п. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 5 зазначеної статті визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність Малова І.Л., тобто особи, винної у ДТП, застрахована у ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (відповідача), що підтверджується Полісом серія АВ № 4355964.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання і виплатив страхове відшкодування в сумі 22286,55 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 22893 від 01.11.2013 р. та № 26474 від 16.12.2013 р. з призначенням платежу: « страхове відшкодування за а/м Пежо АН 8059 НС, стр. Загребельна О.А.».

Таким чином ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» (позивач) виконав зобов'язання за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0397812.062 від 16.10.2012р., укладеного з Загребельною О.А

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічну норму містить ст. 993 Цивільного кодексу України.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором.

Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, обов'язок відшкодувати шкоду замість винуватця у заподіянні такої шкоди несе Страховик (відповідач) в межах встановлених лімітів відповідальності та в порядку Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В розумінні ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, та в силу положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальною особою є саме відповідач.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхове відшкодування, в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до відповідальної особи, якою є відповідач.

Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності, встановленого п.п.37.1.4 п.37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що на думку відповідача, є підставою для відмови у позові, суд відзначає наступне.

Так, в п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 р. № 4 звертається увага на те, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". При цьому, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. Регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим.

Зважаючи на те, що при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, а в даному випадку після виплати страхового відшкодування позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду на підставі ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що є регресними зобов'язаннями, відсутні підстави для застосування особливого правового режиму.

Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

В даному випадку основним зобов'язанням є - виплата позивачем страхового відшкодування, а похідним від нього - право позивача вимоги від відповідача виконання зобов'язання в порядку регресу.

Отже, саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування (виплати страхового відшкодування, яке відбулось 16.12.2013 р.), у нього виникло право подати регресний позов до суду.

Позов було подано до суду 03.03.2015 р., отже, строк позовної давності позивачем не пропущено.

Аналогічна правова позиція (щодо належної правової підстави такого позову - в порядку регресу, а не суброгації та щодо застосування строку позовної давності) викладена у постанові Верховного суду України від 27.03.2012 р. у справі № 58/168 та у постанові Верховного суду України від 07.08.2012 р.

Крім того, пп. п.п.37.1.4 п.37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на який послався відповідач у відзиві, регулює правовідносини між Страховиком (позивачем) та застрахованою особою, Страхувальником (Загребельною О.А.), але не є підставою для відмови у задоволенні регрессної вимоги про стягнення вже здійсненого страхового відшкодування.

З огляду на досліджені докази, встановлені обставини та вищезазначені приписи норм чинного законодавства України, а також з урахуванням викладеного, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 22286,55 грн., а тому задовольняє її у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827,00грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, м. Донецьк, пр-т Ілліча, буд. 100; поштова адреса: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (04073, м. Київ, пр-т Московський, буд. 9, код ЄДРПОУ 30968986, п/р № 26507799999916 ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО 380838) суму 22286 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 55 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України (із урахуванням ч.3 ст. 51 ГПК України) 05.05.2015 р.

Суддя М.В. Мірошниченко