Рішення № 4398911, 29.07.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"29" липня 2009 р. Справа № 21/101-09

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі органа, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних відносинах – Мін

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»

про стягнення 600 474.22 грн.

за участю представників:

прокурор: Лук’яненко А.В. (посвідчення №496);

від позивача: Куреннова Л.О. (довіреність №496 від 23.06.2009р.);

Богуславець С.С. (довіреність №720 від 21.05.2009р.);

від відповідача: Курій О.П. (довіреність від 18.05.2009р.);

Бабенко С.Ю. (довіреність від 18.05.2009р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військовий прокурор Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі органа, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних відносинах –Міністерства оборони України, в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси (далі-ЧКЕВ/позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (далі-ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»/відповідач) про стягнення 38 129,22 грн., з яких: 16 440,53 грн. боргу за електроенергію, 1 689,88 грн. боргу за водопостачання та 19 998,81 грн. боргу за теплопостачання.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2009 р. порушено провадження у справі № 21/101-09 та призначено справу до розгляду на 25.05.2009 р.

21.05.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 600 474,12 грн. заборгованості за теплопостачання. Зазначені зміни судом прийняті.

В судових засіданнях 25.05.2009р., 24.06.2009р. та 15.07.2009р. оголошувалась перерва до 10.06.2009р., 15.07.2009р. та 29.07.2009р. відповідно.

10.06.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2009р. розгляд даної справи відкладено на 24.06.2009р.

В судовому засіданні 15.07.2009р. представником відповідача подано зустрічну позовну заяву, відповідно до якої відповідач за первісним позовом просить суд зобов’язати позивача за первісним позовом, на підставі п. 4 ст. 188 Господарського суду України, внести зміни до договору №33 від 26.11.2008р. про постачання теплової енергії, шляхом укладення додаткової угоди №2 до вищезазначеного договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2009р. зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.11.2008р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Черкаси (далі-постачальник) та ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» (далі-споживач) укладено договір про постачання теплової енергії №33 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення (далі-теплову енергію) споживачеві, який зобов’язаний прийняти теплову енергію та дотримуватись передбаченого Договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що постачальник зобов’язується відпустити споживачу теплову енергію для опалення приміщень за адресою: м. Черкаси в/ч А1744, м. Сміла в/ч А4167, м. Сміла в/ч А3335, м. Золотоноша в/ч А4527, с. Дубіївка в/ч А3193, с. Дубіївка в/ч А3177. розрахунок приведеної площі 1 808,8 кв.м. Розрахунок об’єму споживання гарячої води в вигляді опалення в місяць складає 8 012,98 грн.

Відповідно до п. 6.2. Договору, розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем до 10 числа наступного місяця.

Згідно п. 6.4. Договору, за відпущену теплову енергію споживач сплачує постачальнику щомісячно з ПДВ 4,43 грн. протягом року за 1 кв.м. опалення загальної приведеної площі. Тариф затверджений Черкаською міською радою.

Цей Договір набуває чинності з 25.11.2008р. та діє до 25.11.2009р. (п. 10.1. Договору).

Так, на виконання умов Договору, за період з листопада 2008р. по квітень 2009р. позивачем надано, а відповідачем отримано послуги опалення загальною вартістю 45 181,36 грн., що підтверджується рахунками №226 від 22.11.2008р. на 18 516,28 грн., №44 від 27.02.2009р. на 6 666,27 грн., №44/1 від 27.02.2009р. на 6 666,27 грн., №67 від 30.03.2009р. на 6 666,27 грн., №92 від 30.04.2009р. на 6 666,27 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Із пояснень сторін, що були надані в судових засіданнях, випливає, що у зв’язку з припиненням опалення приміщень в/ч А1744 м. Черкаси загальною площею 377,8 кв.м., оплата послуг за теплопостачання починаючи з січня 2009р. не включала витрати за опалення вищезазначеної площі.

Зазначений факт підтверджується додатковою розшифровкою вартості послуг за теплопостачання в рахунках №44 від 27.02.2009р. на 6 666,27 грн., №44/1 від 27.02.2009р. на 6 666,27 грн., №67 від 30.03.2009р. на 6 666,27 грн., №92 від 30.04.2009р. на 6 666,27 грн.

За надані послуги відповідач не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.

27.02.2009р. між сторонами укладено додаткову угоду до Договору №1, відповідно до якої розмір площі, що підлягає опаленню становить 1 882,6 кв.м. Розрахунок об’єму споживання гарячої води в вигляді опалення в місяць складає 100 079,02 грн. Додаткова угода діє з 25.11.2008р. по 25.11.2009р. (далі-Додаткова угода).

У зв’язку з укладенням Додаткової угоди, позивач перерахував вартість наданих послуг. Так, заборгованість відповідача перед позивачем за період з листопада 2008р. по квітень 2009р., як зазначає позивач, становить 600 474,12 грн., тобто з урахуванням того, що розрахунок об’єму споживання гарячої води в вигляді опалення в місяць складає 100 079,02 грн.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 600 474,12 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що при укладенні Додаткової угоди сторонами допущено описку в частині встановлення в розрахунку об’єму споживання гарячої води у вигляді опалення в місяць у розмірі 100 079,02 грн., замість вірного встановлення розрахунку об’єму споживання гарячої води у вигляді опалення розмірі 100 079,02 грн. за рік, з огляду на наступне.

Частиною 7 ст. 13 Закону України «Про теплопостачання»визначено, що встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії належить виключно до компетенції органів місцевого самоврядування.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до встановлених тарифів, затверджених відповідним рішенням органів виконавчої влади.

Так, рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №311 від 04.03.2008р. «Про затвердження та погодження тарифів на послуги тепловодопостачання»встановлено, що тариф на центральне опалення та гаряче водопостачання за 1 кв.м. загальної приведеної площі в місяць протягом року для бюджетних організацій становить 4,43 грн.

Враховуючи, що сторонами не погоджено іншого порядку визначення тарифу за теплову енергію ніж встановлено п. 6.1. Договору, суд дійшов висновку, що встановлення вартості теплової енергії яку споживач має сплатити постачальнику має відповідати тарифу, що встановлено Черкаської міською радою, тобто 4,43 грн. за 1 кв.м. загальної приведеної площі в місяць протягом року.

Також, невірність встановлення обов’язку споживача сплатити постачальнику 100 079,02 грн. не за місяць а за рік підтверджується арифметичним розрахунком площі, яка потребує опалення.

Так, сторонами встановлено, що площа яка потребує опалення становить 1 882,6 кв.м., тариф за теплопостачання, затверджений міською радою, становить 4,43 грн. отже, розрахунок об’єму споживання гарячої води в вигляді опалення складає 8 339,92 грн. в місяць та 100 079,02 грн. в рік відповідно.

Крім того, факт, що сторони мали на увазі сплату 100 079,02 грн. за теплову енергію не в місяць, а в рік підтверджується розрахунком площ по опаленню їдалень, які займає ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг» згідно Додаткової угоди від 27.02.2009р., в якому визначено, що тариф на теплову енергію становить 4,43 грн., і споживач має сплатити відповідачу 100 079,02 грн. на рік. Зазначений розрахунок, копія якого міститься в матеріалах справи, підписаний інженером та начальником паливної групи ЧКЕВ.

Також, тариф на оплату опалювальної площі у розмірі 4,43 грн. за 1 кв.м. щомісячно за Договором підтверджується розрахунками до Договору за січень-лютий 2009р., що підписані та скріплені відбитками печаток сторін, а також рахунками, що виписувались постачальником споживачу у період січень 2008р.- квітень 2009р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що при укладенні Додаткової угоди розмір тарифу на оплату опалювальної площі не збільшувався, та становить 4,43 грн. за 1 кв.м щомісячно протягом року.

Оскільки відповідач не довів обов’язок сплати споживачем 600 474,12 грн. за теплову енергію за період з листопада 2008р. по квітень 2009р., розмір заборгованості вираховується відповідно до сум, що визначені у рахунках №226 від 22.11.2008р. на 18 516,28 грн. (9 258,14 грн. за листопад 2008р. та 9 258,14 грн. за грудень 2008р.), №44 від 27.02.2009р. на 6 666,27 грн., №44/1 від 27.02.2009р. на 6 666,27 грн., №67 від 30.03.2009р. на 6 666,27 грн., №92 від 30.04.2009р. на 6 666,27 грн., і становить 37 591,21 грн.

Втім, споживач частково сплатив наявну заборгованість у розмірі 28 516,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1598 від 09.06.2009р. на суму 26 665,08 грн. та №1853 від 22.06.2009р. на суму 9 258,14 грн.

Стосовно платіжного доручення №1853 від 22.06.2009р. на суму 9 258,14 грн. слід звернути увагу на наступне.

В призначенні платежу платіжного доручення №1853 від 22.06.2009р. зазначено: «Оплата за теплопостачання за листопад 2008р. згідно рахунку №226 від 22.11.2008р. Без ПДВ».

Відповідно до постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду по справі №13/022-09 за позовом військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»про стягнення 83 659,50 грн., у період з 01.11.2008р. по 25.11.2008р. розмір та порядок оплати споживачем постачальнику плати за теплопостачання регулювався договором №5 від 01.10.2007р.

Відповідно до умов зазначеного договору за період з 01.11.2008р. по 25.11.2008р. споживач мав сплатити 7 406,52 грн.

Договір був укладений 25.11.2008р., тому споживач у листопаді 2008р. за Договором міг фактично споживати теплову енергію на протязі 6 днів, тобто, до 30.11.2008р.

Таким чином, з огляду на вище викладене суд приходить висновку, що суму 9 258,14 грн., що була сплачена споживачем постачальнику згідно платіжного доручення №1853 слід вважати як сплата 7 406,52 грн. за теплопостачання за листопад 2008р. за договором №5 від 01.10.2007р., 1 667,99 грн. оплата за теплопостачання за листопад 2008р. за договором №33 від 25.11.2008р., і залишок 183,63 грн. вважати як авансовий платіж за Договором.

Також, слід звернути увагу на те, позивач пред’явив відповідачу рахунок №226 на сплату в грудні 2008р. 9 258,14 грн.,

Проте, оскільки, сторонами не було погоджено збільшення у грудні 2008р. площі, що підлягає опаленню чи вартості послуг за теплопостачання, відповідно до вимог Договору, в грудні 2008р. споживач мав сплатити 8 339,92 грн., а не 9 258,14 грн.

Отже, враховуючи викладене, на момент прийняття рішення, споживачем сплачено постачальнику за теплопостачання за Договором 28 516,70 грн.

Відповідно до вищезазначених рахунків-фактур споживач за період з листопада 2008р. по квітень 2008р. мав сплатити 36 672,99 грн., тому фактична заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 156,26 грн.

Заперечуючи проти позову в частині стягнення за теплопостачання за квітень 2009р. відповідач не визнає за собою обов’язок сплати за теплопостачання за квітень 2009р. посилався на те, що починаючи з 01 квітня 2009р. опалення приміщень за адресою: м. Сміла в/ч А4167, м. Сміла в/ч А3335, м. Золотоноша в/ч А4527, с. Дубіївка в/ч А3193, с. Дубіївка в/ч А3177 припинилось у зв’язку з закінчення опалювального сезону. Втім, такі посилання відповідача спростовуються наступним.

Відповідно до п. 2.3. Договору, відпуск теплової енергії здійснюється протягом опалювального сезону, встановленого відповідним рішенням міськвиконкому.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №311 від 04.03.2008р. «Про затвердження та погодження тарифів на послуги тепловодопостачання» встановлено, що тариф на центральне опалення та гаряче водопостачання за 1 кв.м. загальної приведеної площі в місяць протягом року для бюджетних організацій становить 4,43 грн.

З огляду на вищезазначене, а також враховуючи вимоги п. 6.4. Договору, посилання відповідача, що в нього немає обов’язку за Договором по сплаті за теплопостачання за квітень 2009р., оцінюються судом критично.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки, позивачем не доведено обов’язок сплати відповідачем 600 474,12 грн., а фактичний розмір заборгованості становить 8 156,29 грн., тому, вимога позивача про стягнення з відповідача 600 474,12 грн. заборгованості підлягає частковому задоволенню в розмірі 8 156,29 грн.

Враховуючи, що на момент порушення провадження у справі заборгованість відповідача перед позивачем становила 36 672,99 грн., витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно сумі заборгованості, яка існувала на момент порушення провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код ЄДРПОУ 08358735) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси (18023, м. Черкаси, вул. Ільїна, 220, код ЄДРПОУ 07609715) 8 156 (вісім тисяч сто п’ятдесят шість) грн. 29 коп. заборгованості, 366 (триста шістдесят шість) грн. 73 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Ярема В.А.

Рішення підписане –03.08.2009р.