Вирок № 43988661, 06.05.2015, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 588/1458/14-к

1-кп/583/7/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Плотникової Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

з участю прокурора Козловського Б.В.

потерпілого: ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Собини П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1201420027000073 від 04.02.2014 року по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Тростянець Сумської області, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

за ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2011 року потерпілий ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 ввечері стали телефонувати обвинуваченому ОСОБА_2 з приводу з'ясування стосунків ОСОБА_2 з його дружиною ОСОБА_5, яка жалілась на те, що чоловік їй погрожує, ображає її, грозиться забрати дитину. Цього ж дня - 20 жовтня 2011 року близько 22 год.40 хв. ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з метою з'ясування стосунків ОСОБА_2 з його дружиною, автомобілем ОСОБА_4 приїхали до будинку АДРЕСА_1, в якому проживає ОСОБА_2, і по телефону просили ОСОБА_2 вийти до них та поговорити. Обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, взявши з собою кухонний ніж та усвідомлюючи протиправність своїх дій, 20.10.2011 року близько 22 год. 40 хв, вийшов з квартири до під'їзду будинку АДРЕСА_1, куди в цей час зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_4, та на грунті раптово виниклих неприязних відносин, які склались з приводу вказаних неодноразових телефонних дзвінків з вимогами з'ясування стосунків між ним та його дружиною, підбіг до ОСОБА_1 та, притиснувши останнього до стіни і не даючи можливості звільнитись, умисно завдав різкий удар кухонним ножем в область живота потерпілого. В результаті завданого удару ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани в лівій підвздошній області з пошкодженням петель тонкого кишечнику, розлитого сирозно-фібринозного перитоніту, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Відчувши сильний фізичний біль, ОСОБА_1 залишився стояти біля стіни, і ОСОБА_2 схопив його за воріт куртки, продовжуючи притискати потерпілого до стіни, підніс ножа до його горла та пригрозив фізичною розправою. Звільнившись від ОСОБА_2 та його батька - ОСОБА_7, який в цей час також вибіг до під'їзду, ОСОБА_1, захищаючись, відбивався від них, наносячи їм удари в обличчя кулаками лівої та правої руки. Злочинні дії ОСОБА_2 були припинені лише після втручання сторонніх осіб, а саме ОСОБА_4

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що 20 жовтня 2011 року в 12 год. йому зателефонувала його дружина - ОСОБА_5 і попросила, щоб він звозив її на обід. Він автомобілем забрав дружину з роботи і вони разом пообідали у нього (ОСОБА_2) вдома за адресою АДРЕСА_1. При цьому між ними відбулась розмова, під час якої дружина казала, щоб він переїжджав жити до її батьків, де вона на той час вже проживала, на що він (ОСОБА_2) відповів, щоб вона повинна переїхати жити до нього в м. Тростянець, а інакше - їм треба буде розвестися. Після цього він відвіз дружину на роботу, а сам поїхав "таксувати", бо на той час він працював таксистом. Ввечері цього ж дня він забрав свою матір з роботи та разом з матірю та батьком вони приїхали додому. Потім він поїхав ставити автомобіль у гараж, при цьому мати попрохала його (ОСОБА_2) взяти там у погребі капусту та перебрати її, щоб у хату не нести сміття. Перебравши капусту, він виходив з гаража, щоб йти додому. В цей момент на мобільний телефон йому заталефонували з невідомого номера. Коли він відповів на дзвінок, то почув голос незнайомого чоловіка, який став йому погрожувати фізичною розправою та ображати його. Крім того, він (ОСОБА_2) почув також і голос своєї дружини, а тому він вимкнув телефон та зателефонував на номер телефону своєї дружини. Дружина взяла трубку і він запитав у неї, що це за погрози на його адресу, на це дружина розсміялась, та, нічого не сказавши, поклала трубку. Через деякий час на його телефон знову стали йти дзвінки з погрозами. Він (ОСОБА_2) прийшов додому розстроєний, його мати це побачила та стала розпитувати, і він їй розповів про дзвінки з погрозами. Йому телефонували і тоді, коли він вже був вдома, і мати чула ці погрози. Тоді мати зателефонувала ОСОБА_6, яка працювала в міліції, і запитала, що їм робити. ОСОБА_6 сказала, що вона зателефонує і викличе міліцію. Потім мати знову заталефонувала ОСОБА_6 і та сказала, що вже викликала міліцію. Через деякий час на його телефон зателефонувала дружина та попросила, щоб він вийшов на вулицю поговорити. Він їй відповів, щоб вона заходила до нього в квартиру. Дружина не погодилась та сказала, щоб він вийшов поговорити у підїзд. Він (ОСОБА_2) вийшов у підїзд, за ним йшов його батько - ОСОБА_7 У підїзді загорілась лампа освітлення, і він (ОСОБА_2) побачив, як у підїзді знизу на сходах стояв ОСОБА_4, а за ним стояв ОСОБА_1 Коли він (ОСОБА_2) ішов по сходах, то ОСОБА_4 його вдарив, а ОСОБА_1 схопив його (ОСОБА_2) спереді. Батько став відтягувати ОСОБА_4 від нього (ОСОБА_2). В цій штовханині всі вийшли з під'їзду на вулицю. На вулиці його (ОСОБА_2) хтось вдарив по голові і він впав на клумбу. Коли він піднявся з клумби, то побачив, що його батько лежить на землі, у нього на ногах сидить ОСОБА_1., а ОСОБА_4 наносить удари ногами по різним чатинам тіла його батька. В цей час він (ОСОБА_2) побачив свою матір, яка кричала: "Навіщо ви б'єте?!". Він (ОСОБА_2) схопив ОСОБА_1 за воротник і відтіг від батька, а ОСОБА_4 став тікати в лівий бік від під'їзду. Після цього ОСОБА_1 присів на лавочку, до нього підійшла його (ОСОБА_2) мати і запитала, чи йому погано, і чи не потрібно викликати швидку допомогу. На це ОСОБА_1 відповів, що нічого не потрібно. Потім приїхали працівники міліції, які, не розібравшись, поставили його (ОСОБА_2) на коліна. Він (ОСОБА_2) сказав працівникам міліції, щоб вони розібрались з приводу побиття його батька. На це працівники міліції сказали, щоб він з батьком зателефонували батькові ОСОБА_4 і самі з усим розібралися. Потім працівники міліції запитали, чи є в кого скарги. ОСОБА_1 відповів, що у нього ніяких скарг не має. Потім до ОСОБА_1 підійшов ОСОБА_8., ОСОБА_1 встав і вони пішли в бік дороги. Після цього працівники міліції поїхали. Церез 3-4 хвилини приїхав ОСОБА_22 разом з сином. Коли він (ОСОБА_2) повернувся в квартиру, то побачив, що його батько лежав на дивані, у нього була розсічена брова, з неї текла кров, батько скаржився на біль у спині. Вранці наступного дня йому (ОСОБА_2) знову зателефонували і невідомий чоловік сказав, щоб він брав гроші та їхав у лікарню, щоб розібратися кого він (ОСОБА_2) "підрізав". Після цього він (ОСОБА_2) з матірю поїхали в міліцію, щоб зясувати, що сталося. В міліції його (ОСОБА_2) затримали. Тілесних ушкоджень ОСОБА_1 він (ОСОБА_2) не заподіював. Він (ОСОБА_2) не міг наносити удар ножем ОСОБА_1, бо ножа у нього (ОСОБА_2) не було. Він (ОСОБА_2) виходив з квартири у під'їзд, щоб поговорити зі своєю дружиною, і ніякого ножа з собою він не брав. Про те, що у під'їзді буде хтось інший, крім його дружини, він (ОСОБА_2) не знав. Він знав, що в під'їзді була його дружина і йшов у під'їзд, щоб поговорити зі своєю дружиною. Мети наносити будь-кому тілесні ушкодження у нього (ОСОБА_2) не було, він не міг безпідставно вдарити ножем незнайому йому особу. Крім того, він (ОСОБА_2) знав, що скоро приїдуть працівники міліції, яких викликала ОСОБА_6, а тому він (ОСОБА_2) і не міг з собою брати ніж. Також у його куртці маленькі кармани, і в них ніж не міг би поміститися.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 в судовому засіданні своєї вини у вчиненні злочину суд розцінює як його та його захисника спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Вина обвинуваченого у вчиненні злочину підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Показами свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2- це її колишній чоловік. До події, з приводу якої розглядається справа, між нею та її на той час чоловіком існували неприязні відносини: чоловік їй погрожував, не давав згоди на розлучення, казав, що забере її дитину і вона її не побачить, погрожував спалити магазин її батьків. Такі погрози ОСОБА_2. їй висловлював неодноразово як по телефону, так і особисто при спілкуванні, погрожував їй ножем, також погрожував порізати собі вєни, якщо вона не повернеться до нього. З приводу погроз з боку ОСОБА_2 вона зверталась в міліцію. В той день - у жовтні 2011 року вдень ОСОБА_2 приїжджав до неї на роботу та влаштував їй там скандал. Потім ввечері, коли вона приїхала додому в АДРЕСА_2, де проживала вже близько двох місяців у своїх батьків, ОСОБА_2 знову став їй телефонувати та погрожувати, що забере дитину і не віддасть до тих пір, поки вона (ОСОБА_5) не повернеться до нього. Близько 21 год. до неї додому в АДРЕСА_2 приїхав її знайомий - ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 Вона сіла до них в автомобіль і вони стали розмовляти. В цей час їй знову зателефонував ОСОБА_2 і став їй погрожувати, а ОСОБА_4 та ОСОБА_1 це чули. Потім вона разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вирішили поїхати до ОСОБА_2 та поговорити з ним, щоб він залишив її у спокої, і близько 21 год.30 хв. вони поїхали в м.Тростянець. По дорозі до м. Тростянця вона розмовляла з ОСОБА_2 по телефону та сказала, що зараз приїде, і щоб він (ОСОБА_2) вийшов з дому поговорити з нею, на що ОСОБА_2 погодився. Приїхавши до під'їзду будинку по АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_2., вони стали його чекати. Вони втрьох стояли біля під'їзду і довго його чекали, однак ОСОБА_2 так і не вийшов. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зайшли в під'їзд, щоб подивитись, чи не вийшов ОСОБА_2 Потім вона почула в під'їзді крики і чула, як кричав ОСОБА_4: "Обережно, у нього ніж!". Пройшло пару хвилин і з під'їзду вийшов ОСОБА_4, а за ним ОСОБА_1., який зігнувся та тримався рукою за живіт. Потім на вулицю вийшли ОСОБА_2 та його батько - ОСОБА_7 ОСОБА_7 схопив ОСОБА_1 за шию, а ОСОБА_2 намагався вдарити ОСОБА_1 Потім ОСОБА_2 став іти на ОСОБА_4 та кричав, що він його заріже. Ножа в руках у ОСОБА_2 вона не бачила, бо на вулиці було темно. З під'їзду вийшла мати ОСОБА_2. та почала кричати, щоб вони заспокоїлися. ОСОБА_1 в цей час сидів на лавочці біля під'їзду зігнутий, видно було, що йому погано, він рвав. Через деякий час приїхали працівники міліції. Вона (ОСОБА_5), ОСОБА_4, ОСОБА_8 забрали ОСОБА_1 під руки та повели до дороги, щоб поїхати в центр міста. Приїхавши автомобілем в центр міста, ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, щоб пересісти в інший автомобіль, яким поїхав на роботу.

Показами потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що 20.10.2011 року близько 19-20 год. він, відпросившись з роботи (він працював охоронцем на "Тростянецькому Електрозаводі"), зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_4 ОСОБА_4 запропонував поїхати до його знайомої - ОСОБА_5, яка проживає в АДРЕСА_2. Автомобілем ОСОБА_4 він (ОСОБА_1) разом з ОСОБА_4 приїхали до ОСОБА_5 в АДРЕСА_2. Під час спілкування з ними ОСОБА_5 розповіла, що їй погрожує ОСОБА_2, не дає їй спокійно жити, погрожує розправою над її дитиною, і що з цього приводу вона зверталась в міліцію, однак це ніяких результатів не дало, і вони вирішили втрьох поїхати до ОСОБА_2 і поговорити з ним, щоб ОСОБА_2 більше не чіпав ОСОБА_5 Він (ОСОБА_1 ) ні з ОСОБА_5, ні з ОСОБА_2. раніше не був знайомий. Вони втрьох: він (ОСОБА_1), ОСОБА_4 та ОСОБА_5. автомобілем ОСОБА_4 приїхали до будинку по АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_2 Перед цим хтось з них телефонував ОСОБА_2 та домовлявся з ним, щоб ОСОБА_2 вийшов до під'їзду будинку з ними поговорити. Умислу побити ОСОБА_2 у них не було, вони лише хотіли поговорити з ним, щоб він не чіпав ОСОБА_5 Вони стали чекати ОСОБА_2 біля під'їзду будинку, однак ОСОБА_2 не виходив, і тоді він (ОСОБА_1.) та ОСОБА_4 вирішили зайти до під'їзду. Першим до під'їзду зайшов він (ОСОБА_1), за ним йшов ОСОБА_4, а ОСОБА_5 йшла останньою. Як тільки він (ОСОБА_1) увійшов до тамбура під'їзду, то автоматично ввімкнулось світло, і він побачив, що йому назустріч, спускаючись по сходах, біжить ОСОБА_2, а за ОСОБА_2 - його батько - ОСОБА_7 Ножа в руці у ОСОБА_2 він спочатку не бачив. Потім він (ОСОБА_1) почув, як ОСОБА_4 закричав: "Окуратно! У нього ніж!" Все відбулось дуже швидко, він(ОСОБА_1) навіть слова сказати не встиг. Підбігши до нього, ОСОБА_2 відразу накинувся на нього, притиснув його лівою рукою до стіни, і ножем, який тримав у правій руці, вдарив його у живіт знизу вверх. Він (ОСОБА_1) відчув сильний біль. Батько ОСОБА_2 в цей час тримав його (ОСОБА_1) за праве плече - за рукав. Після цього ОСОБА_2 схопив його (ОСОБА_1) за воротник куртки і приставив ніж йому до горла, сказавши, що зараз переріже йому горло. Йому (ОСОБА_1.) вдалось звільнитись, і він лівою рукою відбив руку з ножем ОСОБА_2, а потім вдарив ОСОБА_2 в область обличчя, та наніс декілька ударів в обличчя батьку ОСОБА_2 Батько ОСОБА_2 відступив назад і впав на сходи. В цей час ОСОБА_4 витіг його (ОСОБА_1) з під'їзду на вулицю. Він (ОСОБА_1) відійшов у бік від під'їзди, у нього скрутило живіт, він зігнувся і в цей час з під'їзду вибігли ОСОБА_2. та його батько. ОСОБА_7 схопив його (ОСОБА_1) за шию, а ОСОБА_2 став бити його (ОСОБА_1) по спині. Тоді підбіг ОСОБА_4 та відштовхнув від нього ОСОБА_2 ОСОБА_2., тримаючи в руці ніж, пішов на ОСОБА_4, кажучи при цьому: "Заріжу". В цей час вибігла мати ОСОБА_2 та почала кричати: "Що тут робиться?!" Після цього ОСОБА_2 перестав іти з ножем на ОСОБА_4. Він (ОСОБА_1) сів на лавочку під під'їздом, йому було погано, боліло всередині живота, його нудило, він рвав. Мати ОСОБА_2 підійшла до нього і сказала: "Покажи рану", і він підняв футболку. Крові видно не було, так як рана була нижче від поясу штанів. В цей час під'їхали автомобілем працівники міліції, і почали розбиратися, що сталось. Про своє поранення на місці пригоди він нікому не розповідав, бо вважав що нічого нема серйозного, так як рана була маленька. Потім підійшов ОСОБА_8, спитав у нього (ОСОБА_1) про те, що сталось. Разом з ОСОБА_4 ОСОБА_8 допоміг йому (ОСОБА_1) підвестися і повів до дороги, щоб поїхати в центр міста. На автомобілі таксі він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5 да дівчиною ОСОБА_8 доїхали до приміщення пошти, там він (ОСОБА_1) пересів в інший автомобіль і поїхав на роботу на свою зміну. На роботу він приїхав близько 24 год. Його сменщик ОСОБА_12 запитав у нього: "Що сталося?" Він (ОСОБА_1) сказав, що його трохи "підрізали" ножом. Після цього він (ОСОБА_1) зайшов у кімнату для охорони та ліг там на топчан, біль у животі трохи стихла. Вночі біль зростав і він виходив на вулицю, пив воду, йому тоншіло. Вранці близько 7 - 8 години йому стало ще гірше, і він зателефонував ОСОБА_4, щоб той відвіз його в лікарню. ОСОБА_4 автомобілем привіз його в лікарню, де йому зробили операцію.

Протоколом відтворення обстановки і обставин події від 14.11.2011 року (а.с. 179-181 т.1), відповідно до якого ОСОБА_1 в присутності понятих детально розказав про обставини та механізм заподіяння йому ОСОБА_2 удару ножем в живіт, а саме: як ОСОБА_2 в під'їзді будинку підійшов до нього, притиснув рукою до стіни та з розмаху ножем, який тримав у правій руці, ОСОБА_2 завдав удару йому (ОСОБА_1 ) в нижню ліву частину живота знизу вверх. Після цього ОСОБА_2 приставив ніж йому (ОСОБА_1 ) до горла, і тоді він (ОСОБА_1) лівою рукою відбив руку ОСОБА_2 з ножем та відштовхнув від себе ОСОБА_2

Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.07.2014 року із застосування відеозапису, та відеозаписом слідчого експерименту (а.с. 232-245 т.1, а.с. 1 т.2), під час якого ОСОБА_1 розказав та показав на місці події - в під'їзді будинку по АДРЕСА_1 про обставини та механізм заподіяння йому ОСОБА_2 удару ножем в живіт. Механізм та обставини заподіяння удару ножем ОСОБА_2, показаний потерпілим ОСОБА_1 під час даного слідчого експерименту, відповідає тому механізму, який був продемонстрований потерпілим під час відтворення обстановки та обставин події 14.11.2011 року.

Висновком судово - медичної експертизи № 185 від 07.11.2011 року (а.с.187 т.1), згідно якого у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження: проникаюча колото - різана рана в лівій підвздошній області з ушкодженням петель тонкого кишечника. Розлитий серозно - фібринозний перитоніт. Дані тілесні ушкодження утворилися в результаті дії предметів, що мають колючо - ріжучі властивості. Дані тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. Дані тілесні ушкодження могли утворитися в період часу, вказаний в постанові ( 20.10.2011 року близько 23год.00хв.), що підтверджується даними представленої медичної документації. Дані тілесні ушкодження могли утворитися в результаті нанесення удару ножем. При дослідженні медичної картки №4724 стаціонарного хворого хірургічного відділення Тростянецької ЦРЛ ОСОБА_1 встановлено в лівій підвздошній області нижче пупка колото-різана рана 2х1 см з рівними краями і гострими кутами, хід раневого каналу знизу вверх, проникаючий в черевну порожнину.

Висновком додаткової судово - медичної експертизи № 198 від 18.11.2011 року (а.с.188-189 т.1), згідно якого тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_1, могли утворитися при механізмі вказаному потерпілим ОСОБА_1 при відтворені обстановки і обставин події від 14.11.2011 року, а саме в результаті нанесення удару ножем в ліву підвздошну область живота по направленню знизу вверх.

Висновком комісійної судово - медичної експертизи № 14/2014 від 17.06.2014 року (а.с.4-11 т.2), згідно якого комісія дійшла висновку, що об'єктивних судово - медичних даних для конкретизації часу спричинення тілесного ушкодження - колото - різаного поранення ОСОБА_1, у комісії немає. За даним історії хвороби, під час операції 21.10.2011 року з 10:00 год. до 13:35 год. у потерпілого виявлено в черевній порожнині серозний випіт та нитки фібрину, що відповідає серозно - фібринозному перитоніту. Зазвичай серозно - фібринозний перитоніт розвивається через 6 годин. Гнійний перитоніт розвивається через 24 - 72 години. Враховуючи, виявлений серозно - фібринозний перитоніт, давність спричинення тілесних ушкоджень у потерпілого більше 6 годин до моменту проведення операції. На момент поступлення в хірургічне відділення Тростянецької ЦРЛ 21.10.2011 року в 8:40 год., стан ОСОБА_1 лікарями було розцінено як середньої важкості, положення в ліжку активне, що не виключає можливості здійснювати активні дії (ходити) після отримання тілесних ушкоджень, а також можливість спання на робочому місці (вночі). В черевній порожнині не виявлено вміст тонкого кишечнику, який би міг вплинути на перебіг перитоніту. Виявлені під час операції паталогічні зміни (серозно - фіброзний перитоніт), вказують, що з моменту травми до операції пройшов час більше 6 годин.

Протоколом виїмки від 03.11.2011 року у ОСОБА_1 спортивних штанів сірого кольору та трусів ОСОБА_1(а.с.184-185 т.1).

Висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 465 від 13.12.2011 року (а.с.198-200 т.1), згідно якого на передній поверхні резинки трусів та спортивних брюк, що належать ОСОБА_1., виявлено по одному колото - різаному ушкодженню, які вірогідно, утворилися одномоментно в результаті впливу клинкового знаряддя, типу клинка ножа, маючого П - подібний в перерізі обух з помірно вираженими ребрами, дія якого відобразилась в верхньому кінці ушкодження на спортивних брюках та відносно гостре лезо, дія якого відобразилась в краях ушкоджень на трусах та спортивних брюках та в нижньому кінці ушкодження на спортивних брюках. Ознаки дії обуха та леза в кінці ушкодження на трусах неінформаційні, в результаті сповзання петель в просвіт ушкодження. Ширина клинка на глибині занурення близько 1,7 см.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник заявили про те, що ОСОБА_1 отримав ножове поранення не 20.10.2011 року о 23 годині на АДРЕСА_1 та не від ОСОБА_2., як зазначено в обвинувальному акті, а зовсім від іншої особи, в іншому місці та в інший час, а саме: в період часу з 1 до 2 години ночі 21.10.2011 року, коли шумна компанія за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 о 22 год. після інциденту, що трапився на АДРЕСА_1 з участю обвинуваченого ОСОБА_2, поїхала далі гуляти до центру міста, і що такий їх висновок підтверджується тим, що сам потерпілий в лікарні пояснив, що отримав ножове поранення в 1.00 годину 21.10.2011 року, і тим, що ОСОБА_1 безпосередньо після отримання ножового поранення не розказав про це працівникам міліції, які прибули на місце пригоди.

Однак такі доводи обвинуваченого та його захисника суд не бере до уваги, так як вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, сам потерпілий ОСОБА_1 прямо вказав на обвинуваченого ОСОБА_2, що саме ОСОБА_2 заподіяв йому тяжке тілесне ушкодження, пояснивши в судовому засіданні, що саме 20.10.2011 року ввечері у під'їзді будинку по АДРЕСА_1, де проживає обвинувачений, саме обвинувачений ОСОБА_2 заподіяв йому удар ножем в ліву частину живота, а потім приставив ніж йому до горла та погрожував. При зверненні за меддопомогою в Тростянецьку лікарню 21.10.2011року ОСОБА_1 також пояснив, що отримав дане поранення саме на АДРЕСА_1, що підтверджується показами медичної сестри Тростянецької ЦРЛ ОСОБА_11 та лікаря Тростянецької ЦРЛ ОСОБА_14, журналом реєстрації амбулаторних хворих Тростянецької ЦРЛ, в якому зроблено запис зі слів ОСОБА_1 про те, що він саме по АДРЕСА_1 отримав поранення. В написаній 22.10.2011 року власноруч заяві до Тростянецького РВ УМВС ОСОБА_1 просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, який 20.10.2011 року в АДРЕСА_1 наніс удар ножем в область живота та спричинив ножове поранення (а.с.219 т.2).

Такі покази потерпілого ОСОБА_1 узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 20.10.2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зайшли в під'їзд будинку по АДРЕСА_1, щоб подивитись, чи не вийшов ОСОБА_2 Потім вона почула в під'їзді крики і чула, як кричав ОСОБА_4. : "Обережно, у нього ніж!". Пройшло пару хвилин і з під'їзду вийшов ОСОБА_4, а за ним ОСОБА_1, який зігнувся та тримався рукою за живіт. Потім на вулицю вийшли ОСОБА_2. та його батько - ОСОБА_7 ОСОБА_7 схопив ОСОБА_1 за шию, а ОСОБА_2. намагався вдарити ОСОБА_1

Показами свідків працівників міліції - ОСОБА_15 та ОСОБА_16 про те, що 20.10.2011 року близько 22 год. за повідомленням чергового по Тростянецькому РВ УМВС вони виїхали на місце пригоди на АДРЕСА_1 м.Тростянець. На місці пригоди знаходились ОСОБА_2: мати, батько та їхній син ОСОБА_2, також вони бачили потерпілого ОСОБА_1, який сидів на лавочці біля під'їзду будинку зігнутий, у нього була рвота.

Показами свідка ОСОБА_12, з яким на той момент працював ОСОБА_1 у зміні на "Тростянецькому Електрозаводі" м. Тростянець, який в судовому засіданні пояснив, що в той день, точної дати він не пам'ятає, ввечері близько 20 год. ОСОБА_1 відпросився у нього піти з роботи. Повернувся на роботу ОСОБА_1 близько 24 год. та розповів, що була якась потасовка і його порізали ножем. На його (ОСОБА_12) пропозицію викликати швидку допомогу, ОСОБА_1 відповів, що це не потрібно, і що він просто полежить на топчані у приміщенні прохідної і відпочине. ОСОБА_1 весь час лежав на топчані, і аж до ранку більше нікуди не ходив, лише декілька раз вставав, пив воду, виходив на двір, скаржився на біль у животі.

Показами свідка ОСОБА_17, мешканки квартири в будинку по АДРЕСА_1, яка в судовому засіданні пояснила, що з вікна своєї квартири вона бачила, як в той день, точної дати вона не пам'ятає, близько 22 год. біля під'їзду будинку відбувалась бійка, та вона бачила, як один з хлопців (це був ОСОБА_1) сидів на лавочці біля під'їзду і кричав, що у нього болить живіт. До цього хлопця підійшла мити ОСОБА_2 - ОСОБА_18 та запитала, чи принести йому таблетку. ОСОБА_1 відповів, що таблетка йому не поможе.

Показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_19, які в судовому засіданні пояснили, що в той день, точної дати вони не пам'ятають, близько 22 год., повертаючись додому вони бачили ОСОБА_1, який сидів зігнутий на лавочці біля під'їзду будинку по АДРЕСА_1, він рвав, йому було погано, він скаржився на біль у животі. ОСОБА_8 забрав ОСОБА_1 та вони пішли до дороги, ОСОБА_1 було важко йти, він тримався за живіт, йшов зігнутий.

Інформацією оператора мобільного зв'язку СТУ ПрАО "МТС Україна" (а.с.53-115 т.2), наданою на виконання ухвали слідчого судді від 28.05.2014 року, яка підтверджує факт здійснення телефонних дзвінків з телефону абоненту ОСОБА_5 (НОМЕР_1) на телефон абонента ОСОБА_2 (НОМЕР_2), та з телефону абонента ОСОБА_2 (НОМЕР_2) на телефон абонента ОСОБА_5 (НОМЕР_1), та з телефону абонента ОСОБА_4 (НОМЕР_3 ) на телефон абонента ОСОБА_2. (НОМЕР_2) в період часу з 20год.57хв. по 22 год.25хв. 20.10.2011 року , при цьому останній дзвінок на телефон ОСОБА_2 був з телефону ОСОБА_4 в 22год. 25хв., та підтверджує, що вказані особи, в тому числі і потерпілий ОСОБА_1 (телефон НОМЕР_4), в період часу з 20.10.2011 року по 22.10.2011 року знаходились в м. Тростянець.

Висновком комісійної судово - медичної експертизи № 14/2014 від 17.06.2014 року (а.с.4-11 т.2), згідно якого за даним історії хвороби, під час операції 21.10.2011 року з 10:00 год. до 13:35 год. у потерпілого виявлено в черевній порожнині серозний випіт та нитки фібрину, що відповідає серозно - фіброзному перитоніту. Зазвичай серозно - фібринозний перитоніт розвивається через 6 годин. Гнійний перитоніт розвивається через 24 - 72 години. Враховуючи, виявлений серозно - фібринозний перитоніт, давність спричинення тілесних ушкоджень у потерпілого більше 6 годин до моменту проведення операції.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_20 підтвердила висновок комісійної експертизи та пояснила, що з моменту отримання ОСОБА_1 тілесного ушкодження до моменту проведення операції пройшло більше 6 годин та менше 24 годин.

Даний висновок комісійної судово-медичної експертизи не викликає сумнівів у суду щодо його достовірності, оскільки експертиза проведена експертами, які мають відповідні спеціальні знання та кваліфікацію, на підставі дослідження всіх об'єктивних даних, історії хвороби ОСОБА_1, та даний висновок узгоджується з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_22 про те, що 20.10.2011 року близько 21 год. їм декілька разів телефонувала ОСОБА_18. і казала, що до них (ОСОБА_18) їде компанія і намічається драка, які (покази), на думку сторони захисту підтверджують той факт, що події по АДРЕСА_1 відбувались близько 21 год., а не близько 22год.40 хв., як вказано в обвинувальному акті, - суд не бере до уваги, так як дані свідки не були очевидцями подій, що відбувались 20.10.2011 року близько 22год.40хв. по АДРЕСА_1.

Суд вважає, що та обставина, що ОСОБА_1 безпосередньо після отримання ножового поранення не розказав про це працівникам міліції, які прибули на місце пригоди, не свідчить про те, що таке поранення йому не було заподіяно на місці події по вул. Б. Хмельницького. Крім того, ОСОБА_1. в судовому засіданні пояснив, що рана у нього на животі була невелика, і він думав, що нічого серйозного і що все обійдеться, тому не казав про це працівникам міліції.

Те, що ОСОБА_1 сам особисто при зверненні до лікарні вказав , що ножове поранення йому було заподіяно о 1.00 год. ночі 21.10.2011 року, на думку суду, не може бути доказом того, що дане тілесне ушкодження було заподіяно саме в даний час - о 1 год. ночі 21.10.2011 року, і вважає, що потерпілий міг помилитися з визначенням часу, оскільки тілесне ушкодження йому було заподіяно у пізній час доби, коли на вулиці вже було темно.

Доводи захисника обвинуваченого про те, що відсутність слідів крові на речових доказах: штанах, трусах та куртці потерпілого ОСОБА_1 та невідповідність розмірів колото-різаних ушкоджень, виявлених на даних речових доказах, розмірам колото-різаної рани 2х1 см на животі потерпілого, свідчать про фальсифікацію доказів потерпілим, - суд не бере до уваги, так як встановлено, що дані речові докази були вилучені у потерпілого лише відповідно 03.11.2011 р. та 07.11.2011 р., і за поясненнями потерпілого дані речі після події були вистірані, крім того, факт заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень підтверджується висновками судово-медичної експертизи № 185 від 07.11.2011р. та комісійної судово-медичної експертизи № 14/2014 від 11.06.2014р .

Доводи захисника обвинуваченого про те, що досудовим слідством не знайдено знаряддя злочину, яким було заподіяно тілесне ушкодження ОСОБА_1, на думку суду, не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого, так як потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що бачив ніж у руці обвинуваченого, яким останній заподіяв йому удар в живіт, крім того, висновком судово-медичної експертизи № 185 від07.11.2011 р.(а.с.187 т.1) підтверджується, що тілесні ушкодження у ОСОБА_1 утворилися в результаті дії предметів, що мають колючо - ріжучі властивості, і могли утворитися в результаті нанесення удару ножем.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і доводи обвинуваченого та його захисника про те, що ОСОБА_1 удався до його (ОСОБА_2) обмови з метою уникнення відповідальності за вчинення хуліганських дій стосовно його (обинуваченого) батька - ОСОБА_7, які виявились в тому, що 20.10.2011 року близько 22год.30хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 приїхали до будинку, де проживає обвинувачений ОСОБА_2, та напали на нього, вчинивши хуліганство відносно ОСОБА_2, а батько ОСОБА_2 - ОСОБА_7, намагаючись припинити хуліганські дії останніх, отримав від ОСОБА_4 та ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Такі їх доводи спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме.

Показами потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що він, ОСОБА_4. та ОСОБА_5 приїхали до будинку по АДРЕСА_1 поспілкуватись з обвинуваченим, щоб він більше не телефонував і не погрожував ОСОБА_5. Битися з ОСОБА_2. ніхто не збирався. Як тільки він (ОСОБА_1) увійшов до тамбура підїзду, він побачив, що йому назустріч, спускаючись по сходах, біжить ОСОБА_2, а за ОСОБА_2 - його батько - ОСОБА_7 Підбігши до нього, ОСОБА_2. відразу накинувся на нього, притиснув його лівою рукою до стіни, і ножем, який тримав у правій руці, вдарив його у живіт знизу вверх. Батько ОСОБА_2 в цей час тримав його (ОСОБА_1) за праве плече - за рукав. Після цього ОСОБА_2 схопив його (ОСОБА_1) за воротник куртки і приставив ніж йому до горла.

Висновком судово-медичної експертизи №185 від 07.11.2011 року (а.с.187 т.1), який підтверджує, що тілесні ушкодження у ОСОБА_1 утворились в результаті дії предметів, що мають колючо - ріжучі властивості.

Таким чином, характер заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень та знаряддя, яким вони були заподіяні, свідчать про те, що овинувачений ОСОБА_2, взявши ніж і виходячи з ножем зі своєї квартири в під'їзд будинку, усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій і мав умисел на заподіяння тілесних ушкоджень. Тобто умисел на заподіяння тілесних ушкоджень виник у обвинуваченого тоді, коли він з ножем виходив з квартири у під'їзд.

Відсутність факту суспільно-небезпечного посягання на ОСОБА_2 підтверджується також висновком судово-медичної експертизи №166 від 28.10.2011 року (а.с.36 т.2), згідно якого у ОСОБА_2. будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено.

Покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_18 про те, що на ОСОБА_2 у під'їзді будинку напали ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та стали його бити, і що у ОСОБА_2 ніякого ножа не було, - суд не бере до уваги, так як дані свідки є батьками обвинуваченого та заінтересовані в результаті розгляду справи.

Та обставина, що в провадженні досудового розслідування перебуває кримінальне првадження щодо заподіяння батьку обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень хуліганськими діями ОСОБА_4 та ОСОБА_1, то дані обставини не спростовують винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.121 КК України, оскільки сам ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що тілесні ушкодження йому були заподіяні на вулиці біля підїзду будинку, тобто вже після того, як було заподіяно ножове поранення ОСОБА_1

Доводи захисника обвинуваченого про те, що зібрані після повернення справи на додаткове розслідування докази є недопустимими, так як вони зібрані поза межами строків досудового розслідування, суд не бере до уваги, так як досудове розслідування проведено в межах строків, передбачених ст.219 КПК України, обвинуваченому та його захиснику було надано доступ до всих матеріалів досудового розслідування, що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 29.08.2014 року та протоколом про ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами досудового розслідування від 29.08.2014р (а.с.2-3 т.2).

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України, так як він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у псих- та наркодиспансері не перебуває, стан його здоров'я.

Обтяжуючих покарання обставин - не встановлено.

До пом'якшуючих обставин суд відносить наявність у ОСОБА_2 малолітньої дитини, молодий вік обвинуваченого.

З урахуванням всіх цих обставин суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

На думку суду, таке покарання згідно ст.65 КК України за своїм видом і розміром відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, а також є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою, необхідно відхилити, так як прокурор не довів недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, яке вчинив ОСОБА_2, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, враховуючи той факт, що існує ризик переховування від суду, суд згідно ч.4 ст.194 КПК України вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід до набрання вироком законної сили у виді особистого зобов'язання, та покласти на нього деякі обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Фінансового управіння Тростянецької райдержадміністрації про стягнення з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікування потерпілого підлягають задоволенню, так як підтверджуються матеріалами справи (довідка-розрахунок від 16.11.2011 року (а.с. 182-183 т.1). Тому з обвинуваченого необхідно стягнути на підставі ст..1206 ЦК України на користь Фінансового управління Тростянецької райдержадміністрації витрати на лікування потерпілого в розмірі 1738,55 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в сумі 5 250,00 грн., що складається з витрат на лікування в сумі 2 000,00 грн. та з вартості речей, які були пошкоджені обвинуваченим при заподіянні ножового поранення, в сумі 3250,00 грн., - підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає за необхідне згідно ст.1195 ЦК України стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого 1811,75 грн. витрат на лікування, так як дані витрати підтверджуються матеріалами справи (виписка з медичної картки стаціонарного хворого № 4724 Тростянецької ЦРЛ, квитанції про придбання ліків (а.с. 195, 197 т.2 ).

В іншій частині вимоги про відшкодування матеріальної шкоди не підлягають задоволенню, так як потерпілим в судовому засіданні не надано доказів на підтвердження даних позовних вимог.

Суд погоджується з доводами потерпілого ОСОБА_1 про перенесені ним душевні страждання у зв'язку з заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, і враховуючи глибину і тривалість завданих моральних страждань, того, що потерпілий зазнав фізичного болю, труднощів у задоволенні нагальної біологічної потреби - приймання їжі, було порушено його звичайний спосіб життя, враховуючи характер діяння обвинуваченого та форму його вини, з урахуванням вимог справедливості та розумності, суд вважає за необхідне на підставі ст.ст. 1167, 1168 ЦК України цивільний позов потерпілого про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в сумі 30 000,00 грн. задовольнити.

Враховуючи, що потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що в ході судового розгляду справи йому поштовим переказом було відшкодовано 2 000,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_1 28 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.118 КПК України - до процесуальних витрат відносяться витрати на правову допомогу.

Згідно ч.2 ст.120 КПК України - витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч.1 ст.124 КПК України - у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Враховуючи викладене, з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_1 слід стягнути 3 000,00 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, так як дані витрати підтверджуються ордером адвоката Лукаш П.І. від 18.11.2011 року, договором про надання юридичних послуг від 18.11.2011 року, квитанцією № 85 від 25.11.2011 року про оплату послуг по наданню правової допомоги в сумі 3 000,00 грн. (а.с.227-230 т. 2).

Речові докази - спортивну куртку, спортивні штани та чоловічі труси, належні ОСОБА_1(квитанції № 004655, № 004657 від. 20.12.2011 року) - повернути потерпілому ОСОБА_1

Речові докази - фрагмент рослини зі слідами темно-бурого кольору, два марлеві тампони зі слідами темно-бурого кольору, контрольний марлевий тампон, вилучені в ході ОМП від 21.10.2011 р. (квитанція № 004660 від 20.12.2011 р.), пакет зі зразком слини ОСОБА_7, пакет зі зразком крові ОСОБА_7, пакет зі зразком серветки ОСОБА_7, пакет зі зразком слини ОСОБА_2, пакет зі зразком крові ОСОБА_2, пакет зі зразком серветки ОСОБА_2, пакет зі зразком слини ОСОБА_1, пакет зі зразком крові ОСОБА_1, пакет зі зразком серветки ОСОБА_1 ( квитанція № 004659 від 20.12.2011 р.), два сліди взуття на двох гіпсових виливках, вилучені в ході ОМП від 21.10.2011 р. (квитанція № 004654 від 20.12.2011 р.), п'ять ножів, вилучений в ході ОМП від 21.10.2011р. ( квитанція № 004661 від 20.12.2011р.) - знищити як такі, що не мають ніякої цінності.

Речовий доказ - футболку з плямами темно-бурого кольору, вилучену в ході ОМП від 21.10.2011 р.( квитанція № 004658 від 20.12.2011 р.) - повернути ОСОБА_7

Речовий доказ - спортивну куртку чорного кольору з написом "Адідас" (квитанція № 004656 від 20.12.2011 р.) - повернути обвинуваченому ОСОБА_2

Згідно ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи №100 від 28.10.2011 р. (а.с.37 т.2) в сумі 281,28 грн.

Керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому за цим законом покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу обрати - особисте зобов'язання.

Зобов'язати ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади та покласти обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на останнього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в сумі від 0.25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, зарахувавши в строк відбуття покарання час затримання обвинуваченого ОСОБА_2 з 21.10.2011 року по 04.11.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фінансового управління Тростянецької райдержадміністрації витрати на лікування потерпілого в розмірі 1738,55 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 28 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди та 1 811,75 грн. матеріальної шкоди, а всього 29 811,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи в сумі 281,28 грн.

Речові докази - спортивну куртку, спортивні штани та чоловічі труси, належні ОСОБА_1(квитанції № 004655, № 004657 від. 20.12.2011 року) - повернути потерпілому ОСОБА_1

Речові докази - фрагмент рослини зі слідами темно-бурого кольору, два марлеві тампони зі слідами темно-бурого кольору, контрольний марлевий тампон, вилучені в ході ОМП від 21.10.2011 р. (квитанція № 004660 від 20.12.2011 р.), пакет зі зразком слини ОСОБА_7, пакет зі зразком крові ОСОБА_7, пакет зі зразком серветки ОСОБА_7, пакет зі зразком слини ОСОБА_2, пакет зі зразком крові ОСОБА_2, пакет зі зразком серветки ОСОБА_2, пакет зі зразком слини ОСОБА_1, пакет зі зразком крові ОСОБА_1, пакет зі зразком серветки ОСОБА_1 ( квитанція № 004659 від 20.12.2011 р.), два сліди взуття на двох гіпсових виливках, вилучені в ході ОМП від 21.10.2011 р. (квитанція № 004654 від 20.12.2011 р.), п'ять ножів, вилучений в ході ОМП від 21.10.2011р. ( квитанція № 004661 від 20.12.2011р.) - знищити як такі, що не мають ніякої цінності.

Речовий доказ - футболку з плямами темно-бурого кольору, вилучену в ході ОМП від 21.10.2011 р.( квитанція № 004658 від 20.12.2011 р.) - повернути ОСОБА_7

Речовий доказ - спортивну куртку чорного кольору з написом "Адідас" (квитанція № 004656 від 20.12.2011 р.) - повернути обвинуваченому ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя: Н.Б. Плотникова