Постанова № 4398429, 05.08.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2009 № 33/369

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів: Гольцової Л.А.

Рябухи В.І.

за участю секретаря

судового засідання

Терещенко Я.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Решетняк Н.Б., представник, довіреність № 209/09-а від 02.02.2009;

Ткаченко О.П., представник, довіреність б/н від 13.10.2008;

від відповідача: Владимиренко К.В., представник, довіреність № 134-ГО/09

від 05.06.2009;

Єкімук О.Л., представник, довіреність № 123-ГО/09 від 19.05.2009;

від третьої особи: Ярошенко Р.В., представник, довіреність б/н від 10.05.2009;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.03.2009

у справі № 33/369 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Астеліт”;

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”;

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю „Новасел”;

про стягнення суми за банківською гарантією

постанова прийнята 05.08.2009, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалось слуханням з 27.05.2009 до 15.06.2009, з 22.06.2009 до 05.08.2009 та оголошувалась перерва з15.06.2009 до 22.06.2009.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Астеліт” (далі – ТОВ „Астеліт”) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (далі – ТОВ „Український промисловий банк”) про стягнення 24 000 000,00 грн. за банківською гарантією.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2008 порушено провадження у справі № 33/369.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2008 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Новасел” (далі – ТОВ „Новасел”).

До прийняття рішення по суті спору ТОВ „Астеліт” в порядку ст. 22 ГПК України звернулось до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з відповідача 24 432 000,00 грн. боргу з урахування інфляційних втрат, 1 132 273,98 грн. не одержаного доходу, 1 254 575,34 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 313 643,84 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 у справі № 33/369 позов ТОВ „Астеліт” до ТОВ „Український промисловий банк”, третя особа ТОВ „Новасел” про стягнення суми за банківською гарантією задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 24 000 000,00 грн. основного боргу, 2 208 000,00 грн. індексу інфляції, 479 342,47 грн. 3% річних, 21 675,00 грн. державного мита, 100,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 2 707 594,52 грн. не одержаного доходу та 1 917 369,86 грн. процентів за користування грошовими коштами відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 ТОВ „Український промисловий банк” подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, судом не взято до уваги, що справа № 6/321, предметом розгляду якої є розірвання договору від 19.09.2006 № AS06-UAG-360, взаємопов’язана за справою №33/369. В зв’язку з чим, на думку заявника, суд повинен був зупинити провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України. Також суд не врахував лист відповідача від 21.05.2008 № 8480, яким було повідомлено позивача про ненастання гарантійного випадку та зазначено підстави, які свідчать про це.

Також, судом першої інстанції не взято уваги пункти 2.1 та 2.3 договору гарантії від 18.05.2007 № 164/Г-07 щодо відповідальності Банка-Гаранта, а тому нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій є необґрунтованим та порушують умови вказаного договору.

ТОВ „Астеліт” у відзиві та представник в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги ТОВ „Український промисловий банк” заперечував та просив рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Український промисловий банк” – без задоволення.

ТОВ „Новасел” у відзиві на представник в засіданні суду доводи апеляційної скарги ТОВ „Український промисловий банк” підтримав, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 скасувати, апеляційну скаргу ТОВ „Український промисловий банк” – задовольнити.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського від 17.06.2009 продовжено строк розгляду справи № 33/369 на один місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ „Український промисловий банк” видано ТОВ „Астеліт” гарантію оплати від 18.05.2007 №164/Г-07 якою ТОВ „Український промисловий банк” повідомив ТОВ „Астеліт” про забезпечення зобов’язання гарантією, що виникло між останнім та ТОВ „Новосел” у відповідності до договору від 19.09.2006 №AS06-UAG-360.

Як вбачається з матеріалів справи, гарантія оплати від 18.05.2007 №164/Г-07 направлялася ТОВ „Український промисловий банк” (лист від 18.05.2007 № 6738/1) у зв’язку із укладенням договору гарантії від 18.05.2007 №164/Г-07, підписаним останнім та ТОВ „Новосел” (т. 1 а.с. 8-9).

ТОВ „Український промисловий банк” відповідно до умов гарантії, гарантувало заплатити ТОВ „Астеліт” суму, загальний розмір якої не перевищує 24 000 000 грн. у випадку передачі ТОВ „Астеліт” для реалізації ТОВ „Новосел” продукції в порядку, передбаченому основним зобов’язанням за договором від 19.09.2006 №AS06-UAG-360 і невиконання ТОВ „Новосел” своїх платіжних зобов’язань за вказаним договором протягом 30 календарних днів з дати передачі йому партії продукції, про що свідчить повідомлення від 24.01.2008 № 2 (т. 1 а.с. 12-13) та вбачається із тексту гарантії оплати від 18.05.2007 №164/Г-07.

ТОВ „Астеліт” 15.05.2008 направив ТОВ „Український промисловий банк” платіжну вимогу №3893, де була вказана сума, яку ТОВ „Астеліт” вимагає сплатити у зв’язку із настанням гарантійного випадку (24 000 000 грн.).

ТОВ „Український промисловий банк” листом від 21.05.2008 №8480 повідомило ТОВ „Астеліт”, що зобов’язання за договором від 19.09.2006 №AS06-UAG-360, який, відповідно, і був забезпечений гарантією ТОВ „Новасел” виконано, а, отже, гарантійний випадок не наступив, а тому банк немає права виконати платіжну вимогу від 15.05.2008 №3893 по гарантії оплати від 18.05.2007 № 164/Г.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ТОВ „Астеліт” посилається на видаткові накладні на загальну суму 205 550 530,64 грн., однак ТОВ „Новасел” за поставлену продукцію на вказану вище суму розрахувалося в повному обсязі, про що свідчать банківська виписка АКБ „Банк „Форум” від 16.10.2008 № 3102/13.2.1 по поточному рахунку №26006300009796 ТОВ „Астеліт” (з рахунку №26007560631 та з рахунку №2600301302343).

При цьому, ТОВ „Український промисловий банк” листом від 21.05.2008 № 8480 повідомляло про здійснення перерахунку коштів в сумі 205 550 530,64 грн. ТОВ „Астеліт” та надавало необхідні документи, що підтверджували зазначене. Підставою для звернення відповідача з вказаним документом до позивача є лист ТОВ „Новасел” від 16.05.2008 №234 додатком до якого є саме платіжні документи про сплату ТОВ „Астеліт” грошових коштів в сумі 205 550 530,64 грн. (т.1 а.с. 142).

Відповідно до ст. 564 ЦК України після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Статтею 17 Уніфікованих правилах Міжнародної торгової палати для гарантій за першою вимогою визначено, що „в случае предъявления требования об уплате гарантийной суммы (платежного требования) гарант должен без промедления уведомить об этом принципала”.

Доказами у справі, згідно із ст. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Оскільки ТОВ „Український промисловий банк” повідомило ТОВ „Новасел” про отримання платіжної вимоги ТОВ „Астеліт” і ТОВ „Новасел” направило ТОВ „Український промисловий банк” лист від 16.05.2008 №234 із доданими видатковими накладними на суму 205 550 530,64 грн. та банківськими виписками, таким чином, заборгованість по оплаті продукції, одержаної ТОВ „Астеліт” за договором від 19.09.2006 №AS06-UAG-360 у ТОВ „Новасел” відсутня, а тому оплата гарантійного платежу є безпідставною.

Статтею 560 ЦК України передбачено, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Гарантією оплати від 18.05.2007 №164/Г-07 та договором гарантії від 18.05.2007 №164/Г-07 передбачено умови гарантії та визначено, що сплата гарантійної суми провадиться ТОВ „Український промисловий банк” у випадку передачі ТОВ „Астеліт” для реалізації ТОВ „Новасел” продукції в порядку, передбаченому основним зобов’язанням за договором від 19.09.2006 №AS06-UAG-360 і невиконання ТОВ „Новасел” своїх платіжних зобов’язань за вказаним договором протягом 30 календарних днів з дати передачі йому партії продукції (розділи 1 та 2 договору від 18.05.2007 №164/Г-07).

Таким чином, аналізуючи в сукупності всі вказані вище документи можна дійти висновку, що ТОВ „Український промисловий банк”, встановлюючи відповідність платіжної вимоги умовам гарантії, вірно встановило відсутність гарантійного випадку у зв’язку з виконанням ТОВ „Новасел” основного зобов’язання за договором №AS06-UAG-360 від 19.09.2006.

Отже, беручи до уваги зазначене, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що платіжна вимога від 15.05.2008 №3893 відповідає умовам гарантії і була заявлена позивачем правомірно.

До того ж, місцевий господарський суд не надав належної оцінки тій обставині, що договором гарантії №164/Г-07 від 18.05.2007 передбачено, що відповідальність ТОВ „Український промисловий банк” обмежується сумою гарантії.

Заперечення представників ТОВ „Астеліт”, що товариству невідомо про існування договору гарантії від 19.09.2006 №164/Г-07, оскільки йому була видана лише гарантія оплати від 18.05.2007 №164/Г-07, в якій не передбачено обмеження зобов’язань ТОВ „Український промисловий банк” сумою гарантії, а, отже, нарахування штрафних санкцій є правомірним, не можуть бути прийняті судом до уваги, зважаючи на наступне.

Договір гарантії від 18.05.2007 №164/Г-07, укладений між ТОВ „Український промисловий банк” та ТОВ „Новасел” регулює правовідносини сторін щодо надання ТОВ „Український промисловий банк” гарантії від 18.05.2007 № 164/Г-07 („гарантія” або „гарантійне зобов’язання”) з метою забезпечення належного виконання ТОВ „Новасел” умов договору №AS06-UAG-360 укладеному 19.09.2006 між ТОВ „Новасел” та ТОВ „Астеліт” (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.3. договору від 18.05.2007 №164/Г-07, відповідальність ТОВ „Український промисловий банк” обмежується сумою „гарантії”, що обумовлена у п. 2.1 цього договору. Обмеження зобов’язань ТОВ „Український промисловий банк” перед ТОВ „Астеліт” гарантійною сумою є дійсним навіть у разі порушення ТОВ „Український промисловий банк” свого обов’язку перед ТОВ „Астеліт”.

Пунктом 2.4 договору гарантії від 18.05.2007 №164/Г-07 передбачено, що гарантія надається шляхом передачі гарантійного листа, в якому викладені умови гарантії. Копія гарантії оплати від 18.05.2007 №164/Г-07 має бути засвідчена підписом уповноваженої особи ТОВ „Новасел”, відбитком його печатки та є невід’ємною частиною цього договору.

Зважаючи на те, що гарантія оплати від 18.05.2007 №164/Г-07 є невід’ємною частиною договору гарантії від 18.05.2007 №164/Г-07, судова колегія вважає, що посилання ТОВ „Астеліт” про необізнаність із даним договором не відповідає матеріалам справи.

Крім того, оскільки договором гарантії від 18.05.2007 №164/Г-07 передбачено обмеження гарантійної суми, визначеної у гарантії оплати, то положення ст. 625 ЦК України не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Натомість, судова колегія погоджується з висновком Господарського суду міста Києва щодо необґрунтованості позовних вимог ТОВ „Астеліт” стосовно відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди та стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.

Посилання скаржника, що суд першої інстанції не зупинив провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України до розгляду справи № 6/321, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки дані справи не є взаємопов’язаними.

За наведених обставин рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 у справі № 33/369 підлягає зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 у справі № 33/369 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 у справі № 33/369 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„В позові відмовити повністю.”

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Астеліт” (03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 11А, код ЄДРПОУ 22859846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) грн. 00 коп. витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання п. 3 зазначеної постанови суду.

5. Справу № 33/369 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Григорович О.М.

Судді Гольцова Л.А.

Рябуха В.І.