Постанова № 4398426, 13.07.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009 р.                     Справа № 2а-17932/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Тиновському Д.В.,

за участю прокурора Бурди Д.П.,

представника позивача Бондарука Ю.А.,

представників відповідача Сахарук О.В., Стельмащук Ю.Г., Воробія В.П., Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопроміндустрія» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 31 березня 2009 року №0000482399/0 та №0000492399/0,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопроміндустрія» (далі – позивач, ТзОВ «Автопроміндустрія») звернулося з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (далі – відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 31.03.2009 року №0000482399/0 про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 2079268 грн. та від 31.03.2009 року №0000492399/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1879792 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що ДПА у Волинській області безпідставно проведено повторно позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Автопроміндустрія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року та січень, лютий, березень, квітень, травень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2007 року по 30.04.2008 року, оскільки за вказані періоди Луцькою ОДПІ вже були проведені перевірки, на підставі яких винесені податкові повідомлення-рішення, які оскаржені позивачем в судовому порядку. Зазначає, що позивачем було відмовлено в допуску до проведення даної позапланової виїзної перевірки, а тому податковим ревізором проведено перевірку на підставі матеріалів попередніх перевірок, якими були зменшені суми бюджетного відшкодування, однак на підставі акту ДПА у Волинській області вказані суми знову включені в суми зменшення бюджетного відшкодування та донараховані податкові зобов’язання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, та просив позов задовольнити.

В поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав, зазначивши, що позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Автопроміндустрія» проведена відповідно до постанови слідчого прокуратури Волинської області, на підставі якої видано відповідний наказ ДПА у Волинській області. В податкового органу була наявна інформація про те, що контрагент позивача, польська фірма «AUTO MAX s.c.», за адресою не знаходиться та не проявляє ознак ділової активності з 2006 року. Крім того, видом діяльності даної фірми є надання послуг по бухгалтерському обліку, у своєму поясненні бухгалтер фірми повідомила, що з 2003 року не здійснює діяльності. За таких обставин податковим органом було зроблено висновок, що договори по здійсненню імпорту кузовів до транспортних засобів, що були у використанні фірми «AUTO MAX s.c.», укладені позивачем з порушенням Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністрества економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року №201, що в свою чергу позбавляє покупця права на включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі вантажно-митних декларацій по угоді між вказаними підприєствами.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали подані заперечення та додатково пояснили, що як на підставу видання наказу «Про проведення позапланової виїзної перевірки» ДПА у Волинській області посилається на норму Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно якої обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків, що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства. Крім того, зазначили, що податковою інспекцією при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не були враховані ті суми ПДВ, на які вже були винесені зазначені рішення на підставі актів попередніх перевірок. Вважають, що оскільки керівник ТзОВ «Автопроміндустрія» ознайомився із направленням на проведення перевірки, тому фактично допустив перевіряючого до її проведення, а отже перевірка є позаплановою виїзною. Просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту №74/23-99/34148335 від 19.03.2009 року про результати виїзної позапланової перевірки ТзОВ «Автопроміндустрія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року та січень, лютий, березень, квітень, травень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2007 року по 30.04.2008 року, було встановлено порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з чим останнім завищено податковий кредит за період липень-грудень 2007 року на суму 5938730 грн., п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ТзОВ «Автопроміндустрія» занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за липень-листопад 2007 року, на загальну суму 1039634 грн., а також п.п.7.7.2 абз.«а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого платником податків завищено бюджетне відшкодування за період з вересня 2007 року по лютий 2008 року на загальну суму 1879792 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.03.2009 року №0000482399/0 про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 2079268 грн. та від 31.03.2009 року №0000492399/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1879792 грн.

Судом встановлено, що позапланова виїзна перевірка позивача проведена податковим ревізором ДПА у Волинській області на підставі відповідного наказу від 05.03.2009 року №102 та направлення на проведення перевірки №000079 від 05.03.2009 року.

Підстави та порядок проведення позапланових виїзних перевірок вищестоящими органами державної податкової служби визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», згідно п.8 ч.6 ст.11-1 якого позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Разом з тим, згідно ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Однак, як встановлено в судовому засіданні і не заперечується представниками відповідача, кримінальна справа на момент прийняття наказу на проведення перевірки проти посадових осіб ТзОВ «Автопроміндустрія» чи самого підприємства порушена не була, як і не було звернення позивача на проведення перевірки. Отже, безпідставним є посилання у наказі ДПА у Волинській області від 05.03.2009 року №102 «Про проведення позапланової виїзної перевірки», як на підставу його видачі, на ч.13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Крім того, у вказаному наказі другою підставою його прийняття зазначено постанову старшого слідчого прокуратури Волинської області Семенюка А.Я. на проведення позапланової перевірки №б/н від 13.02.2009 року, згідно якої останній, розглянувши матеріали кримінальної справи №50-035-08, порушеної відносно службових осіб Волинської митниці щодо зловживання своїм службовим становищем, керуючись ст.ст.66, 130 КПК України призначив в даній кримінальній справі позапланову перевірку ТзОВ «Автопроміндустрія».

Відповідно до ч.1 ст.66 Кримінально-процесуального кодексу України особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановленихЗаконом України «Про банки і банківську діяльність». Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій. Також, відповідно до частини 3 цієї статті у передбачених законом випадках особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі доручити підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі.

Аналізуючи вказану кримінально-процесуальну норму, слідчий при проведенні заходів по збиранню доказів не має права вимагати проведення податкових перевірок, а має право вимагати проведення ревізій. Ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, установ та організацій, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань (ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»). Податкові ж перевірки, виходячи зі змісту п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», проводяться на предмет обчислення і сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, а не на предмет фінансових зловживань.

Враховуючи викладене, вказана у постанові слідчого перевірка не мала законних підстав для її проведення, та відповідно, не може вважатись законною.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії ДПА у Волинській області, пов’язані як з призначенням позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Автопроміндустрія», так і з її проведенням, наслідком якої став акт №74/23-99/34148335 від 19.03.2009 року, є протиправними, такими, що вчинені не у спосіб, у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Таким чином, складений за результатами проведеної перевірки акт про виявлені під час її здійснення порушення, за умови невиконання посадовими особами органу державної податкової служби вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, не може бути підставою для прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень, в зв’язку з чим останні підлягають скасуванню.

Суд не приймає посилання відповідача у запереченнях на наявну інформацію по конрагенту позивача – польській фірмі «AUTO MAX s.c.», який не здійснює господарську діяльність та за місцем знаходження не значиться, оскільки надані суду копії факсограми викладені на іноземній мові, належним чином не завірені та не перекладені на українську мову. Крім того, відповідачем також не надано суду доказів того, що укладені угоди між позивачем та зазначеною польською фірмою визнані недійсними чи мають ознаки нікчемних правочинів.

Разом з тим, безпідставні посилання позивача на те, що Луцькою ОДПІ у оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях включені суми, на які уже раніше приймались податковим органом рішення, оскільки спростовуються самим актом та розрахунком визначених сум податкового зобов’язання з ПДВ.

У позовній заяві ТзОВ «Автопроміндустрія» просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2009 року №0000482399/0 та №0000492399/0. При постановленні рішення суд відповідно до ст.162 КАС України може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржуються акти індивідуальної дії, суд вважає за необхідне скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідача як такі, що прийняті всупереч норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції від 31 березня 2009 року №0000482399/0 та №0000492399/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 20 липня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя                                                                       Н.Б.Плахтій