Рішення № 4398424, 30.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/220

30.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав"

про стягнення боргу та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Свириденко В.В. (довіреність № 203/2009 від 02.06.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

30.07.2009р. у судовому засіданні, за згодою позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ" (надалі ТОВ "БаДМ", позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (надалі ТОВ "Святослав", відповідач) суми основного боргу у розмірі 60 407,41 грн., пені –7 176,40 грн., 10% річних –5560,79 грн., індексу інфляції - 7 822,76 грн..

В ході розгляду справи, згідно з наданими поясненнями по справі позивач зменшив позовні вимоги, зокрема в частині основного боргу на суму 1 000 грн. сплачених коштів, та просив розглянути спір про стягнення з відповідача 79 967, 36 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 1041 від 04.01.2008р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару.

Суму заборгованості в розмірі 59 407, 41 грн. позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням вимог Цивільного кодексу, також заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та десяти процентів річних нарахування яких передбачено договором.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду не виконав, поважних причин такого невиконання суду не навів. Позовна заява, ухвали суду направлені відповідачу на юридичну адресу підприємства (довідка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Святослав" станом на 02.06.2009р. наявна у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами, про що відповідача попереджено ухвалою від 05.06.2009р..

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2008 року між ТОВ "Святослав" та ТОВ "БаДМ" укладено договір № 1041 за умовами якого останнє зобов’язувалось поставити та передати у власність покупця лікарські препарати та засоби, засоби гігієни та догляду за хворими, лікувальну косметику та інші форми медичного асортименту, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п.1.1 договору).

В силу положень п. 1.3 договору кількість та ціна товару, що поставляється за договором визначається покупцем при замовленні товару та зазначається у видаткових накладних на товар, який поставляється; усі видаткові накладні є невід’ємними складовими договору.

За поставлену продукцію в період з 26 лютого 2008р. по 28 березня 2008р. згідно видаткових накладних, перелік яких наведено в позовній заяві (копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи) відповідачем розрахунок здійснений не у повному обсязі, кошти що надійшли згідно платіжного доручення № 11879 від 15.01.2009р. в сумі 1 000 грн. з призначенням платежу «оплата згідно договору № 584 від 31.05.2007р.»зараховані в рахунок погашення боргу за договором № 1041 від 14.01.2008р., а заборгованість за поставлений товар у розмірі 59 407, 41 грн. не погашена.

Оплату за поставлений товар відповідачем станом на час вирішення справи повністю не здійснено, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Прострочення вказаних термінів розрахунків по поставленій продукції згідно видаткових накладних, що зазначені у позовній заяві підтверджується, зокрема, датами зазначеними у накладних. Згідно положень договору (п. 12.1) договір діє до 31 грудня 2010р..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору (п. 6.1, 6.2, 6.4.1 договору) строк оплати покупцем вартості поставленого товару визначається у видаткових накладних на кожну партію товару, які являються невід’ємною частиною договору; у разі оплати за товар на умовах з відстроченням платежу постачальник визначає строк у видатковій накладній, протягом якого покупець зобов’язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника. Відповідно враховуючи зазначені у видаткових накладних дати сплати з відстрочкою 21-31 день, строк виконання зобов’язання щодо оплати поставленої продукції згідно накладних наданих до матеріалів справи, станом на час вирішення спору є таким що настав.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої продукції згідно зазначених видаткових накладних, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 59 407, 41 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 7.2 договору у випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в період прострочення. Пеня нараховується від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

За таких обставин, враховуючи здійснений позивачем розрахунок пені за період з 29.09.2008р. по 27.03.2009р. суд визнає правомірним її нарахування за вказаним розрахунком лише за період з по 29.09.2008р. по 22.10.2008р., оскільки в подальшому нарахування пені на заборгованість що виникла згідно накладних які складають суму заборгованості заявлену до стягнення припинилась. Пеня нараховується на суму заборгованості саме за період півроку з дня коли зобов’язання мало бути виконано (остання поставка товару відбулась за накладною Y487217 від 28.03.2008р. строк виконання зобовязання по оплаті якої, враховуючи умови оплати –відстрочка 24 дня, є таким що настав 21.04.2008р.), відповідно правомірним є нарахування пені на суму заборгованості що утворилась за накладними які залучені до матеріалів справи, лише за період з 22.04.2008р. по 22.10.2008р..

Оскільки, при прийнятті рішення суд обмежений заявленими вимогами, а позивачем заявлено до стягнення суму пені нарахування якої здійснено лише з 29.09.2008р. сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за період з 29.09.2008р. по 22.10.2008р. складає 950, 67 грн., розмір якої розрахований за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р. на суму заборгованості у вказаному періоді не враховуючи здійснену оплату в розмірі 1 000 грн..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору від 04.01.2008р. (п. 7.3) сторони передбачили обов’язок сплати 10% річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 7 822, 76 грн., та з розрахунком 10% річних у розмірі 5 560, 79 грн. здійсненого за період з 26.04.2008р. по 27.03.2009р. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов, контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 1041 від 04.01.2008р. у строки зазначені в накладних, що відповідає умовам договору, суду не представлено, у зв’язку з чим заявлені вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 59 407, 41 грн. основного боргу, 950, 67 грн. пені, 7 822, 76 грн. інфляційних збитків та 5 560, 79 грн. –10% річних.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 799, 67 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 844, 26 грн. - пропорційно задоволеним вимогам.

Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 10 грн. не підлягають стягненню з відповідача, оскільки зменшення позовних вимог пов’язане зі сплатою боргу в сумі 1000 грн. що відбулось до звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»(04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда 39-В, р/р 260007701 в ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31724464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ»(юрид. адреса: 49005, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Панікахи 2, п/р 26002146146001 в КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ідент. код 31816235) 59 407, 41 грн. (п’ятдесят дев’ять тисяч чотириста сім гривень 41 копійку) основного боргу, 950, 67 грн. (дев’ятсот п’ятдесят гривень 67 копійок) пені, 7 822, 76 грн. (сім тисяч вісімсот двадцять дві гривні 76 копійок) інфляційних збитків та 5 560, 79 грн. (п’ять тисяч п’ятсот шістдесят гривень 79 копійок) –10% річних.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»(04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда 39-В, р/р 260007701 в ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31724464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ»(юрид. адреса: 49005, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Панікахи 2, п/р 26002146146001 в КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ідент. код 31816235) 844, 26 грн. (вісімсот сорок чотири гривні 26 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 03.08.2009