Рішення № 4398395, 08.07.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2009 р.

Справа № 16/61-09-1756

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Ткаченко Р.А. згідно з посвідченням № 43;

Від позивача: Стоянова Т.А. за довіреністю № 2 від 05.05.2009р.;

Від відповідача: Чайка О.М. за довіреністю від 05.05.2009р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст.. 77 ГПК України справу за позовом прокурору Саратського району Одеської області в інтересах держави в особі Саратської районної державної адміністрації Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Біодізель Бессарабії” про стягнення 108 904,11 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Саратського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами в інтересах держави в особі Саратської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Біодізель Бессарабії” (далі по тексту ТОВ “Біодізель Бессарабії”) на користь Саратської районної державної адміністрації Одеської області 108904,11грн. загальної заборгованості за 2007-2008р.р. по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами 15.05.2007р. та зареєстрованого 17.05.2007р. за №0407533гос.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність у договорі істотних умов договору оренди земельної ділянки та невикористання ТОВ “Біодізель Бессарабії” орендованої за вказаним договором оренди земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Саратською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець) та ТОВ “Біодізель Бессарабії” (Орендар) на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 26.04.2007р. №178/А-07 було укладено договір оренди земельної ділянки від 15.05.2007р., зареєстрований Саратським райвідділом Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру” 17.05.2007р. за №0407533гос.

Згідно з умовами пунктів 1-3, 8 договору оренди земельної ділянки від 15.05.2007р. позивач зобов’язувався передати, а відповідач –прийняти у строкове (строком на 49 років) платне користування земельну ділянку, площею 2,9365 га, розташовану на території Зорянської сільської ради, для розміщення виробничих об’єктів.

Згідно ст. 1 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХIV (з наступними змінами та доповненнями) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В свою чергу, у відповідності до ст. 13 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХIV (з наступними змінами та доповненнями) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону).

Згідно ч. 1, 2 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХIV (з наступними змінами та доповненнями) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи (ч. 3, 4 ст. 22 Закону).

Відповідно до п. 9 договору оренди земельної ділянки від 15.05.2007р. Орендар зобов’язувався за користування земельною ділянкою сплачувати орендну плату у грошовій формі із розрахунку 3% від грошової вартості ділянки у сумі 16738 грн. Відповідно до п. 10 договору обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції. При цьому, за умовами п. 11 договору орендна плата повинна вноситися у строки, встановлені графіком.

15.05.2007р. між сторонами по справі було підписано додаток № 1 до договору оренди, відповідно до умов якого розмір орендної плати за 2007р. було передбачено у сумі 12553 грн.

В подальшому, за замовленням відповідача у 2007 році було розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки орендованої на підставі вказаного договору земельної ділянки.

На підставі зазначеної нормативної грошової оцінки, Орендодавцем відповідно до п. 9 договору було здійснено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку на 2008р., виходячи з 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до якого розмір орендної плати був визначений у сумі 96351,11 грн. за 2008р.

Слід зауважити, що вказаний розрахунок був підписаний обома учасниками даної угоди.

В свою чергу, на підставі цього розрахунку між сторонами було підписано додаток № 1 від 11.09.2008р., за змістом якого сторони погодились встановити орендну плату у розмірі 96351,11 грн. за весь 2008р. (при цьому, місячний розмір плати за період з січня по листопад 2008р. був визначений у розмірі 8029,26 грн., а за грудень 2008р. –8029,25 грн.).

В подальшому, 22.12.2008р. додатком № 1 сторонами знову ж таки фактично було обумовлено обов’язок Орендаря сплатити орендну плату за 2008р. у розмірі 96351,11грн. у грудні цього ж року.

Враховуючи ті обставини, що як додаток від 11.09.2008р., так і додаток від 22.12.2008р. були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, тобто сторони домовилися щодо всіх умов, зазначених у цих додатках, та, як наслідок, умови додатків набули для їх учасників обов’язкової сили, суд доходить висновку, що шляхом підписання цих документів сторонами за договором оренди фактично було внесено зміни до його умов.

Наведені висновки суду про намір сторін шляхом підписання цих додатків внести відповідні зміни до основного договору підтверджуються і прямою вказівкою про це по тексту додатку від 11.09.2008р. Так, у тексті даного документу сторони зробили застереження про те, що вказаний додаток –угода є невід’ємною частиною договору оренди землі від 15.05.2007р.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача про неправомірність зміни розміру орендної плати на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки, яка не була затверджена у встановленому законом порядку, з огляду на те, що ані додаток від 11.09.2008р., ані додаток від 22.12.2008р., які фактично за своєю правовою природою є додатковими угодами, у встановленому законом порядку визнані недійсними не були, а, відтак, вони є чинними та такими, що підлягають обов’язковому виконанню сторонами.

Крім того, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача стосовно відсутності в укладеній між сторонами по справі угоді таких істотних умов договорів оренди земельної ділянки як строки сплати орендної плати та порядок її внесення. З цього приводу суд звертає увагу відповідача на наступне.

Дійсно, відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХIV (з наступними змінами та доповненнями) до істотних умов договору оренди землі належать орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. В свою чергу, відповідно до ст. 252 ЦК України строк може визначатися роками, місяцями, днями або годинами. При цьому, за змістом ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Умовами додатків від 15.05.2007р., 11.09.2008р. було передбачено внесення орендних платежів щомісячно, а додатком від 22.12.2008р. порядок сплати цих платежів за 2008р. був змінений та передбачав одноразове перерахування загальної суми орендних платежів за 2008р. у розмірі 96351,11 грн. протягом грудня цього ж року.

Незважаючи на те, що у цих додатках відсутня конкретна дата, до якої справляються орендні платежів, виходячи з наведених приписів ст. ст. 252, 254 ЦК України, сторонами фактично було обумовлено як строки, так і порядок внесення орендних платежів.

Крім того, матеріалами справи спростовуються і доводи відповідача про відсутність плану або схеми земельної ділянки, як невід’ємних додатків до договору оренди.

Згідно ст. 193 ГК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. N 436-IV, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення вищенаведених умов договору від 15.05.2007р. з урахуванням наступних змін до нього, внесених додатком від 22.12.2008р., приведених вище вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХIV (з наступними змінами та доповненнями), ТОВ “Біодізель Бессарабії” договірні зобов’язання по сплаті орендних платежів протягом 2007-2008р.р. не виконувались, внаслідок чого за Орендарем, згідно з розрахунком, утворилась недоїмка по сплаті орендних платежів за договором від 15.05.2007р.. на суму у розмірі 108904,11грн., яка відповідачем до теперішнього часу погашена не була.

Приймаючи до уваги невиконання Орендарем договірних зобов’язань з перерахування суми орендної плати по договору від 15.05.2007р. протягом 2007-2008р.р., прокурор Саратського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами в інтересах держави в особі Саратської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення з ТОВ “Біодізель Бессарабії” на користь позивача 108904,11 грн. загальної заборгованості за вищезазначеним договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На думку суду, наявність та розмір загальної заборгованості ТОВ “Біодізель Бессарабії” у сумі 108904,11грн., яка утворилась за відповідачем протягом 2007-2008р.р. по договору оренди земельної ділянки від 15.05.2007р. витікає з умов вищезазначеної угоди, підтверджується обґрунтованим розрахунком суми заборгованості, викладеним по тексту позову. Доказів спростовуючих викладене відповідачем під час розгляду справи з дотриманням вимог ч. 3, 4 ст. 22 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХIV (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33 ГПК України до господарського суду представлено не було.

При цьому, слід зауважити, що матеріалами справи спростовуються доводи відповідача про те, що останній не приступив до використання орендованої за вказаним договором оренди земельної ділянки, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2007р. було складено акт встановлення в натурі меж земельної ділянки переданої ТОВ “Біодізель Бессарабії” в оренду для розміщення виробничих об’єктів. При цьому, зі змісту цього акту вбачається, що в натурі межі земельної ділянки проходять по існуючій огорожі. Відповідно до технічної документації із землеустрою, розпорядження Саратської районної державної адміністрації № 178/А-07 від 26.04.2007р., та, нарешті, умов договору оренди, вбачається що земельна ділянка передавалася із вже забудованих земель промисловості. Відповідно до акту перевірки користування земельною ділянкою від 27.01.2009р. відповідач з травня 2007р. до дня здійснення перевірки використовував земельну ділянку, площею 2,9365 га, на території Зорянської сільської ради для розташування будівель та споруд.

Наведене спростовує твердження відповідача про невикористання ним земельної ділянки, яка є об’єктом оренди за вказаною угодою.

Слід також звернути увагу відповідача на положення статті 15 Закону України „Про плату за землю” від 3 липня 1992 року2535-XII, відповідно до яких власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. При цьому, ані положеннями Закону України „Про плату за землю” від 3 липня 1992 року2535-XII ані Закону України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року161-XIV не передбачено будь-яких винятків з цього правила.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст.. 125 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час укладення договору від 15.05.2007р., право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Крім того, за змістом редакції статті 125 Земельного кодексу України, яка чинна на теперішній час, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, виходячи з приписів ст.. 15 Закону України „Про плату за землю” від 3 липня 1992 року2535-XII та ст.. 125 Земельного кодексу України обов’язок із сплати орендних платежів виник у Орендаря з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами по справі 15.05.2007р. та існує протягом усього часу дії вказаної угоди до часу припинення дії цього договору. При цьому, навіть невикористання Орендарем земельної ділянки комунальної власності не звільняє його від виконання прийнятих на себе зобов’язань із здійснення орендних платежів у тому числі і за період такого невикористання.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності позовних вимог прокурора Саратського району Одеської області про стягнення з ТОВ “Біодізель Бессарабії” на користь Саратської районної державної адміністрації Одеської області 108904,11грн. заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 15.05.2007р., яка утворилась протягом 2007 –2008р.р., та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 21, 22, 24 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХІV.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 21, 22, 24 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХІV (з змінами та доповненнями), ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Біодізель Бессарабії”/ Одеська область, м. Болград, вул.. Госпітальна, 49, код ЄДРПОУ 34421874 / на користь Саратської районної державної адміністрації Одеської області /68200, Одеська область, смт Сарата, вул.. Леніна, 46, код ЄДРПОУ 04056871, п/р 3411544700423 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код призначення 240603, код ЄДРПОУ 23214784/ 108904 грн. 11 коп. /сто вісім тисяч дев’ятсот чотири грн.. 11 коп./ - заборгованості з орендної плати. Наказ видати.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Біодізель Бессарабії”/ Одеська область, м. Болград, вул.. Госпітальна, 49, код ЄДРПОУ 34421874 / до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 1089 грн. 04 коп. / одна тисяча вісімдесят дев’ять грн. 04 коп./ Наказ видати.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Біодізель Бессарабії”/ Одеська область, м. Болград, вул.. Госпітальна, 49, код ЄДРПОУ 34421874 / до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22050000, п/р 31217259700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 / 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

5. Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2009р. по справі № 16 / 61 –09 –1756, –скасувати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 13.07.2009р.

Суддя Желєзна С.П.