Ухвала суду № 43983370, 23.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/21722/13-к Головуючий у 1 інстанції: Золотарьова Л.І.

Провадження № 11кп/790/556/15 Доповідач: Снігерьова Р.І.

Категорія: ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Снігерьової Р.І.

суддів - Ємця О.П., Шабельнікова С.К.

при секретарі - Білик О.М.

за участю прокурора - Кочетова В.Ю.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220490005820 від 8 листопада 2013 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 24 грудня 2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженець м.Харкова, громадянин України, не працюючий, з вищою освітою, судимий: 08.06.2007 року Червонозаводським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.311, ч.3 ст.358, ч.4 ст.191, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі; 26.05.2011 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнено від відбування покарання з випробуванням за ст.75 КК України на 1 рік; 20.03.2013 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.307 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнено від відбування покарання за ст.75 КК України з випробуванням на 1 рік 6 місяців; 13.06.2013 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.125 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., проживаючого в АДРЕСА_1,

визнаний винним у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, з призначенням покарання - 2-х років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 20.03.2013 року, остаточно призначено 5 років позбавлення волі.

Запобіжний захід, тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишено без змін. Строк відбування покарання відраховано з 24 листопада 2014 року, з дня фактичного затримання. В строк покарання зараховано перебування під вартою за вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 20.03.2013року, з 21.09.2012 року по 20.03.2013 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області за експерті послуги - 244 грн. 50 коп. Речовий доказ - чоловічу шкіряну куртку залишено в розпорядженні представиника ТОВ «Бершка».

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_1 визнано винним в тім, що будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не зняті і не погашені судимості, на шлях виправлення не став і знову вчинив злочин при наступних обставинах.

07.11.2013 року, близько о 20-00 години, ОСОБА_1, знаходячись в магазині "Bershka", розташованому у ТРЦ «Дафі», що по вул.Героїв Праці 9 в м.Харкові, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, вважаючи, що за ним ніхто не спостерігає, взяв з вітрини чоловічу шкіряну куртку ТМ «Bershka BLACKOUT», арт.8892/208/8С, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3651 від 22.11.2013 року - 1514 гривень, сховав у свою сумку, після чого направився до виходу з магазину, не намагаючись оплатити товар. Довести злочиниий умисел до кінця не зміг з причин, незалежних від його волі. Після виходу з приміщення магазину "Bershka" спрацювала антикражна сигналізація і ОСОБА_1 був затриманий співробітниками охорони ТРЦ «Дафі» з неоплаченим товаром.

Обвинувачений ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та в доповненні до неї просить про скасування вироку та направлення кримінального провадження на новий розгляд. В обгрунтування доводів вказує на допущене судом порушення його права на захист, оскільки заявлені ним та захисником клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_3, якого адвокат знайшов по об'яві в газеті «Премьер» і який міг підтвердити його невинність, не були задоволені. Не допитаний свідок ОСОБА_4, а допитані - співробітники магазину, які є зацікавленими особами. Не допитані поняті, які були присутні при огляді місця події, в протоколі якого його підпис відсутній. /т.1а.с.11/. Вказує на відсутність в матеріалах провадження протоколу вилучення у нього шкіряної куртки, протоколів очних ставок з свідками і понятими, протоколів впізнання. Дані про наявність у нього кульків їз фольги чи поліетилена також відсутні. Свідок ОСОБА_5 нічого не пам'ятає. Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що він віддав їй 3 речі, які брав у примірочну. Власні покази він давав в стані наркотичного сп'яніння, які, на його думку, не являються об'єктивними. Крім цього вважає, що суд порушив вимоги КПК України, не давши можливості йому та захиснику підготовитись до судових дебатів.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення обвинуваченого, який підтримував викладені в апеляційній скарзі доводи, заперечення прокурора, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи поданої скарги, колегія суддів вважає, що подана обвинуваченим апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Розглядом кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 в межах поданих апеляційних вимог встановлено, що суд першої інстанції, з достатньою повнотою дослідивши обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, дав їм правильну юридичну оцінку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, пояснив, що крадіжку шкіряної куртки він не вчиняв, лише мав намір повернути її іншому чоловіку, яку той залишив в магазині, але при виході із ТРЦ «Дафі» був затриманий співробітниками охорони магазину.

В обгрунтування висновків про доведенність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину суд зіслався на покази свідка ОСОБА_5, охоронця ТРЦ «Даффі», який в судовому засіданні підтвердив факт намагання ОСОБА_1 вийти із магазину із вкраденим товаром, однак спрацювала сигналізація. При затриманні ОСОБА_1 забіг у примірочну, де намагався позбутись проклеєного фольгою пакета, в якому була виявлена шкіряна куртка ТМ «Bershka».

Представник потерпілої сторони, ОСОБА_8, в судовому засіданні підтвердив факт вчинення ОСОБА_1 крадіжки куртки в магазині.

Допитана судом свідок ОСОБА_9, продавець-консультант магазину підтвердила, що в листопаді 2013 року обвинувачений міряв в магазині куртки. Потім вона бачила, як його доганяв охоронець магазину, а він забіг в примірочну і намагався позбутися пакета із фольги. По приїзду працівників міліції в пакеті була виявлена вкрадена в магазині шкіряна куртка.

Згідно даних протоколу огляду місця події від 07.11.2013 року, складеного слідчим СВ Київського РВ ХМУ, в приміщенні магазину «Bershka» був оглянутий виготовлений з картону та фольги пакет, в якому знаходилась чоловіча шкіряна куртка чорного кольору торгової марки «Bershka». Протокол складено з участю двох понятих, ОСОБА_1 для участі в огляді місця події запрошений не був. /т.1 а.с.11-15/. Огляд чоловічої шкіряної куртки ТМ «Bershka BLACKOUT» був проведений слідчим з участю понятих 14 листопада 2013 року. /т.1 а.с.45-46/.

При проведенні процедури огляду пакета з фольги із шкіряною курткою та шкіряної куртки порушень вимог ст.237 КПК України не встановлено, тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого про недостовірність та недопустимість цих доказів відхиляються як необгрунтовані.

Крім наведених доказів, обвинувачення, визнане судом доведеним, суд обгрунтував данними відеозапису камери спостереження про те, яким чином ОСОБА_1 намагався вийти з магазину з перекинутою через плече сумкою, однак з неоплаченим товаром був затриманий працівниками охорони магазину. /т.1 а.с.50/.

Дослідивши з достатньою повнотою докази по справі, суд першої інстанції обгрунтовано спростував покази обвинуваченого в судовому засіданні про непричетність до цього злочину сукупністю приведених доказів, які узгоджуються між собою.

Судом першої інстанції перевірялись доводи обвинуваченого про відсутність належних доказів його виниі суд мотивовано з ними не погодився, навівши відповідні аргументи спростування, вважаючи доведеним винуватість ОСОБА_1 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, скоєне повторно.

Такі доводи обвинуваченого не знайшли спростування і при розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, в тому числі права обвинуваченого на захист, які тягнуть скасування у будь-якому разі судового рішення, не встановлено. Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про ненадання йому можливості підготовитись до судових дебатів не знайшли підтвердження, про що свідчить звукозапис судового провадження. Перед судовими дебатами судом оголошувалась перерва для підготовки до дебатів, після чого клопотань про неготовність до дебатів від учасників процесу не поступало.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 закінченого замаху на крадіжку чужого майна повторно, при обставинах, встановлених судом. Його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Перевіряючи вирок в частині правильності призначення покарання ОСОБА_1 колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано, з дотриманням вимог ст.65 КК України, обрав йому покарання за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України в вигляді двох років позбавлення волі, і на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 20.03.2013 року, за яким він був засуджений до чотирьох років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України, остаточно призначив п'ять років позбавлення волі. Крім цього, суд правильно вказав у вироку, що засудження ОСОБА_1 Дзержинським районним судом м.Харкова, що мало місце 13.06.2013 року за ч.1 ст.125 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень, виконується самостійно.

При призначенні покарання суд в достатній мірі врахував дані про особу обвинуваченного, який до засудження ніде не працював, раніше неодноразово засуджувався, в тому числі і за тяжкі злочини, судимості не зняті та не погашені, з лютого 2013 року перебуває на обліку в областному наркологічному диспансері з приводу залежності від опіоїдів, на обліку в лікаря психіатра не перебуває. Врахована тяжкість вчиненого правопорушення, при цьому пом'якшуючих покарання обставин суд не встановив. До обтяжуючих - суд обгрунтовано відніс рецидив злочинів.

З врахуванням наведеного, конкретних обставин справи, обране судом покарання ОСОБА_1, на думку колегії, являється необхідним і достатнім, відповідає вимогам ч.2 ст.50 КК України. Підстав для пом'якшення йому покарання не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м.Харкова від 24 грудня 2014 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.

СУДДІ:

____ _____ _____

Снігерьова Р.І. Ємець О.П. Шабельніков С.К.