Рішення № 4397774, 24.07.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2009 р.

Справа № 23/32-09-846

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФУДС"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСФУД"

про стягнення 102623,74 грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Тарасова О.О. за довіреністю № б/н від 17.12.2008 р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 102623,74 грн.;

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФУДС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСФУД" про стягнення 102623,74 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.03.2009 р. порушено провадження по справі № 23/32-09-846.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.2009 року за клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено до 26.06.2009 р. .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2009 року строк розгляду справи продовжено до 26.07.2009 року.

Позивач 25.02.2009р. у судовому засіданні надав уточнення до позовної заяви, згідно яких просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 30430,67 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення поставки в сумі 2183,28 грн., індекс інфляції у сумі 2072,99 грн., 3% річних у сумі 276,82 грн. та судові витрати.

Відповідач 10.04.2009р. (вх. 8716) надав до суду відзив на позов, відповідно до якого просить в цілому відхилити позовні вимоги позивача, які визначені у позовній заяві ТОВ "ІНТЕРФУДС" (позивача) про стягнення заборгованості з оплати за товар, пені, інфляційного відшкодування та 3% річних за користування грошовими коштами за весь час прострочення, вих. № 190309-4 від 19.03.2009р.

Позивач 10.04.2009р. (вх. 8716) надав до суду заяву про збільшення позовних вимог до позовної заяви (вих. №190309-4 від 19.03.2009р.) уточнення до позовної заяви (вих. №190309-4 від 19.03.2009р.), згідно якої просить суд в доповнення до попередньо викладених позовних вимог (основна заборгованість у сумі 67185,53 грн., пеня у сумі 18673,87 грн., сума інфляційного відшкодування в розмірі 14332,42 грн., 3% річних в сумі 2431,92 грн.) стягнути з ТОВ "ІНТЕРФУДС" збитки с сумі 5000,00 грн. У зв’язку із збільшенням позовних вимог стягнути з ТОВ "АЛЕКСФУД" на користь ТОВ "ІНТЕРФУДС" сплачені судові витрати по справі –державне мито у сумі 1076,24 грн. та витрати на ІТЗ господарського процесу у сумі 118,00 грн.

Позивач 13.04.2009р. у судовому засіданні надав до суду письмові пояснення (вих. № 100409-1 від 10.04.2009р.) щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача збитків у зв’язку із невиконанням ним умов договору у сумі 5000,00 грн.

Позивач 13.04.2009р. у судовому засіданні надав до суду заяву про уточнення до позовних вимог (вих. №100409-1 від 10.04.2009р.), згідно якої просить суд стягнути з ТОВ "АЛЕКСФУД" на користь ТОВ "ІНТЕРФУДС" основну заборгованість 57185,53 грн., пеню у сумі 18673,87 грн., суму інфляційного відшкодування в розмірі 14332,42 грн., 3% річних в сумі 2431,92 грн., збитки у сумі 5000,00 грн. Стягнути з ТОВ "АЛЕКСФУД" на користь ТОВ "ІНТЕРФУДС" сплачені судові витрати по справі –державне мито у сумі 1076,24 грн. та витрати на ІТЗ господарського процесу у сумі 118,00 грн.

Позивач 06.05.2009р. надав до суду письмові пояснення до відзиву відповідача на позовну заяву (вих. №240409-2 від 24.04.2009р.

Позивач 06.05.2009р. надав до суду уточнення до реквізитів сторін у справі, зазначених у позовній заяві (вих. №190309-4 від 19.03.2009р.) та в інших процесуальних документах, що надані позивачем (ТОВ "ІНТЕРФУДС") до моменту надання цього уточнення (вих. №210409-1 від 21.04.2009р.).

Позивач 15.05.2009р. у судовому засіданні надав до суду заяву про уточнення до позовних вимог (вих. №140509-1 від 14.05.2009р.), згідно якої просить суд стягнути з ТОВ "АЛЕКСФУД" на користь ТОВ "ІНТЕРФУДС" основну заборгованість 52585,53 грн., пеню у сумі 18673,87 грн., суму інфляційного відшкодування в розмірі 14332,42 грн., 3% річних в сумі 2431,92 грн., збитки у сумі 5000,00 грн. Стягнути з ТОВ "АЛЕКСФУД" на користь ТОВ "ІНТЕРФУДС" сплачені судові витрати по справі –державне мито у сумі 1076,24 грн. та витрати на ІТЗ господарського процесу у сумі 118,00 грн.

Відповідач 10.06.2009р. (вх. 14357) надав до суду доповнення відзиву на позовну заяву від 10.06.2009р., відповідно до якого просить в цілому відхилити позовні вимоги позивача, які визначені у позовній заяві ТОВ "ІНТЕРФУДС" (позивача) про стягнення заборгованості з оплати за товар, пені, інфляційного відшкодування та 3% річних за користування грошовими коштами за весь час прострочення, вих. № 190309-4 від 19.03.2009р.

Позивач 10.06.2009р. (вх. 14377) надав до суду заяву про збільшення позовних вимог до позовної заяви (вих. №190309-1 від 19.03.2009р.) уточнення (вих. №190309-4 від 19.03.2009р.), згідно якої просить суд стягнути з ТОВ "АЛЕКСФУД" на користь ТОВ "ІНТЕРФУДС" основну заборгованість 52585,53 грн., пеню у сумі 18673,87 грн., суму інфляційного відшкодування в розмірі 15857,29 грн., 3% річних в сумі 2771,46 грн., збитки у сумі 5000,00 грн. Стягнути з ТОВ "АЛЕКСФУД" на користь ТОВ "ІНТЕРФУДС" сплачені судові витрати по справі –державне мито у сумі 1095,08 грн. та витрати на ІТЗ господарського процесу у сумі 118,00 грн.

Позивач 06.07.2009р. у судовому засіданні надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з ТОВ "АЛЕКСФУД" на користь ТОВ "ІНТЕРФУДС" основну заборгованість 49645,53 грн., пеню у сумі 18673,87 грн., суму інфляційного відшкодування в розмірі 15857,29 грн., 3% річних в сумі 2771,46 грн., збитки у сумі 5000,00 грн. Стягнути з ТОВ "АЛЕКСФУД" на користь ТОВ "ІНТЕРФУДС" сплачені судові витрати по справі –державне мито у сумі 1095,08 грн. та витрати на ІТЗ господарського процесу у сумі 118,00 грн.

Позивач 20.07.2009р. (вх. 18055) надав до суду заяву про збільшення позовних вимог до позовної заяви (вих. №190309-1 від 19.03.2009р.) уточнення (вих. №190309-4 від 19.03.2009р.), згідно якої просить суд стягнути з ТОВ "АЛЕКСФУД" на користь ТОВ "ІНТЕРФУДС" основну заборгованість 45645,53 грн., пеню у сумі 18673,87 грн., суму інфляційного відшкодування в розмірі 16675,42 грн., 3% річних в сумі 2959,47 грн., збитки у сумі 5000,00 грн. Стягнути з ТОВ "АЛЕКСФУД" на користь ТОВ "ІНТЕРФУДС" сплачені судові витрати по справі –державне мито у сумі 1105,14 грн. та витрати на ІТЗ господарського процесу у сумі 118,00 грн.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Між Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРФУДС" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСФУД" (покупець) був укладений договір поставки № 08010901 від 09.01.2008 року.

Відповідно до умов п. 1.1 вказаного договору постачальник (позивач) протягом терміну дії договору зобов’язується поставляти, а покупець (відповідач) приймати та оплачувати продукти харчування, рибну продукцію (далі-товар) у порядку і на умовах, визначених договором.

Згідно до умов п. 4.2 вказаного договору оплата кожної партії товару здійснюється покупцем (відповідач) шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника (позивач) протягом 10 (десять) банківських днів, включаючи дату отримання товару.

Відповідно до умов п. 5.1 договору у разі несвоєчасної оплати за товар згідно із термінами передбаченими договором, покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості за кожний день простроченого платежу.

У відповідності до п. 5.2 договору, окрім неустойки, передбаченої п. 5.1 договору покупець (відповідач) відшкодовує постачальнику (позивач) за несвоєчасну оплату товару згідно зі строками, передбаченими цим договором збитки у розмірі 5000 (п’ять тисяч) гривень, (п. 74 Положення про поставки продукції, п. 65 Положення про поставки товарів).

Як видно з матеріалів справи позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 175490,35 грн., що підтверджується видатковими накладними: № ІФ-08071105 від 11.07.2008р. на суму 36733,84 грн., № ІФ-08071502 від 15.07.2008р. на суму 43631,84 грн., № ІФ-08071804 від 18.07.2008р. на суму 9519,84 грн., № ІФ-08072201 від 22.07.2008р. на суму 14413,84 грн., № ІФ-08072301 від 22.07.2008р. на суму 15213,45 грн., № ІФ-08081502 від 15.08.2008р. на суму 9563,70 грн., № ІФ-08090206 від 02.09.2008р. на суму 52413,84 грн., які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію в розмірі 114304,82 грн. про, що свідчать виписки по особливому рахунку, які знаходяться в матеріалах справи, в зв’язку з чим у відповідача перед позивачем станом на 16.03.2009р. утворилась заборгованість у розмірі 67185,53 грн.

Однак в процесі розгляду справи відповідач розрахувався на суму 21540,00 грн., таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 45645,53 грн.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги остаточно 20.07.2009р.(вх. 18055) надав до суду заяву про збільшення позовних вимог від 13.07.2009р. вх. 130709, відповідно якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного заборгованість 45645,53 грн., пеню у сумі 18693,37 грн., суму інфляційного відшкодування у розмірі 16675,42 грн., 3% річних в сумі 2959,47 грн., збитки у сумі 5000,00 грн., державне мито у сумі 1105,14 грн. та витрати на ІТЗ у сумі 118,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання зобов’язані виконувати господарські зобов’язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг в розмірі 45645,53 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у суму 18693,37 грн. згідно наданого розрахунку.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.

У відповідності з пунктами 1, 2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. З укладеного між сторонами по справі договору видно (пункту 5.1 укладеного договору), що між учасниками правочину узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов’язань за договором та встановлено розмір пені що нараховується, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 18693,37 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача, згідно наданого до суду розрахунку суму збитків в зв’язку з невиконанням зобов’язань в розмірі 5000,00 грн., обґрунтовує тим що оскільки відповідач порушив строки повернення грошових зобов’язань в рахунок оплати товару, який було поставлено за кредитні кошти, позивач не мав можливості повернути ці кошти в банк,що спричинило обов’язок позивача сплачувати 19,5 % за весь час користування кредитними коштами, які своєчасно не повернув відповідач. На підтвердження надав витяг з договору та виписки з банківського рахунку.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законі інтереси якого порушено.

У відповідності до п. 5.2 договору, окрім неустойки, передбаченої п. 5.1 договору покупець (відповідач) відшкодовує постачальнику (позивач) за несвоєчасну оплату товару згідно зі строками, передбаченими цим договором збитки у розмірі 5000 (п’ять тисяч) гривень, (п. 74 Положення про поставки продукції, п. 65 Положення про поставки товарів).

Відповідно до п. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; 2) шкідливий результат такої поведінки (збитки); 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; 4) вина правопорушника. Перші три елементи розглядаються як об'єктивні умови відповідальності, доведення наявності яких покладається на потерпілу особу (кредитора). Четвертий складовий елемент правопорушення —вина є суб'єктив ною умовою цивільно-правової відповідальності особи, яка порушила зобов'язання (боржника). Тому кредитор має довести не лише розмір збитків,завданих порушенням зобов'язання, але й самий факт порушення боржником його обо в'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою. Навпаки, щоб звільнитись від відповідальності, боржник має довести відсутність своєї вини. Під збитками розуміють майнову шкоду у грошовому виразі. Зокрема, збит ками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення сво го порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які б особа могла реально одер жати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При визначенні неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кре дитором щодо їх одержання. В зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню суму збитків в зв’язку з невиконанням зобов’язань в розмірі 5000,00 грн.

Позивачем також надано розрахунок індекс інфляції у розмірі 16675,42 грн. та 3% річних на суму 2959,47 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає індекс інфляції у розмірі 16675,42 грн. та 3% річних у розмірі 2959,47 грн.

Відповідач у своєму відзиві від 10.04.2009р. та у доповненнях відзиву на позовну заяву від 10.06.2009р просить в цілому відхилити позовні вимоги позивача, які визначені у позовній заяві ТОВ "ІНТЕРФУДС" (позивача) про стягнення заборгованості з оплати за товар, пені, інфляційного відшкодування та 3% річних за користування грошовими коштами за весь час прострочення, вих. № 190309-4 від 19.03.2009р. Зазначив, що визначеність строку оплати за поставлену продукцію, зазначення про прострочення оплат, та нарахування пені, інфляційних збитків з боку ТОВ "ІНТЕРФУДС" є необґрунтованими та не відповідає укладеному договору, діючому законодавству України.

Вказані доводи судом не приймаються до уваги, як необґрунтовані та недоведені до суду документальними доказами.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСФУД" (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 15; р/р 26003310981701 в АБ "Південний" м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 33080832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічного агентства "ІНТЕРФУДС" (04655, м. Київ, вул. Богатирська, 1-Д; р/р 26009043795421 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 31308403) основний борг у сумі 45645 (сорок п'ять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 53 коп.; пеню у сумі 18693 (вісімнадцять тисяч шістсот дев’яносто три) грн. 37 коп.; індекс інфляції у сумі 16675 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 42 коп.; 3% річних у сумі 2959 (дві тисячі дев'ятсот п’ятдесят дев'ять) грн. 47 коп.; збитки за невиконання зобов’язань у сумі 5000 ( п'ять тисяч) грн. 00 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 1105 (одна тисяча сто п'ять) грн. 14 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 31.07.2009 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Степанова Л.В.