Ухвала суду № 43975936, 05.05.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/64/15-ц Головуючий у 1-й інст. Стратович О. В.

Категорія 46 Доповідач Заполовський В. Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В.Й.,

суддів: Забродського М.І., Снітка С.О.,

за участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу і про належність правовстановлюючого документу особі, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 31 березня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 25 березня позовну заяву залишено без руху, а 31 березня 2015 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.8 ст.207 ЦПК України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до того ж суду для продовження розгляду по суті.

Зокрема вказує, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Факт, який вона просить встановити, пов'язується з наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в позовному провадженні. Суд зазначеного не врахував та безпідставно залишив позов без руху, а затим безпідставно залишив позовну заяву без розгляду на підставі п.8 ст.207 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу і про належність правовстановлюючого документу останньому. При цьому зазначила, що встановлення даного факту є необхідним для подальшого поділу майна набутого з відповідачем, що не визнається ним.

Після відкриття провадження у справі та в процесі розгляду справи, ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 25 березня позовну заяву залишено без руху, а 31 березня 2015 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.8 ст.207 ЦПК України.

При цьому, залишаючи заяву без руху суд першої інстанції виходив з того, що подана заява не відповідає вимогам ст.ст.119, 121 ЦПК України, оскільки справа повинна розглядатися в порядку окремого провадження. Затим визнавши, що недоліки позовної заяви позивачем не усунені у визначений судом строк, позовну заяву залишив без розгляду.

Проте з таким висновком суду погодитися не можливо.

Так, за змістом п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Із роз'яснень, що містяться в п.33 постанови №2 Пленуму ВС України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" слідує, що суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Крім цього, в п. 7 цієї ж постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року роз'яснено, якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху і надає строк для усунення недоліків.

Проте, суд у порушення вказаних норм процесуального права, залишаючи ухвалою від 25.03.2015 року заяву без руху не зазначив конкретних підстав залишення позовної заяви без руху, тобто не зазначив, які саме недоліки повинен усунути позивач, що позбавило останнього можливості виконати дану ухвалу суду.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про те, що справа повинна розглядатися в порядку окремого провадження з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом ч. ч. 1, 2, 4 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

У цьому разі питання про встановлення факту вирішується одночасно із цивільним спором, що виник.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертаючись до суду із даною позовною заявою зазначила, що встановлення факту, що має юридичне значення необхідно для вирішення питання щодо поділу майна набутого з відповідачем, що не визнається ним.

За наведених обставин залишати заяву без розгляду з передбачених п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України підстав у суду не було.

Оскільки при вирішенні питання про залишення заяви без розгляду судом порушений порядок, встановлений для його вирішення, то відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 312, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 31 березня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Судді